... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.12.2015 - Секція №5
Методологічні аспекти у будь-яких наукових дослідженнях завжди є окремою дискусійною проблемою. Але завдяки тенденціям інтеграції та диференціації наукових знань в умовах стрімкого розвитку міжгалузевих досліджень проблема методологічних засад набирає особового, так би мовити, прикладного, значення. Як дуже влучно було зазначено з цього приводу Б.Ф. Ломовим, “...взаємозв'язки психологічних наук – як зовнішні, так і внутрішні – є найважливішою умовою прогресу. У зонах цих взаємозв'язків містяться великі резерви розвитку психологічного знання. Саме тут в першу чергу виникають нові проблеми, розкриваються можливості пошуку нових шляхів дослідження, формуються нові методи, виходять нові факти, створюються нові концепції і теорії” [1, с. 24].
Юридична психологія, як окрема прикладна галузь психологічних знань, що має свій предмет, повинна мати власний інструментарій, за допомогою якого цей предмет має бути досліджено. Слід зазначити, що предмет наукового дослідження цієї галузевої науки на сьогодні охоплює досить широке коло відносин, що регулюються правом – від психологічних особливостей протиправної поведінки до психологічних аспектів нормотворчої діяльності. Зазначені обставини обумовлюють необхідність більш детального підходу щодо методологічних засад досліджуваного предмета, адже такі напрямки досліджень юридичної психології, як кримінальна або правова психологія, безумовно передбачають більш широке коло методологічних засобів наукового дослідження, ніж, наприклад, психологія слідчої або судової діяльності. У зв’язку із цим виникає необхідність деталізації особливостей використання психологічних методів саме у кримінально-процесуальній діяльності. Адже чіткість методологічних позицій є важливішою умовою розробки якісних конструктивних теорій, визначеності їх постулатів, доказового значення та прогностичної цінності [1, с. 49].
Взагалі, існує досить багато класифікацій методів психологічних досліджень: так, за природою походження методи можуть бути поділені на загальнонаукові та окремонаукові; за сферою застосування: теоретичні, організаційні, методи збору, обробки та інтерпретації даних [2, с. 190-206]; за сучасними тенденціями розвитку психологічних знань є актуальною класифікація і щодо цільової спрямованості методів, а саме: методи психодіагностики, методи психоконсультації, методи психокорекції та методи психотерапії. 
Особливі умови діяльності, пов’язаної із розслідуванням та розкриттям злочинів вимагають відповідних, визначених засобів та методів щодо сприяння цій діяльності. Основне своє призначення в кримінальному процесі, безумовно, знаходять методи психодіагностики, які дозволяють виявляти та досліджувати індивідуальні властивості особистості з метою встановлення фактів, що мають значення для конкретного кримінального провадження. Але, якщо розглядати деякі з таких методів детальніше – виникають деякі зауваження. Наприклад, чому метод експерименту, який, безумовно вважається основним емпіричним методом у психології, може застосовувати особа, яка не володіє спеціальними психологічними знаннями, а метод, скажімо, тестування або анкетування така особа застосовувати вже не має права? Мова йдеться про тактику допиту, перш за все, в процесі якого, як прийнято вважати, слідчий може застосовувати психологічні метод діагностики. Виникає питання: або не всі методи в контексті процесуальних дій слід вважати суто психологічними, або виникає необхідність визначити межі застосування таких методів особами, які не мають на те спеціальних визначених законом повноважень. 
Така постановка питання, насправді, має досить важливе підґрунтя, адже психологічні знання на сьогодні є настільки доступними для спільноти, що кожна особа, маючи певне бажання, може оволодіти необхідними навичками ефективного спілкування та застосовувати їх у професійній сфері. І якщо ці навички стосуються лише діагностичних завдань щодо властивостей особистості – основним є лише фактор переоцінювання особою рівня своїх психологічних знань, що може вплинути на формування внутрішнього переконання при прийнятті відповідного рішення. Це, до речі, стосується, як слідчого, так і суддівського корпусу. Але немає ніяких гарантій, що така особа, отримавши мінімальні психологічні знання, не застосує й інших, зовсім неприпустимих методів, і вже не з метою психодіагностики, а зовсім іншою, більш важливою – з метою зміни показань особи. 
Досліджувана проблема має й іншу сторону, щодо участі у кримінальному провадженні особи, яка саме володіє спеціальними знаннями в галузі психології. Йдеться, наприклад, про участь психолога у допиті малолітньої або неповнолітньої особи. В такому випадку лише сам спеціаліст визначає коло тих методів, які він може застосовувати щодо регулювання психічних процесів дитини. І допустимість таких методів на сьогоднішній день визначається лише межами власної компетентності залученої особи. Ускладнює цю проблему й факт відсутності вимог у КПК України щодо особливого порядку фіксації процесуальних дій за участю психолога-спеціаліста, що взагалі унеможливлює у подальшому визначення тих методів, за допомогою яких були отримані показання від допитуваних осіб. 
Отже, проблема використання психологічних методів у криміналістичній тактиці потребує більш детального дослідження з метою подальшого визначення оптимальних можливостей застосування психологічних знань в процесі розслідування злочинів.
 
Список використаних джерел:
1. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов. – М.: Наука, 1984 – 444 с. 
2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б.Г. Ананьев. – СПб.: Питер, 2001. – 272 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція