... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №5
У разі залучення експерта до кримінального провадження, він дає висновок, який згідно ч.2 ст.84 КПК України є одним із джерел доказів у кримінальному провадженні. Згідно ч.1 ст.101 КПК України «Висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи».
Висновок експерта є особливим джерелом доказів, адже він має такі особливі ознаки: 1) є результатом науково обґрунтованого дослідження; 2) походить від особи, яка володіє визначеними спеціальними знаннями, без використання яких було б неможливе проведене дослідження; 3) дається з додержанням спеціально встановленого процесуального порядку; 4)ґрунтується на зібраних у справі доказах. 
Попри те, що висновок ґрунтується на спеціальних знаннях, згідно ч.10 ст.101 КПК України він не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
З одного боку, зазначена норма відповідає правилам оцінки доказів, згідно з якими жоден доказ не має наперед встановленої сили, а також вони мають бути оцінені з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1 ст.94 КПК України). З іншого боку, часто особи, які оцінюють цей доказ можуть не мати належних знань для оцінки його достовірності, відповідності методик тощо.
Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст.223, 224 КПК України). 
Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст.356 КПК України. Обставини, з приводу яких може бути допитаний експерт (ч.3 ст.356 КПК України) можна умовно поділити на такі групи:
1) обставини, які визначають компетенцію та компетентність експерта – спеціальні знання та кваліфікація з досліджуваних питань (освіта, стаж роботи, науковий ступень тощо), дотичні до предмета його експертизи; використані методики та теоретичні розробки; застосовність та правильність застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку;
2) якість матеріалів, наданих експерту – достатність відомостей, на підставі яких готувався висновок.
Предмет допиту експерта викликає дискусії серед науковців. Так, О.М. Моїсеєв вважає, що експерту мають ставитися запитання, які не потребують спеціальних знань та прирівнюють його процесуальний статус до статусу свідка [1, с. 175]. З урахуванням того, що показаннями є відомості, що мають значення для кримінального провадження, а експерт володіє тільки даними, які стали йому відомі під час проведення експертизи, не зрозуміло, які інші питання, крім пов’язаних з дослідженням можуть бути йому поставлені.
Більш обґрунтованою вбачається нам думка Ю.К. Орлова, який вважає, що під час допиту експерт може роз’яснити текст експертизи, навести додаткові аргументи щодо надійності методик, які він використовував, вказати на нові обставини, які можуть стати відомі під час відповідей на запитання, які можуть бути поставлені експерту [2, с. 153]. Ми вважаємо, що предмет допиту експерта обмежується предметом дослідження, яке їм проводилось.
Допит експерта у суді дає можливість роз’яснити учасникам кримінального провадження спеціальну термінологію, доцільність застосування тих чи інших методів у дослідженні.
У той же час слушною є думка Н.А. Панько, відповідно до якої до предмету допиту не зовсім доцільно відносити відомості щодо спеціальних знань та кваліфікації експерта з досліджуваних питань. Ці дані містяться в Реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України [3, с. 282].
Позитивним, на нашу думку, моментом є визначений у ч. 4 ст.356 КПК України порядок проведення одночасного допиту двох чи більше експертів для з’ясування причин розбіжностей в їх висновках. Такий допит дає можливість краще зрозуміти підстави обрання різних методик експертами, причини відмінностей у їх висновках. У той же час можливість проведення такого допиту не зменшує актуальності питання щодо закріплення у чинному КПК України підстав та порядку проведення повторної експертизи, адже часто тільки така експертиза дає можливість зняти суперечності, які виникають між висновками або іншими матеріалами кримінального провадження.
У ч.4 ст.356 КПК України передбачений порядок дискредитації експерта шляхом надання відомостей, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта. 
Таким чином, допит експерта у суді є способом перевірки достовірності його висновку. Закріплення цієї процесуальної дії розширяє можливості суду щодо оцінки висновків експерта, встановлення та усунення розбіжностей між ними.
 
Список використаних джерел:
1. Моїсеєв О.М. Експертні технології: теорія формування і практика застосування: монографія / О.М. Моїсеєв. – Харків.: Вид. агенц. «Апостиль», 2011. – 424 с.
2. Орлов Ю.К. Судебная экспертиза как средство доказывания в уголовном судопроизводстве: научное издание / Ю.К. Орлов. – М.: Институт повышения квалификации Российского Федерального центра судебной экспертизы, 2005. – С. 153-154
3. Панько Н.А. Допит експерта в суді як засіб оцінки його висновку / Н.А. Панько // Часопис київського університету права. – 2013. – №1. – С. 280-283. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція