... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 17.09.2015 - Секція №6
Процес проведення державотворчих реформ в Україні потребує дотримання фундаментального принципу всебічного захисту прав і свобод людини, що реалізується і судовою гілкою влади. У зв’язку з цим подальша реалізація судової реформи вимагає досконалого аналізу соціально-психологічних чинників професійної діяльності суддів. 
Сучасна психологія судової діяльності ґрунтується на вивченні як загально-психологічних, так і соціально-психологічних характеристик усіх учасників судового процесу, а також їх взаємин між собою. З метою успішного виконання завдань, що постають перед суддею при здійсненні судочинства, необхідно мати не тільки достатню кількість професійних знань, умінь і навичок, але й бути готовим до впливу широкого спектру психологічних чинників. Це зумовлене тим, що судова практика здійснюється в умовах безпосереднього спілкування та взаємодії з людьми, а отже, вимагає розуміння психологічних особливостей всіх процесуальних осіб, мотивів та змісту їхньої поведінки, взаємовідносин, що виникають у процесі життєдіяльності. Тільки за допомогою психологічних знань суддя може реалізувати заходи щодо встановлення контакту та здійснення психологічного впливу, нейтралізації негативних чинників під час пошуку та оцінки процесуально значущих фактів, їх врахування при всебічному та об’єктивному судовому розгляді. До змісту діяльності як сукупності дій людини, що спрямовані на задоволення потреб, інтересів, входять не тільки зовнішні фізичні ознаки, але й внутрішні психологічні процеси вольового і пізнавального характеру. Серед чинників формування та розвитку професійних настановлень суддів можна виділити зовнішні – соціалізація особистості, та внутрішні – формування інтелектуально-емоційних моральних комплексів, інтеріоризація та екстеріоризація етичних принципів, формування професійно спрямованої мотивації та власна моральна активність особистості. 
На актуальність обраної теми вказує і той факт, що окремі аспекти досліджуваної проблематики висвітлювалися у численних працях вітчизняних і зарубіжних психологів та теоретиків права: Д.О. Александрова, В.Г. Андросюка, В.В. Бедя, М.Ф. Будіянського, А.І.Вінберга, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, А.В. Дулова, Л.І. Казміренко, В.О.Коновалової, М.В. Костицького, ВВ. Кощинця, О.М. Литвака, В.С. Медведєва, М.М.Михеєнка, В.Я. Марчака, О.Р. Ратінова, А.В. Федіної, М.О. Чельцова, О.К. Черновського, В.Ю. Шепітька та ін. Проте на сьогодні не всі соціально-психологічні детермінанти професійної діяльності суддів досконало вивчені та досліджені.
Як зауважує О.К. Черновський, професійна діяльність судді має цілу низку психологічних особливостей, що обумовлюються та тісно пов’язуються з роллю суддів у суспільстві. Безперечно, до основних функцій судді, окрім винесення юридично обґрунтованого рішення, належить і управління взаємодією представників сторін у ході судового розгляду. Безумовно, вся робота суду спрямовується на встановлення істини по справі, що є змістовною стороною судового процесу. Однак, психологічною складовою діяльності судді під час судового засідання є надання гарантованих прав та можливостей представникам сторін з метою забезпечення змагального характеру судочинства [4, с. 14].
Загалом, центральне місце в психології суддівської діяльності більшість учених відводять особистості судді. Адже, власне, які б не були хороші правила діяльності, вони можуть втратити свою силу і значення у недосвідчених, грубих, недобросовісних руках, а найпродуманіший та найсправедливіший закон перетворюється у ніщо при неправильному здійсненні правосуддя. З цього випливає, що предметом вивчення правосуддя в тій його частині, яка стосується судової діяльності, можуть бути не тільки властивості та умови цієї діяльності, але й поведінка судді по відношенню до осіб, з якими він спілкується у процесі професійної діяльності.
Провідний український фахівець у галузі юридичної психології О.М. Бандурка відзначає, що для належного виконання своїх професійних функцій суддя повинен володіти такими якостями, як «самоконтроль, емоційна стриманість, вміння зберігати спокій в емоційно напружених ситуаціях, вимогливість до форми поведінки та висловлювань сторін процесу, і в той же час виявлення терпимості, тактовності, здатність до релаксації, зниження надмірного емоційного збудження окремих учасників судового засідання» [1, с. 156, 6 с. 150].
На нашу думку, визначальними для соціально-психологічних особливостей професійної діяльності суддів виступають наступні чинники:
– правова регламентація професійної поведінки судді, яка має максимально жорсткий та чітко визначений процесуальний порядок;
– суддівські професійні повноваження, що мають владний характер;
– діяльність судді, пов’язана з високим психологічним навантаженням;
– професія судді, яка одночасно вимагає прояву творчого характеру праці та організаторських здібностей у взаємовідносинах з навколишніми;
– суддя несе винятково персональну відповідальність за свої дії та рішення.
У зв’язку з наведеним вище, на глибоке переконання автора даних рядків, на сьогодні достатньо проблемним питанням залишається надання психологічної підтримки представникам суддівського корпусу, адже інколи емоційність та психологічна напруженість у судовій залі можуть негативно впливати на об’єктивність та внутрішнє переконання суддів. Через це на законодавчому рівні варто було б розглянути питання про обов’язковість психологічної реабілітації представників Феміди.
На думку В.О. Коновалової професійно важливі якості суддів пов’язані насамперед з їхніми поглядами, спрямованістю та послідовністю світогляду, що сприяє виробленню кожною особою глибокого розуміння соціальної значущості своєї професії, виховує почуття обов’язку, справедливості, об’єктивності, чесності, а також визначає активність особи як прагнення брати діяльну участь у житті суспільства, виявляючи при цьому соціально важливу ініціативу. Складність і відповідальність діяльності щодо здійснення правосуддя вимагають мобілізації всіх здібностей особистості, які прямо залежать від її психологічної структури та обраної професії. Професійні функції формують психічні якості особистості, підпорядковуючи їх вимогам, які ставляться до тієї чи іншої сфери людської діяльності. Тому кожен суб’єкт, що виконує правоохоронну роботу, повинен свідомо вдосконалювати свої психічні якості, аналізувати їхній стан щодо обраної ним професії. Велике значення у цьому аспекті має розуміння особою соціальних функцій, які вона виконує у зв’язку зі здійсненням правосуддя [5, с. 61].
Професійна діяльність судді передбачає два рівноважливі компоненти – юридичну грамотність та психологічну компетентність. У свою чергу, психологічна компетентність судді, що безпосередньо проявляється в комунікативних навичках управління процесом судового засідання та саморегуляції, є важливим елементом профілактики емоційного вигорання суддів, з одного боку, та механізмом зростання довіри до судової системи в Україні в цілому, з іншого. Отже, така постановка проблеми висуває перед українськими судами завдання не лише ретельного психологічного відбору кандидатів на посаду судді, але й впровадження системи розвитку психологічної підтримки суддів та їх комунікативної компетентності [2, с.289].
Серед низки питань, що потребують кардинальних змін у підходах до їхнього вирішення є й те, що майбутніми представниками суддівської професії діяльність судді розглядається лише як можливість реалізації його юридичних знань, своєрідний виклик власній кваліфікації та правовій грамотності. Однак у процесі навчання та адаптації до суддівської посади помилково опускається психологічна складова професійної діяльності, тоді як у залі судових засідань взаємодія відбувається з конкретними людьми. У результаті традиційного ігнорування цієї сторони професійної діяльності судді вимушені на свій розсуд, фактично інтуїтивно визначати способи поведінки в залі судового засідання. У кращому випадку подібні стихійні пошуки призводять до появи ефективних комунікативних прийомів та конструктивних методів впливу, але іноді небажаним результатом стає підвищення емоційної напруги та деструктивної поведінки як самого судді, так і представників сторін.
Російський дослідник соціально-психологічних особливостей судової діяльності Г.Г.Шиханцев, окрім важливості психологічних характеристик судді, звертає увагу на зовнішній фактор, зокрема він стверджує, що «поведінка та зовнішній вигляд судді повинні викликати повагу у всіх присутніх і переконання в правоті судді, його здатності та вмінні вирішувати складні справи, долі людей» [5, с. 96].
Як зауважує вітчизняний юрист О.К. Черновський, стосовно характеристики психічних процесів, за допомогою яких суддя вирішує теоретичні та практичні завдання у своїй діяльності, то до найважливіших професійних якостей можна віднести наступні:
– у пізнавальній сфері особливо важливу роль відіграють такі якості мислення, як аналітичність, критичність, логічність, вміння порівнювати, узагальнювати, класифікувати дані тощо;
– серед властивостей пам’яті важливу роль відіграє оперативність в обробці інформації, чітке і повне знання законодавства та процесуальних норм юридичної діяльності; 
– важливе значення для діяльності судді мають такі властивості уваги, як стійкість у ході вивчення важливої для суду документації, концентрація уваги, розподілення і переключення уваги в складних та динамічних ситуаціях судового процесу;
– серед властивостей сприйняття особливо важливими є об’єктивність та спостережливість [4, с. 17].
На глибоке переконання дослідника В.Л. Васильєва корінним принципом професійної моралі суддів є справедливість. Без цієї моральної якості діяльність по здійсненню правосуддя втрачає свій зміст. Крім цього, поряд із справедливістю, від професійного судді вимагається бути об’єктивним, безпристрасним, незалежним, чесним, безкорисним, уважним, дотримуватись прав людини та презумпції невинності. Ці якості є принципами юридичної етики та в своїй сукупності утворюють стратегію поведінки судді. На жаль, ще інколи спостерігається порушення моральних норм, що потребує посилення соціального контролю, застосування більш жорстких зовнішніх санкцій. Однак, яким би жорстким не був соціальний контроль, формування вказаних моральних якостей залежить від самої людини, від її розуміння високої відповідальності, яка походить від наданої громадянами і державою довіри суддям [2, с. 228]. 
Найбільшу увагу при здійсненні правосуддя слід приділити такому психологічному складнику, як проблема внутрішнього переконання судді. В основі судового рішення повинна знаходитись не тільки логічна неминучість, але й моральна обов’язковість. Процес формування внутрішнього переконання судді пов’язаний з безперервними вирішенням сумнівів, які виникають при розгляді справи. При здійсненні правосуддя часто присутній такий психологічний чинник, як сторонній тиск на суддю.
Разом з тим, здійснення суддівських обов’язків – один із найскладніших видів людської діяльності, що потребує напруження всіх духовних і фізичних сил, уміння аналізувати та зважувати. Тому ні один суддя, навіть, який має належну професійну підготовку та великий досвід практичної роботи, не застрахований від вчинення помилок. Розглядаючи справу, суд не в змозі встановити абсолютну істину. Головне – відшукати істину об’єктивну, правильно відобразити в своїх висновках суттєві для справи факти, але не допускати автоматичного застосування закону [2, с. 229]
Підвищена моральна відповідальність, загострене відчуття обов’язку, дотримання деяких додаткових норм поведінки необхідні судді для здійснення правосуддя, тобто в тій сфері, де його праця не вкладається в суворі формальні схеми і де від якості та ефективності цієї праці залежать стан здоров’я, духовний світ та положення людини в суспільстві. Успішне виконання професійних обов’язків у цих сферах вимагає поєднання високої кваліфікації спеціаліста з глибоким усвідомленням відповідальності, готовністю безперечного виконання свого професійного обов’язку. Судді найбільш гостро відчувають проблеми моральності своєї професії, оскільки частіше, ніж інші, стикаються з нестандартними ситуаціями, а також несуть відповідальність за прийняті рішення. Тому культура і етика суддів повинні бути достатньо високими.
Необхідно відзначити, що керування ходом судового розгляду в межах процесуального закону вимагає високої організованості судді та вміння керувати всіма особами, які знаходяться в залі судового засідання. Але керівництво судді має публічний характер та обмежене процесуальними вимогами, тому головуючий намагається встановити психологічну сумісність учасників процесу, що має велике значення для якісного здійснення правосуддя.
У цьому контексті психологічна підготовленість дозволяє судді нейтралізувати негативний вплив на особистість психологічних особливостей діяльності:
– правової регламентації (нормативності) професійної поведінки;
– владного характеру професійних повноважень;
– високого рівня персональної відповідальності за прийняття рішення.
До них слід додати публічний характер діяльності, тобто необхідність виконання професійних функцій у присутності значної кількості сторонніх, але не нейтрально налаштованих осіб – звинувачуваного та його представників (у тому числі адвоката-захисника, родичів), свідків, громадськості, преси тощо. Кожна зі сторін має свої інтереси, причому вони досить часто протилежно спрямовані. Суддя постійно, навіть поза судовим засіданням, знаходиться у фокусі їх уваги. Розуміння цієї обставини при недостатній психологічній культурі призводить до виникнення стану психологічної напруженості, отже – збільшує ймовірність помилок чи психологічних недоречностей. Особливо це стосується ситуацій, коли в залі судового засідання відбувається запис (відео- чи аудіо-) перебігу судового процесу для подальшого використання з поки-що невідомою для судді метою.
Формування загальної психологічної культури судді полягає, передусім, у набутті систематизованих знань щодо особливостей особистості та професійного спілкування. Основним засобом і умовою діяльності судді є професійне спілкування, тобто встановлення і підтримання цілеспрямованого контакту з особами-носіями значущої інформації, а також переконливе (за змістом і формою) викладення матеріалу при судовому розгляді справи. Професійна майстерність проявляється саме у тих випадках, коли необхідно вплинути на внутрішнє переконання, здійснити психологічний вплив на учасників судового процесу і одержати необхідний результат.
Таким чином, до психологічних чинників, які впливають на формування внутрішнього переконання судді, необхідно віднести соціально-психологічні та позасудові чинники, а саме: правосвідомість, професійний досвід, психологічну стійкість, особливості темпераменту і характеру, промову прокурора і захисника, суспільну думку, правові позиції Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, а також рішення Європейського суду з прав людини. Негативні емоції судді можуть бути зведені до мінімуму за рахунок глибокої впевненості в значущості виконуваної роботи, її високій соціальній корисності, а також задоволення, що дає вирішення завдань стосовно здійснення правосуддя. Безпосередність, незалежність і неупередженість судді при дослідженні всіх відомостей – основа справедливого винесення рішення у справах цивільного, адміністративного чи кримінального судочинства.
 
Список використаних джерел:
1. Бедь В.В. Юридична психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид. перероб. і доп. / В.В. Бедь. – К.: МАУП, 2003. – 436 с.
2. Васильєв В.Л. Юридическая психология / В.Л. Васильев. – СПб.: Питер, 2001. – 640 с.
3. Казміренко Л.І. Психологічна підготовка до спілкування у процесі судового розгляду кримінальної справи (з використанням технічних засобів) / Л.І. Казміренко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/seminar12-4.htm
4. Черновський О.К. Психологічна компетентність судді у практичній діяльності / О.К.Черновський // Вісник вищої ради юстиції. – 2011. – № 2 (6). – С. 14-18.
5. Шиханцев Г.Г. Юридическая психология / Г.Г. Шиханцев. – М.: Зеркало-М, 2006. – 272с.
6. Бандурка A.M. Юридическая психология: Учебник / A.M. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. – 640 с.
7. Коновалова В.О. Юридична психологія / В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 424 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція