...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №2
На сьогоднішній день в Україні відсутня ефективна та злагоджена державна політика інформаційного та документального забезпечення функціонування юридичних осіб. Державна політика стандартизації в сфері впровадження ефективних систем документообігу повинна забезпечити перш за все уніфікацію понять та підходів у процесі створення та обігу документів, а також норми щодо дієвого впровадження ефективної системи інформаційного супроводу господарської, управлінської та іншої діяльності юридичних осіб [3, с. 365].
Особливо актуальним залишається практичне введення електронних систем документообігу у функціонуванні державних органів та підприємств. Адже сучасний розвиток інформаційних технологій дає змогу створити дієві системи інформаційного забезпечення органів державної влади [5, с. 219].
Проблеми запровадження в Україні електронного документа та електронного документообігу стають все більш актуальними. Вони набувають значної політичної та економічної ваги у зв’язку з розширенням використання інформаційно-комунікаційних технологій у суспільних відносинах, розбудові систем електронних платежів, електронної торгівлі тощо. 
Питаннями проблем організації електронного документообігу, юридичної обґрунтованості електронних документів, захисту електронних документів займалися такі вченні, як М.В. Ларін, Ф.Ф. Бутинець, В.П. Завгородній, С.В. Івахненков та ін. Проте низка важливих проблем, пов’язаних із упровадженням електронного документообігу, потребує подальшого дослідження.
Перевага електронного документообігу над традиційним є безперечною, адже, основною проблемою традиційної технології управління документообігом є практична неможливість централізовано відслідковувати рух документів організації в реальному масштабі часу.
Окрім цього реальними позитивними ознаками електронного документообігу є:
– можливість вміщення в документ, крім тексту, мультимедійних даних;
– можливість використання заздалегідь заготовлених форм;
– висока швидкість передачі інформації за великою кількістю адрес;
– економія паперу;
– висока компактність архіву;
– висока швидкість пошуку і одержання інформації;
– можливість захисту документів від несанкціонованого доступу та розмежування прав доступу співробітників до інформації [5, с. 220].
Однак кардинальні, революційні підходи до автоматизації документообігу небезпечні, оскільки можуть призвести до серйозних проблем в управлінні і навіть дезорганізації діяльності. Зокрема, введення електронного документообігу дає змогу знизити кількість служб, зайнятих роботою з документами, що безперечно відіб’ється на скороченні кадрового складу в організації. Більш того, на думку М.В. Ларіна, введення самого поняття «електронного документообігу» потребує розкриття його суті і розуміння в комплексі з такими поняттями, як електронне документування, електронний архів, архів електронних документів тощо. Ні законодавчо, ні методично не прописано саме такий комплекс системи автоматизації документообігу в організації. Тому говорити про швидкий та якісний перехід від традиційного документообігу до електронного в українських організаціях без чіткої, продуманої нормативно-методичної бази ще зарано [5, с. 220].
Однією з проблем, пов’язаних з упровадженням систем електронного документообігу, є необхідність забезпечення юридичної сили електронних документів. Хоч, і нині є Закон України „Про електронні документи та електронний документообіг” [1], але він має досить багато прогалин, і на нашу думку, підлягає вдосконаленню. 
Відповідно до частини першої статті 8 Закону “Про електронний цифровий підпис”, центр сертифікації ключів – це юридична особа незалежно від форми власності або фізична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, що надає послуги електронного цифрового підпису та засвідчила свій відкритий ключ у центральному засвідчувальному органі або засвідчувальному центрі з дотриманням вимог статті 6 цього Закону (“Вимоги до сертифікації ключа) [2]. Спеціалісти вважають, що кількість бажаючих займатися такою діяльністю, можливо, буде досить незначною. Зокрема, тому, що фінансовий бар’єр виходу на ринок таких структур за нинішніх умов буде досить високим з огляду на специфіку їх функцій (надання засобів цифрового підпису, формування, розповсюдження, скасування, блокування та поновлення сертифікації ключів, генерація відкритих та особистих ключів тощо). А враховуючи те, що все повинно починатися практично з нуля, оскільки майже таким на даному етапі є ринок користувачів, “повернення” зроблених вкладень буде досить довгим [4, с. 179].
Також, є й інші проблеми введення повного електронного документообігу в Україні, а саме:
– Правильність ведення електронного документообігу відповідно до застосованих комп’ютерних технологій. У багатьох випадках відбувається перехід до електронного документообігу без урахування особливостей обліку підприємства та особливостей застосованих комп’ютерних технологій. 
– Оптичне введення документів з паперового носія та обробка отриманої інформації в графічному вигляді. Автоматизоване переведення паперових первинних документів можливе лише за допомогою сканувального обладнання (сканеру). І хоча процес сканування є досить швидким, проте подальше розпізнавання електронного графічного файлу в дані, займає досить багато часу та потребує значних затрат праці.
– Відповідність реквізитів електронного документа прийнятим стандартам. Ми пропонуємо такі шлях вирішення проблем електронного документообігу:
– проведення аналізу існуючого документообігу й розробка проекту створення та впровадження електронного документообігу, який врахував би особливості певного державного органу;
– використання потужних програм з обробки відсканованих документів, які б без перешкод за лічені хвилини могли перетворити відскановане зображення з формату «*.jpeg» на текстовий документ в формат «*.doc»;
– необхідно розробити пакет законодавчих актів, які б додатково регулювали порядок ведення та обороту електронних документів;
– захист електронного документа необхідно забезпечувати різними апаратними і програмними засобами.
Таким чином, було систематизовано та виділено основні проблем електронного документообігу, розглянуті варіанти вирішення цих проблем. Більшість з розглянутих проблем можливо вирішити на рівні самого державного органу, підприємства, установи, організації за рахунок правильного впровадження та використання електронного документообігу, а саме: навчання персоналу, використання потужнішого устаткування та удосконаленого програмного і технічного забезпечення тощо. Проте проблему юридичного підтвердження електронних облікових документів можна розв’язати лише за наявності відповідної законодавчої бази вже на державному рівні. А тому є необхідність в розробці чіткого переліку рекомендацій щодо юридичного підтвердження електронних документів з метою їх подальшого впровадження на законодавчому рівні.
 
Список використаних джерел:
1. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 6.10.1998 р.: Офіц. текст прийнятий Верховною Радою України 6 жовтня 1998 р. зі зм. та доп. станом на 1 вересня 2014 р.. – Офіц. вид. – К.: Вид. дім “Ін Юре”, 2014. – 10 с.
2. Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22.05.2003 р.: Офіц. текст прийнятий Верховною Радою України 22 травня 2003 р. – Офіц. вид. – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2014. – 14 с.
3. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку: історія, теорія, перспективи / С.В. Івахненков. – Інженерно-технологічний інститут. – Житомир: АСА, 2001. – С. 365.
4. Курбацкий А.Н. Автоматизация обработки документов / А.Н. Курбацкий. – Мн.: БГУ, 1999. – С. 179.
5. Ніколашин А.О. Юридичне підтвердження електронних облікових документів. Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії / За ред. проф. М.І. Бахмата. – Кам’янець-Подільський, 2004. – №12, Том 2. – С. 219-221. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція