... Час проходить, але сказане слово залишається (Л. М. Толстой) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №3
Конституція України у ч. 5 ст. 55 та Цивільний Кодекс України у ст. 16 закріпили загальну норму про право людини захищатися будь-якими не забороненими законом засобами, серед яких, зважаючи на можливість швидко й ефективно захистити своє право без звернення до іншого суб'єкта (суду, адміністративного органу, тощо), сьогодні особлива увага приділяється самозахисту.
На це питання звертали увагу такі науковці як В.Л. Яроцький, Л.Л. Стецюк, О.М.Коршаков, М.І. Гаврилюк, В.О. Матвійчук, П.В. Грибанов, М.І. Брагінський, М.І. Клейн, О.І. Антонюка та ін..
Більш докладно сутність самозахисту у ст. 19 ЦК України, яка допускає застосування цього способу захисту із застереженням про те він повинен відповідати змісту порушеного права, характеру дій, якими воно порушено, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням [1, с. 224].
Визначаючи самозахист як можливість особи здійснювати захист свого права, чи права іншої особи власними силами без звернення за захистом до спеціально уповноважених органів чи посадових осіб, його зміст розкривають через визначення підстав, ознак та умов самозахисту, за наявності яких закон дозволяє особі здійснювати самозахист.
У силу того, що законодавець не надає чіткого поняття самозахисту наука цивільного права породила багато думок щодо виокремлення характерних ознак самозахисту. 
На думку Л.Л. Стицюка, термін «підстава самозахисту» можна визначити як основу виникнення в особи права на дії в стані самозахисту, яка зумовлює правомірний та суспільно корисний характер цих дій. Оскільки право на самозахист може бути здійснено лише за наявності порушення права або реальної загрози такого порушення, то підставою самозахисту є порушення реального (а не уявного) права або реальна загроза такого порушення, тому що іноді особа, розуміючи реальність небезпеки та усвідомлюючи, що захищати право з моменту порушення буде уже запізно, може здійснити самозахист права, не чекаючи моменту його порушення [3, с. 155]. 
У свою чергу, необхідність запобігти порушенню не є підставою самозахисту, оскільки закон дозволяє особі здійснювати самозахист права, і при цьому від неї не вимагається з'ясування наявності такої необхідності. 
  І, нарешті, що стосується відповідності вжитих дій із самозахисту характеру порушення: оскільки такі дії вживаються тоді, коли самозахист уже розпочався, вони, а отже і їх відповідність характеру порушення права, не є безпосередньою основою для виникнення в особи права на здійснення самозахисту [3, с. 154].
Як зазначає В.Л. Яроцький, самозахисту притаманні наступні ознаки: 1) наявність правомірних дій, що підлягають кваліфікації як протидія правопорушенню; 2) засоби, якими особа бажає скористатися не повинні суперечити закону, договору або моральним засадам суспільства; 3) самозахист здійснюється у формі активних дій; 4) самозахист здійснюється силами власника самостійно без звернення до компетентних органів держави; 4) самозахист має відповідати змісту права, що порушене або може бути порушеним, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням [2, с. 469].
  У доктрині цивільного права виділяють наступні умови самозахисту: 1) здійснюючи самозахист, особа має на меті захист свого права, або права іншої особи, а також інтересів суспільства та держави, якщо ж мета інша – то поведінка особи не вважається самозахистом; 2) дії із самозахисту не повинні бути заборонені заковом та суперечити моральним засадам суспільства; 3) відповідність способу самозахисту змісту права, яке захищається, та характеру порушення або загрози порушення цього права; 4) не перевищення меж здійснення самозахисту [3, с. 154].
Отже, говорячи про сутність самозахисту, слід погодитись з тим, що самозахист – це сукупність способів захисту охоронюваних законом прав особи або іншого суб’єкта цивільних правовідносин, що характеризуються спільними ознаками та умовами здійснення і застосовуються за наявності певних підстав особою, яка в даному випадку не здійснює свої владні функції чи посадові обов'язки.

Список використаних джерел:
1. Гаврилюк М.І. Ознаки самозахисту права власності на земельні ділянки в Україні / М.І.Гаврилюк // Університетські наукові записки. – 2013. - №3. – С. 224-233.
2. Яроцький В.Л. Характеристика самозахисту речових прав як різновиду правомірних дій / В.Л. Яроцький // Форум права. – 2013. - №4. – С. 466-473.
3. Стецюк Л.Л. Форма захисту цивільних прав / Л.Л. Стецюк. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.irbis-nbuv.gov.ua/ {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція