... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.12.2015 - Секція №4
За результатами багаторічних спостережень потенційні водні ресурси річкових вод України становлять 209,8 куб. км., з яких лише 25,0 % формуються в межах України, решта надходить з Російської Федерації, Білорусі, Румунії. Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 куб. км. Розвідані експлуатаційні запаси підземних вод дорівнюють близько 6 куб. кілометрам. 
Територіальний розподіл водних ресурсів не відповідає розміщенню водоємних галузей господарського комплексу. Найбільша кількість водних ресурсів (58,0%) зосереджена в річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба у воді не перевищує 5,0% її загальних запасів. Водночас, найменш забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя, Крим та південні області України - там, де зосереджені найбільші споживачі води. Доступні для широкого використання водні ресурси формуються в основному в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, а також малих річок Приазов'я та Причорномор'я. 
Балансові запаси місцевого водного стоку становлять у середньому 52,4 куб. км., а в маловодні роки – 29,7 куб. км. Об'єм підземних вод, що враховується в ресурсній частині водогосподарського балансу, становить 7 куб. км. Крім того, в галузях економіки використовується близько 1 куб. км. морської води. 
На території України нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км3 річкового стоку найбільше (в середньому) припадає на Дунай – 123 км3, Дніпро – 53 км3, Дністер – 9 км3, Тису – 6 км3, Сіверський Донець – 5 км3 і Південний Буг – 3 км3.
Три тисячі озер України акумулюють у собі 11 км3 води. Найбільше з прісних – Світязь, солоних – Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км3, солоних – 8,6 км3.
В Україні збудовано більше тисячі водосховищ, загальним об’ємом понад 55 км3. Найбільший каскад водосховищ створенний на Дніпрі. Ставки становлять найчисленнішу групу (близько 28 тис., об’ємом більше 3 км3) штучних водойм, які здавна споруджувалися на малих річках, у балках та ярах.
Запаси більш чистих, порівняно з поверхневими, підземних вод перевищують 20 км3 і знаходяться, в основному, на півночі і заході. Глибина залягання їх коливається від 100 м на півночі до 600 м на півдні України. Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, які зосереджені у 84 родовищах, з них 35 експлуатуються. У гірських регіонах України є термальні води, які залягають на глибині понад 500 м і ще недостатньо вивчені.
У цілому за запасами водних ресурсів Україна займає одне з останніх місць у Європі. Найбільшими споживачами води є промисловість, сільське і комунальне господарство.
Особливе значення серед водних об’єктів займають моря, бо їх води вимагають опріснення. Найбільше господарське значення Чорного і Азовського морів, довжина берегової смуги яких становить майже 2 тис. км, полягає в тому, що вони є основою для розвитку морського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей.
Таким чином, водно-ресурсний потенціал України характеризується невисоким рівнем, що в свою чергу, спричинено її місце розташуванням, геополітичними та економічними чинниками. Разом з тим, за рахунок паралельно створених «штучних» водних ресурсів Україна має можливість в повному обсязі забезпечити населення України та її господарський комплекс водними ресурсами. Однак, на сьогоднішній день, спостерігається цілий ряд проблем, які виникають в процесі використання водних ресурсів, що як результат призводить до погіршення стану води та зниження водно-ресурсного потенціалу країни.
На нашу думку, серед головних з них слід виокремити наступні:
1) нерівномірність розташування одних ресурсів на території України;
2) низький рівень якості поверхневих та підземних вод;
3) відсутність якісно нових технологій водозабору, що впливає на рівень ефективності використання водних ресурсів;
4) неспроможність наявної системи управління забезпечувати високий попит на використання водних ресурсів;
5) недотримання норм чинного законодавства про воду;
6) відсутність з боку держави стимулів (економічних, сольних, податкових та ін.) по відношенню до використання водних ресурсів з метою забезпечення виробництва, системи моніторингу;
7) глобальна зміна клімату, наприклад, за рахунок емісії паркових газів, що в свою чергу, призводить до порушення гідрометеорологічного циклу, який визначає формування водних ресурсів;
8) незадовільна експлуатація систем водопостачання населених пунктів, забруднення води при її транспортуванні;
9) низька якість водоочисних систем.
Для вирішення зазначених проблем, на наш думку, необхідно здійснити наступні кроки: 
1) підвищення рівня організації виробництва й управління, ефективного використання водними ресурсами, відмова від продовження екстенсивного водоспоживання;
2) забезпечити перехід від нарахування плати за споживання води за нормативами до оплати водоспоживання усіма споживачами тільки за кількість фактично отриманої води;
3) розвивати конкурентні форми забезпечення попиту на воду всіма видами водокористувачів;
4) забезпечення надійного, безпечного і сталого питного водопостачання (розробка системи захисту населення і господарських об’єктів від шкідливої дії вод, насамперед повеней);
5) сприяння розвитку науково-технічної діяльності щодо використання водних ресурсів (наприклад, вдосконалення моделей, що пояснюють механізми виникнення і розвитку повеней, поліпшення методів прогнозу повеней і їх наслідків, вдосконалення системи гідрометеорологічного моніторингу);
6) реалізація фінансово-економічних заходів з реконструкції низки водосховищ, захисту міст, селищ і господарських об’єктів;
7) розробка та реалізація системи заходів, спрямованих на відновлення якості води у водних об’єктах, які зазнали наднормативне антропогенний вплив (наприклад, поліпшення систем очищення стічних вод);
8) застосування дієвих контрольно-наглядових заходів уповноваженими суб’єктами. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція