... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 19.05.2015 - Секція №2
Говорячи про актуальність даного питання, варто зазначити, що адміністративний процес відіграє важливу роль у забезпеченні законності управлінської діяльності стосовно фізичної або юридичної особи та суспільства в цілому[3, с. 51].
Проблеми визначення сутності адміністративного процесу знайшли своє відображення у наукових дослідженнях: В.Б. Авер’янова, В.М. Бевзенка, І.Б. Коліушка, А.Т. Комзюка, Р.О.Куйбіди, О.В. Кузьменка, Р.С. Мельника, Ю.С. Педька, О.П. Рябченка, В.С. Стефаника та ін.
Як зазначає Ю. Кунєв, розгляд сутності та змісту будь-якого юридичного процесу починають із визначення й розподілу права на матеріальне і процесуальне.
Матеріальне право – норми, що містять правила або межі належної поведінки (зміст прав, обов’язків і заборон). 
Процесуальне право – норми, що визначають сукупність послідовних дій (процедур) юридичної діяльності, спрямованих на реалізацію норм матеріального права [3, с. 51-52].
Аналіз наукових робіт дозволяє говорити, що поняття «адміністративний процес», як правило, визначають у «широкому» та «вузькому» розумінні. 
У «широкому» розумінні адміністративний процес це встановлений законом порядок розгляду й вирішення індивідуально-конкретних справ, що виникають у сфері державного управління, судами (загальної юрисдикції чи спеціально створеними) або спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами). 
У «вузькому» розумінні адміністративний процес розглядають як провадження в справах про адміністративні правопорушення й застосування до правопорушників адміністративних стягнень. Іноді, адміністративний процес, у «вузькому» розумінні, розглядають як юрисдикційні провадження, а також розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу [1, с.204-205].
Існує законодавче визначення адміністративного процесу. Зокрема, кодекс адміністративного судочинства визначає адміністративний процес як правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства. У свою чергу, адміністративне судочинство це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому кодексом адміністративного судочинства. Таким чином, кодексом адміністративного судочинства вводить третє – судочинське розуміння адміністративного процесу.
У вітчизняній науці радянського і пострадянського періоду категорія «адміністративний процес» розглядається переважно у «широкому» значенні. Вважалося, що у Радянській державі спорів між владою та громадянами не могло бути, відтак необхідність в існуванні адміністративної юстиції виключалася [2, с. 256-257].
Наводяться також аргументи недоцільності визначення поняття адміністративного процесу у «вузькому» значенні: по-перше, юрисдикційна діяльність є лише частиною виконавчо-розпорядчої функції, що здійснюється державними органами; по-друге, сприйняття адміністративного процесу з позицій розгляду лише окремих категорій справ, які мають юрисдикційний характер, означає, по суті, заперечення управлінського характеру організаційної діяльності органів державного управління; по-третє, звуження меж адміністративного процесу до юрисдикційної діяльності, по суті, ототожнює його з кримінальним та цивільним процесами, що не можна визнати правильним.
Науковці виокремлюють дві форми адміністративного процесу – управлінську й судову. 
Управлінська форма об’єднує низку врегульованих нормами адміністративного процесуального права (а в окремих випадках й інших галузей права) процесуальних проваджень, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів громадян, прав та інтересів юридичних осіб, держави й суспільства загалом. 
Судова форма адміністративного процесу – це система техніко-формальних приписів і норм щодо визначення повноважень адміністративних судів, розгляду й вирішення індивідуальних адміністративних справ у таких судах та здійснення адміністративного судочинства [4, с. 20]. 
Отже, враховуючи вищесказане, вважаємо за доцільне надати перевагу «широкому» розумінню поняття адміністративного судочинства, адже «вузьке» розуміння полягає лише у визначенні адміністративного процесу з точки зору розгляду справ про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного примусу, тоді як у широкому розумінні адміністративний процес визначається не лише як адміністративно-юрисдикційна діяльність, а й як будь-яка діяльність у сфері державного управління: розгляд і вирішення конкретних індивідуальних справ; адміністративна юстиція; прийняття актів управління; дисциплінарні провадження; діловодство тощо.
 
Список використаних джерел:
1. Битяк Ю.П. Адміністративне право: підручник за заг. ред. Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.В. Зуй. – Х.: Право, 2010. – 624 с.
2. Джафарова О.В. Судовий адміністративний процес: поняття та його структура / О.В.Джафарова // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 256-261.
3. Кунєв Ю. Адміністративний процес: проблеми визначення сутності та змісту / Ю. Кунєв // Публічне право. – 2013. – № 2 (10).– С. 51-56.
4. Іваненко Я. Генезис доктринального визначення змісту категорії «адміністративний процес» / Я. Іваненко // Віче. – 2010. – №18.– С. 19-22. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція