...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №2
Війна, яка зараз триває, насамперед б’є по дітях: діти-вимушені переселенці, діти-комбатанти (діти-солдати), діти, які зазнали фізичного або сексуального насилля, перебували у полоні, зазнали психологічних або фізичних травм, втратили батьків або зв’язок з батьками.
На сьогоднішній день не існує правдивої статистики про кількість дітей, втягнутих у збройні конфлікти і постраждалих від них. Діти, що переїхали з зони АТО пережили безліч різних стресових ситуацій. Як і дорослі, більшість дітей справляються з численними стресами, пов'язаними з положенням переселенця, однак вони в більшості випадків травмують дитячу психіку, в результаті чого деякі діти стають психологічно вразливими. І це цілком зрозуміло, адже ці діти часто втрачають батьків, близьких людей, які за ними доглядали, братів і сестер, родичів і друзів, свій будинок, майно, іграшки, знайоме оточення, звичний образ повсякденного життя.
На жаль, про права дитини ми говоримо лише напередодні Міжнародного дня захисту дітей. можна твердити, що системне порушення прав дитини в Україні сьогодні стало догмою. На жаль, мало кого хвилює, що діти-сироти у виправних колоніях не мають належного соціального нагляду та захисту, прогалини в українському законодавстві дозволяють горе-батькам безперешкодно ухилятися від сплати аліментів, а так звана «безкоштовна» середня освіта давно перетворилася в банальний бізнес.
Права дитини – це, перш за все, права людини. Тому захист прав дитини, моніторинг ситуації щодо дотримання цих прав і реагування на випадки як звичайних порушень так і на випадки порушень через недосконалість законодавства. Основна проблема у цій сфері полягає у відсутності комплексного підходу при врегулюванні питань, пов’язаних із захистом прав дитини. Намагаючись врегулювати те чи інше право дитини, суб’єкти законодавчої ініціативи не враховують та ігнорують норми інших законів, які так чи інакше також торкаються питань прав дитини.
Активісти особисто не бачать підтримки держави і після переселення, не зважаючи на зростаючу кількість переселенців з дітьми, є низка проблем: по-перше, це транспорт для евакуації з зон бойових дій, надання житла; по-друге, діти переселенці, які отримували ліки безкоштовно в містах, де жили, тепер не мають такої можливості. Виявилося, що в українському законодавстві немає відповідей на питання, як допомогти дітям в умовах збройного протистояння, евакуації тощо.
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", як показала практика, виявився не результативним. Проектом декларується можливість переселенців позачергово влаштувати дітей в школи і дитячі сади, а для студентів - можливість переведення в державні вузи з наданням їм гуртожитків. "Очевидно, автори законопроекту не замислювалися над тим, що діти не можуть бути прийняті в школи та дитячі садки понад встановлену санітарної норми. Так само як і студенти можуть бути зараховані до ВНЗ у разі наявності місць державного замовлення. У всякому разі, в супровідних документах до законопроекту відсутні будь-які дані про наявність вільних місць у дитячих садках, школах, вузах для зарахування переселенців ",
Викликає занепокоєння і питання соціально-правового захисту неповнолітніх дітей, що перебувають у колоніях виправного типу. Сьогодні там перебуває чимало дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Таким чином, дитина-сирота, яка потрапляє до виправної колонії абсолютно «випадає» із законодавства, що стосується сфери міністерства соціальної політики. У свою чергу, орган опіки і піклування за місцем розташування колонії не цікавиться дітьми-сиротами, що перебувають тут, та нічого про них не знає.
Як бачимо у сфері захисту прав дитини існує чимало прогалин у законодавстві, що несуть за собою неабиякі проблеми та обмеження для малих українців.
Розв’язання проблеми дітей у цьому збройному конфлікті є одним із основних пріоритетів правозахисної стратегії, не лише тому, що діти, які потерпають зараз, визначатимуть наше майбутнє, а й тому, що вони мають невід’ємні та невідчужувані права, закріплені в міжнародних і національних документах з прав людини.
На мою думку потрібно посилити відповідальність за військові злочини проти дітей, законодавчо встановити поняття “дитина — жертва збройного конфлікту”, продовжувати і підсилювати надання фізичної, психологічної та соціальної допомоги дітям, які були чи могли бути завербованими або використовувалися у воєнних діях та ін.
Діти- це майбутнє! Діти повинні жити у світі краси, а не перебувати в зоні конфлікту. Хотілось би закликати суспільство об’єднатися і вимагати від держави конкретних дій для захисту дітей та вирішення конфлікту.
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996. – 1996 р., № 30, стаття 141.
2. Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII // Відомості Верховної Ради України від 02.01.2015. – 2015 р., № 1, стор. 2, стаття 1.
     3. Про охорону дитинства: Законі України від 26.04.2001 № 2402-III // Голос України від 06.06.2001. – № 98. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція