...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 17.09.2015 - Секція №1
Останнім часом питання захисту людини та її прав досить активно обговорюється в літературі. У ситуації, яка склалася в Україні, варто не забувати про право, закон та людину як найвищу цінність. Хоч на законодавчому рівні і закріплений принцип верховенства права, проте не можливо сказати що він у повій мірі реалізується на теренах нашої держави. Україна визначає найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку [2]. Говорити про кожну з цих складових як про окрему найвищу соціальну цінність некоректно. Вона може бути лише одна  це людина з її невід’ємними правами. Неможливо піклуватися про людину, не охороняючи її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Недотримання даного принципу наслідком тягне неповагу до честі та гідності людини, що викликає недовіру та зневагу до влади. Тому органи державної влади повинні чітко визначати проблеми реалізації даного принципу та виробляти ефективні способи їх подолання. Cтан забезпеченості прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому. Слід зазначити, що люди є вільними від народження, ніхто не має права порушувати їх природні права. До того ж, у демократичному суспільстві саме держава є головним гарантом свободи людини. Неможливо говорити про успішну, розвинену країну, якщо у ній нехтують законними інтересами та правами людини. В Україні існує система правоохоронних органів, основним обов’язком яких є захист прав громадян. Проте вони не виконують законодавчо регламентовані функції в повній мірі. Через низку таких причин захищеність громадян України від будь-якого свавілля все ще знаходиться на дуже низькому рівні.
Питаннями вивчення та дослідження верховенства права займалися багато вітчизняних вчених. Серед них, зокрема, такі вчені, як М. Козюбра, О. Скакун, С. Максимов, Т. Середняк, П. Рабінович, М. Кравчук, К. Трихліб, А. Пухтецька та інші.
Метою даного дослідження є відображення сутності принципу верховенства права та проблем його реалізації в умовах сьогодення. Забезпечення даного принципу, захисту прав і свобод людини є найбільш гострими проблемами, адже вони особливо актуальні для сучасного етапу розвитку нашої державності.
Верховенство права – вищий принцип міжнародного права, показник демократизму, законності, захисту миру. Він має бути дієвим та реальним [1, с. 102]. Так, зокрема О. Скакун наголошує, що принцип верховенства права належить до загальних принципів права і може слугувати «оптимальним регулятором, інструментом інтеграції» [1, с. 100]. Спираючись на аналіз тлумачення принципу верховенства права в сучасних європейських джерелах, принцип верховенства права слід розуміти як правовий принцип, сформований під впливом глобалізаційних, міжнародних та європейських інтеграційних процесів [8, c. 34]. При формуванні всіх інститутів держави і суспільства великого значення надають саме цьому принципу. Найголовнішим суспільним орієнтиром виступає право. Принцип верховенства права проявляється у тому як держава підкорюється «володарюючому закону». Адже в даному принципі передбачається, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону.
Забезпечення верховенства права, захист прав і свобод людини – одна з найбільш болючих і гострих проблем сьогодення. Для того, щоб принцип верховенства права визнався та фактично діяв в Україні, як це проголошено в Конституції України, насамперед необхідно щоб термінологія, що застосовується в межах цієї концепції, була визначена з достатньою точністю [3, с. 110]. 
Що стосується реалізації цього принципу, то можна припустити, що верховенство права може проявлятися у національній правовій системі такими основними шляхами:
  – через верховенство закону, який відповідає вимогам природного права. Тобто верховенство права проявляється через верховенство правового закону. У таких ситуаціях верховенство права опосередковується через дію верховенства закону;
– через правотворчу та правоінтерпретаційну практику, в результаті якої позитивне право, що не відповідає вимогам природного права корегується компетентними державними органами. Наприклад, певний акт законодавства, з метою забезпечення його відповідності принципу верховенства права, – скасовується, змінюється, доповнюється; пропонується адекватне офіційне тлумачення цього акту. У зазначених випадках верховенство права підпорядковує собі дію верховенства закону [10, с. 163].
У свою чергу, С. Максимов зазначає, що верховенство права є універсальним феноменом у двох значеннях. По-перше, як єдиний феномен європейської культури, що охоплює досвід як англомовних, так і континентально-європейських країн. По-друге, в умовах глобалізації він стає універсальним принципом співіснування та співробітництва між різними народами й культурами [4, c. 126]. Отже, «верховенство права» – багатогранне поняття і, як зазначає М. Козюбра, «багатоманітність граней, аспектів цього принципу не дозволяє втиснути його в рамки будь-якої юридичної дефініції» [5, с. 15]. П. Рабінович пропонує власне визначення верховенства права: «Верховенство права – це взаємообумовлене існування і взаємоузгоджена реалізація основоположних прав і обов’язків людських спільнот, об’єднань й усього суспільства» [6, с. 126].
За узагальненням К. Трихліб, вчені виокремлюють такі основні підходи до розуміння верховенства права: 1) ототожнення верховенства права з верховенством закону у вузькому його розумінні; 2) розуміння верховенства права як верховенства закону в широкому значенні, тобто як верховенства всіх нормативно-правових актів; 3) ототожнення верховенства права із верховенством розуму і справедливості; 4) пріоритет загальновизнаних принципів та норм міжнародного права перед національним законодавством; 5) ототожнення верховенства права з верховенством конституції; 6) ототожнення верховенства права з основними правами людини [7, с. 156].
Не в усіх випадках право і закон є тотожними, тому доцільно розмежовувати поняття «верховенство права» та «верховенство закону (законності)». Зауважимо, що верховенство права, в залежності від того, в якому аспекті розглядати це поняття (як ідея, доктрина, концепція, принцип в сфері права), має різні значення, та, все ж таки, воно відмінне від верховенства закону [9]. Незважаючи на закріплення принципу верховенства права у безлічі нормативно-правових документах на національному і міжнародному рівнях, немає єдиного та чіткого його визначення [7 c. 2]. У сучасному українському правозастосуванні дотримання основних засад верховенства права є справою непростою. Слід погодитися з М. Козюброю, що здійснюючи пошук права в межах Конституції, правозастосовні органи, особливо суди, мають залучати до цього пошуку не тільки текст Конституції, а й додаткові матеріали, які б дали змогу забезпечити як верховенство Конституції, так і верховенство права. Орієнтиром у цьому напрямі мають слугувати загальновизнані сучасним цивілізованим світом принципи права, міжнародні пакти про права людини, міжнародна судова практика, зокрема, практика Європейського суду з прав людини, тенденції розвитку правових засобів захисту прав людини у європейському та міжнародному співтовариствах тощо [5].
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що ідея верховенства права, забезпечення прав і свобод людини є актуальною у процесі становлення і розвитку України як правової держави. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути насичені передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені рівнем його культурного розвитку [3, с. 57]. Варто зазначити, що довкола принципу верховенства права досі існує багато дискусій, тверджень та ідей. Деякі аспекти розуміння даного принципу тільки ускладнюються. 
Вважаємо, що зміст принципу верховенства права має закріпитися у свідомості громадян та працівників апарату державної влади. Українське громадянське суспільство повинно впроваджувати принцип верховенства права в своє культурне та правове життя.
 
Список використаних джерел:
1. Скакун О.Ф. Верховенство права як принцип взаємодії правових систем в умовах глобалізації [Текст] / О.Ф. Скакун // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку: зб. мат. міжнар. наук. симпозіуму «Дні порівняльного правознавства» (Київ, 8 – 11 квіт. 2009 р.). – К.: Логос, 2009. – С. 97-102.
2. Конституція України від 28 червня 1996 року, із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96–%D0%B2%D1%80
3. Середняк Т. К. Верховенство права в Україні: проблеми розуміння та застосування: монографія / Т.К. Середняк. – Дніпропетровськ, 2014. – 124 с.
4. Максимов С.І. Конституційний принцип верховенства права: загальне та особливе / Філософія права: сучасні інтерпретації: вибр. праці: статті, аналіт. огляди, переклади (2003 – 2010) / С.І. Максимов. – Х.: Право, 2010. – 336 с.
5. Козюбра М.І. Принцип верховенства права та вітчизняна теорія і практика: мат. міжнар. конф. «Верховенство права: питання теорії та практики» [Текст] / М.І. Козюбра // Українське право. – 2006. – № 1 (19). – С. 15-23. 
6. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. / П.М. Рабінович. – Вид. 10-е, доповнене. – Львів: Край, 2008. – 224 с.
7. Трихліб К.О. Верховенство права: сучасні інтерпретації / К.О. Трихліб // Учёные записки Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Серия «Юрид. науки». – 2013. – № 2-1 (Ч. 1). – Том 26 (65). – С. 152-163.
8. Пухтецька А. Принцип верховенства права: сучасні європейські доктрини як орієнтир для реформування національного законодавства / А. Пухтецька // Вісник Національної академії наук України. – 2010. – № 3. – С. 33-43.
9. Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права (опорні конспекти): [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. – 2-ге вид, змін. и доп. / М.В. Кравчук. – Тернопіль, 2011. – 344 с.
10. Потильчак О.І. Реалізація принципу верховенства права у рішеннях Верховного суду України / О.І. Потильчак // Вісник Академії адвокатури України. – 2013. – число 2 (27). –- С.162-164.{jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція