... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.12.2015 - Секція №6
Суспільна значущість молодіжної проблематики обумовлюється тим, що молодь багато в чому визначає майбутнє країни, будучи одним з головних стратегічних ресурсів суспільного розвитку. Відповідно до ст. 8 Закону України “Про засади внутрішньої та зовнішньої політики” – сприяння молоді в реалізації творчих можливостей та ініціатив, залучення її до активної участі в розвитку держави є однією з основних засад внутрішньої політики України в соціальній сфері [1]. Незважаючи на той факт, що держава стоїть на захисті інтересів молоді, радикалізм у молодіжному середовищі набуває серйозних обертів. Починаючи з 2005 року, в Україні почала зростати активність молодіжних неформальних об’єднань, діяльність яких спрямована на насильницькі дії на ґрунті расової та національної ворожнечі [2]. А останні події у державі засвідчили, що соціальна невлаштованість значної частини молодих людей робить їх зручним об’єктом популістської демагогії та різноманітних маніпуляцій політичних сил [3]. Йдеться мова, що саме участь у політичних, насамперед протестних, акціях є однією з найбільш прийнятних і доступних для молодого покоління (поряд із участю у виборах) форм громадянської активності та донесення своєї позиції до влади й суспільства, а також одним з джерел заробітку.
Згідно тлумачного словника української мови під радикалізмом визначається світогляд або політика радикалів; обстоювання застосування радикальних, зокрема політичних, заходів у розв’язанні питань теорії та практики [4, с. 1195]. Виходячи з вищезазначеного, молодіжний радикалізм – практична й ідеологічна орієнтація молодіжних структур, ціль яких полягає у принциповій зміні суспільних та державних інститутів шляхом рішучих, кардинальних дій.
Причини виникнення молодіжного радикалізму на сьогодні досить різноманітні: 
– загальні державно-соціальні проблеми: низька моральна та правова свідомість суспільства; екологічні проблеми; економічна нестабільність в державі; зміна стереотипів та орієнтирів поведінки, зумовленої зміною політичного режиму, недостатній рівень освіти, відсутність належної підтримки інституту сім'ї, а також чіткої та результативної молодіжної політики держави, зміна системи цінностей та ідеалів, які зумовлені особливостями психіки молоді тощо;
– проблеми нормативно-правового забезпечення: правовий нігілізм молоді, низький рівень взаємодії державних органів та молодіжних громадських організацій у правовому полі тощо;
– вплив на молодіжний осередок радикалізованих політичних структур (праворадикального, ліворадикального, проросійського спрямування);
– поширення культу насильства, ідей расової, національної ненависті, ксенофобії в мережі Інтернет (так, у мережі постійно діють не менше 30 веб-сайтів неонацистського та ультранаціоналістичного характеру) та ЗМІ тощо;
– недоліки правоохоронної системи: недостатній рівень діяльності правоохоронних органів (МВС України, СБ України, прокуратури) із своєчасного виявлення, припинення та попередження радикальних настроїв в середовищі молодіжних організацій;
– ідеологічні розбіжності діяльності молодіжних організацій: наприклад, мають місце конфлікти (як ідеологічні, так і фізичні) між деякими націоналістичними організаціями та угрупованнями скінхедів тощо.
У зв’язку з вищевикладеним, протидія молодіжному радикалізму має стати одним із пріоритетних напрямів державної молодіжної політики, діяльності правоохоронних органів. На нашу думку, основними шляхами подолання молодіжного радикалізму в Україні з позиції органів СБ України мають стати:
1. Нормативне закріплення відповідальності за поширення ідеології радикалізму, ідей расової, національної нетерпимості, ксенофобії серед осіб (у тому числі і неповнолітних) в межах окремої статті Кримінального кодексу України та віднесення її до підслідності органів СБ України.
2. Організація постійного моніторингу появи нових радикальних об’єднань, виявлення радикальних настроїв у молодіжному середовищі (особливо у мережі Інтернет) та їх своєчасної профілактики.
3. Створення умов для проведення спільно з МВС України профілактичних заходів щодо попередження масових хуліганських проявів з боку неформальних молодіжних об'єднань радикальної спрямованості під час масових молодіжних заходів, футбольних матчів тощо.
4. Активізація роботи із ЗМІ і громадськістю з метою викриття й демонстрації негативних наслідків поширення молодіжного радикалізму.
 
Список використаних джерел:
1. Про засади зовнішньої і внутрішньої політики: Закон України від 01.07.2010 №2411-VI / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2411-17
2. В Україні активізувалися радикальні молодіжні угрупування / Радіо Свобода від 13.03.2009 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/news/1509758.html
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови(з дод., допов. та CD) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.-К.; Ірпінь; ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
4. Спортсмен Вадим Титушко “рассказал правду” о драке в Киеве во время митинга оппозиции / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://lenta.lviv.ua/other/2013/05/21/5091.html {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція