... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №2
Прагнення українського суспільства подолати корупцію та мінімізувати її суспільно-політичні наслідки стало основоположним напрямом сучасної стратегії розвитку України. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для демократичних перетворень у державі, зміцнення національної безпеки, зростання її економічного потенціалу, формування у суспільства довіри до влади, покращання добробуту громадян України.
В умовах інтеграції України з європейським та світовим товариством одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики є реформування та вдосконалення системи запобігання та протидії корупції. Жодні реформи в державному секторі не можуть бути реалізованими за умов існування корупції.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції, що, у свою чергу, вимагає врахування цих обставин і в організації діяльності Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), створення нових відомчих ефективних механізмів зниження рівня корупції, забезпечення умов для доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави. 
Подолання корупції в органах ДФС є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності фіскальних органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо. 
Необхідно відмітити, що нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії корупції в ДФС ґрунтується як на національному законодавстві, так і міжнародних документах. Зокрема на Законах України “Про запобігання корупції” та “Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки”, Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки”, Конвенції ООН проти корупції, Цивільній конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією тощо [1-5].
Таким чином, антикорупційна політика ДФС здійснюється відповідно до таких принципів:
– верховенства права;
– законності;
– комплексного вжиття правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів;
– невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;
– відкритості та прозорості діяльності органів ДФС; 
– участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів;
– забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, відшкодування збитків, шкоди завданих внаслідок вчинення корупційних правопорушень.
Суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є:
– посадові та службові особи органів ДФС;
– особи рядового і начальницького складу податкової міліції.
  Згідно з чинним законодавством діяльність ДФС спрямована на запобігання, виявлення, а в окремих випадках – здійснення заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновлення порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також на інформаційне і науково-дослідне забезпечення здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, на міжнародне співробітництво у цій сфері. 
У структурі ДФС діє уповноважений підрозділ (Головне управління власної безпеки), який здійснює заходи щодо запобігання і протидії корупції в органах ДФС або бере участь у їх здійсненні у межах повноважень, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами з іншими державними правоохоронними органами. Діяльність підрозділу базується на принципах системності та наступальності в боротьбі з корупцією, розподілі функцій і відповідальності за покладені на нього завдання із запобігання та протидії корупції.
Основними антикорупційними заходами, які здійснює ДФС на постійній основі, відповідно до вимог чинного законодавства є [1]:
– обмеження щодо використання службових повноважень чи свого службового становища; 
– обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
– обмеження щодо одержання подарунків; 
– запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;
– обмеження спільної роботи близьких осіб;
– спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави в органах ДФС; 
– обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави в органах ДФС;
– фінансового контролю;
  – додержання вимог закону та етичних норм поведінки державних службовців органів ДФС; 
– запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
– захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції;
– заборони на одержання пільг, послуг і майна органами ДФС;
– прозорості та доступу до інформації.
Підсумовуючи зазначене вище необхідно відмітити, що організаційно-правові заходи певною мірою забезпечили попередження та протидію корупції в органах ДФС. Разом з тим ця діяльність потребує подальшого вдосконалення, забезпечення комплексного поєднання профілактичних, попереджувальних та правових заходів, спрямованих як на безумовне дотримання норм чинного антикорупційного законодавства, так і на усунення причин та умов, що створюють сприятливе підґрунтя для вчинення корупційних правопорушень у сфері службової діяльності. Крім того, очевидною є необхідність у зосередженні зусиль на вирішенні, у межах компетенції ДФС, питань цілеспрямованої нейтралізації соціальних та економічних чинників відомчої корупції та у запровадженні Програми протидії та запобігання корупції у фіскальних органах на 2015–2017 роки відповідно до міжнародних антикорупційних стандартів та вимог чинного законодавства України.
 
Список використаних джерел:
1. Про запобігання корупції: Закон України: від 14.10.2014 р. № 1700-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
2. Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки: Закон України: від 14.10.2014 р. № 1699-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
3. Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки: Постанова КМУ: від 28.04.2015 р. № 265 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
4. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції (ратифікована Законом України від 18.10.2006 р. № 251-V) // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 49. 
5. Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 16.03.2005 р. № 2476-IV): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102 {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція