... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №2
В Україні, як і у багатьох європейських державах, визнається панівне становище норм Основного Закону в усій національній системі права. Так, частина друга статті 8 Конституції України проголошує її найвищу юридичну силу, що у науковій площині дозволило говорити про так званий «принцип верховенства конституції». Однак ані на законодавчому, ані на доктринальному рівні не існує чіткого визначення даного принципу та утворюючих його елементів, що призводить до неоднозначного тлумачення суб’єктами конституційних правовідносин його змісту. Тому актуальним є питання щодо з’ясування поняття та змісту принципу верховенства Конституції України задля його реальної імплементації, а не лише декларування, хоча б і на самому високому рівні. Також на тлі широкого наукового обговорення доктрини верховенства права, майже не використовується науковою громадськістю словосполучення «доктрина верховенства Конституції України», що не може не ставити під сумнівів можливість говорити про наявність у правовій системі України такої доктрини.
За таких умов здається доцільним з’ясувати сутність та співвідношення таких понять як «принцип», «концепція», «доктрина» й зробити висновок про можливість їхнього використання щодо верховенства Основного Закону.
Щодо ступеню наукової розробки запропонованої тематики, то принцип верховенства Конституції України та його зміст ставав предметом дослідження Д. Аблязова, І. Сліденко. Загальні питання доктрини піддавалися аналізу з боку таких російських та вітчизняних науковців, як Н. Богданова, Т. Дураєв, А. Портнов, Т. Пряхіна та ін., доктрина у діяльності Конституційного Суду України вивчалася М. Орзіхом. Але з’ясування правової природи верховенства Основного Закону як принципу, концепції або доктрини не знайшло відображення у наукових працях, що обґрунтовує актуальність теми й дає змогу очікувати результатів певного рівня наукової новизни. 
Враховуючи той факт, що вищезазначена норма Конституції міститься у Розділі І «Загальні засади», можна назвати найвищу юридичну силу Конституції саме однією з загальних засад, основ конституційного ладу української держави. Тому можливість кваліфікувати верховенство Основного Закону як конституційний принцип сумнівів не викликає.
  Т. Пряхіна визначає принципи в науці конституційного права через ідеї, які мають фундаментальне або важливе значення для розгортання конституційно-правового знання, в основу якого закладається та чи інша світоглядна позиція, закономірність, що виявлена практикою, або сформульоване умоглядно положення, що є плодом наукової думки [1, с. 9-10]. 
С. Погребняк розрізняє принцип як ідею і принцип як сукупність конкретних вимог. Цю різницю, на його думку, можна продемонструвати за допомогою понять «концепт» (concept) і «концепція» (conception) [2, с. 403]. Так, концепт є максимою, інваріантом, центральним елементом певної ідеї. Проте він не є самодостатнім: поки його не доповнити критеріями, необхідними для застосування даного стандарту, він не може служити надійним засобом для керування людською поведінкою [3, с. 158-159.]. Тобто термін «концепція» є наступною стадією еволюції принципу до рівня доктрини.
Таким чином, принципи потребують на закріплення критеріїв їхнього подальшого застосування у законодавстві й практичного наповнення їх змісту, а також ґрунтовного наукового дослідження. Це здебільшого стосується принципів, що виводяться в непрямій формі, у їх виявленні й формуванні велику роль відіграють юридична практика та правова наука, які ніби добувають загальний правовий корінь із багатьох юридичних норм [4, с. 129].
Наукова категорія «концепція» формується з взаємопов’язаних і взаємодіючих між собою елементів (зокрема, загальних принципів). У сучасному розумінні «концепція» – це система поглядів, <…>, що переслідує визначальну ідею або (та) конструктивний принцип. На думку І. Антонова, концепції завжди тісно пов’язані із особистістю їхнього автора [5]. Тобто для того, щоб мати змогу стверджувати про існування концепції верховенства Основного Закону, слід довести наявність наукових гіпотез щодо його змісту, сутності й реалізації.
Румунські науковці Августин Василе Фаркаш і Ніколета Фаркаш у статті «Наукове обґрунтування принципу верховенства Конституції як необхідної умови для досягнення демократії та верховенства права» здебільшого використовують термін «принцип», говорячи про верховенство Конституції. При цьому автори посилаються на праці інших вчених, які корелюють верховенство Конституції із законністю або з її (Конституції – прим. Багрій О.) роллю у досягненні демократії й формуванні державних інститутів, й зазначають: «У інших концепціях верховенство Конституції ґрунтується на його змісті і формі» [6, с. 41]. 
Інший румунський професор Джордж Алексіану зазначав, що ця концепція (верховенства Конституції – прим. Багрій О.) сприяє появі у всіх письмових конституціях спеціального механізму, який забезпечує перевагу Конституції над звичайними законами [6, с. 42].
У праці колишньої Голови Федерального Конституційного суду Німеччини Ю. Лімбах «Концепція верховенства Конституції» формулюються риси, які характеризують принцип верховенства конституції, й засоби, що приводять його у практичну площину [7, с. 3]. 
Українська наукова думка у цій сфері представлена комплексним дисертаційним дослідженням Д. Аблязова «Принцип верховенства Конституції України», у якому розкриті основні вимоги зазначеного принципу, роль яких полягає в реалізації його змісту та створенні умов наповнення його безпосереднім змістом [8, с. 10]. Таким чином, не буде помилковим говорити про існування концепції верховенства Основного Закону.
Н. Пархоменко так змальовує механізм виникнення і дії правової доктрини: – виникнення потреби правового регулювання окремих суспільних відносин; – науковий пошук; – поява ідеї та її обґрунтування; – підтримка ідеї на державному (офіційному) рівні і схвалення громадськістю; – перетворення ідеї на концепцію проведення правової реформи в будь-якій сфері суспільного життя [2, с. 627]. Це дозволяє характеризувати концепцію як етап еволюції ідеї в доктрину.
Отже неоднаковими за змістом є категорії «ідея», «принцип», «концепція», «доктрина», хоча вони є тісно пов’язаними. Проаналізувавши значний масив наукових гіпотез з цього приводу, можна наступним чином описати співвідношення наведених понять. 
Ідеї покладаються в основу принципів, відображаючи їх генетичний аспект, який допомагає продемонструвати, що принципи є інтелектуально-духовними засадами права. Принципи дають поштовх до формулювання концепцій, які є тісно пов’язаними із особистістю їхнього автора. Концептуальні компоненти, в свою чергу, складають доктрини, які вже відображають суспільне визнання її висхідних ідей, підтримки їх на державному рівні й схвалення громадськістю. Характеристика ідеї, принципу, концепції у якості доктрини означає їх догматичний характер та зв’язок із практикою. 
То ж, слід з’ясувати, наскільки доцільно характеризувати верховенств Основного Закону не лише у якості конституційного принципу, а й як однієї з конституційно-правових доктрин, які становлять конституційну доктрину України.
Доцільно згадати, що ще у 1990 році Декларація про державний суверенітет України проголосила наступне: «Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території». А за словами Ю. Тодики, саме у деклараціях первинно закладаються правові доктрини як система наукових поглядів на майбутній оптимальний устрій держави і суспільства, які потім визначають ідеологію і спрямованість конституцій [9, с. 47]. І хоча говорити про наявність як такої доктрини верховенства Конституції України у той час було б зарано, але її становлення розпочалося одночасно із становленням України як незалежної держави. 
Практичне відтворення досліджуваного принципу доводить той факт, що основні ознаки та засоби реалізації принципу верховенства Конституції України знайшли своє відображення у правових позиціях єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні (докладніше див. статтю О. Багрій «Доктрина верховенства Конституції України у конституційному правосудді» [10]), а пункт 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зобов’язує суди при розгляді конкретних справ оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Все це дозволяє говорити про наявність у правовій системі України доктрини верховенства Основного Закону.
Таким чином, на науковому рівні існує певна неузгодженість поглядів на верховенство Конституції й сутність понять «принцип», «концепція», «доктрина». Однак з огляду на формальні ознаки цих явищ, можна стверджувати про доцільність використання них стосовно верховенства Основного Закону. При цьому утвердження доктрини верховенства Конституції України ще триває, й подальші наукові розробки даної тематики, а також беззастережне дотримання конституційних приписів, особливо коли йдеться про органи державної влади, повинні сприяти цьому процесу. Очікуваним результатом буде сприйняття й визнання панівного становища Конституції відносно усіх форм юридичного буття суспільства, коли у державі забезпечується відповідний демократичним стандартам правовий статус людини і громадянина, а процес відтворення політичної діяльності та політичних відносин обумовлений лише об’єктивними суспільними потребами та трансформаціями, а не особистими інтересами, і є чітко детермінованим позитивним правом, у першу чергу самою Конституцією.
 
Список використаних джерел:
1. Пряхина Т.М. Конституционная доктрина Российской Федерации / Т.М. Пряхина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2006. – 323 с.
2. Правова доктрина України: у 5 т. – Х.: Право, 2013. – Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція / В.Я. Тацій, О.Д. Святоцький, С.І. Максимов та ін.; за заг. ред. О.В.Петришина. – 976 с.
3. Харт Х.Л.А. Концепція права : пер. з англ.. / Х.Л.А. Харт. – К.: Сфера, 1998. – 236 с.
4. Самостоятельность и независимость судебной власти Российской Федерации / под ред. В.В. Ершова. – М.: Юрист, 2006. – 493 с.
5. Антонов И.П. Особенности и соотношение категорий «концепция» и «доктрина» в науке международного права [Электронный ресурс] / И.П. Антонов // Евразийский юридический журнал. – 2009. – № 3 (10). – Режим доступа к журн.: http://www.eurasialegal.info/index.php
6. Farcas A. Scientific Substantiation of the Principle of Supremacy of the Constitution, the Necessary Condition for the Achievement of Democracy and the Rule of Law / Augustin Vasile Farcas, Nicoleta Farcas // Academica Science Journal Juridica Series. – 2012. – № 1 (1). – P. 39-44.
7. Limbach J. The Concept of the Supremacy of the Constitution / Jutta Limbach // The Modern Law Review. – January 2001. – Volume 64. – No 1. – P. 1-10.
8. Аблязов Д.Е. Принцип верховенства конституції: Дис... канд. наук: 12.00.02 / Д.Е.Аблязов. – Острог, 2008. – 201 с.
9. Тодика Ю.М. Конституція і правова доктрина / Ю.М. Тодика // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 1 (20). – С. 41-50.
10. Багрій О. Доктрина верховенства Конституції України у конституційному правосудді / О. Багрій // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2012. – № 6. – С. 117-125. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція