... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.12.2015 - Секція №3
Питання наукових відкриттів доволі цікаве, оскільки з одного боку воно є чітким і зрозумілим, з іншого ж породжує ряд суперечок та наукових дискусій, як в сфері цивілістичної літератури так і серед законодавців. Важливість та значущість даної теми певним чином обумовлена діалектичним характером, фундаментальністю та важливістю явища «наукового відкриття» для всієї світової спільноти загалом, оскільки ті чи інші наукові відкриття, які «бачать світ» докорінно щось змінюють в суспільному, економічному, а деколи і політичному вимірі нашого буття. Останнім часом актуальність даної теми та інтерес до неї багатьох науковців обумовлюється, нагальністю питання законодавчого врегулювання питань пов’язаних з процесом створення, легалізації та охорони прав інтелектуальної власності на наукові відкриття. Питання, щодо індивідуалізованого законодавчого врегулювання в даній сфері піднімається доволі давно, так наприклад існує Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту закону України про охорону прав на наукове відкриття» від 14.06.2015 року, проте останнім часом активізувалися прихильники прийняття даного закону зважаючи на значущість об’єкта регулювання про що свідчить висновок Головного науково експертного управління з приводу даного законопроекту. А отже можемо казати про доцільність розкриття певних аспектів даного явища в науковій сфері цивілістики.
Варто почати з розуміння сутності поняття наукового відкриття, а саме в літературі, як в цивільно-правовій науці, так і праві інтелектуальної власності, під науковим відкриттям розуміють якесь виявлення невідомої раніше об’єктивно існуючої дійсності. Науковці зазначають, що відкриття вирішують задачі пізнання, оскільки дають нові знання про оточуючий нас світ і служать підставою для створення нових засобів впливу на природу. Певною мірою можна сказати, що наукове відкриття впливає на формування нашого сприйняття світу та всієї об’єктивної дійсності. Така гносеологічна функція даного явища, є доволі вражаючою, адже такого глобального масштабу впливу та значення не має, жоден інший об’єкт правового регулювання, не лише в сфері права інтелектуальної власності, а й в сфері впливу права взагалі. Оскільки, судячи з усього, сфера розуміння та пізнання фактичної сутності даного поняття належить до філософської науки. Проте зважаючи на те, що наукове відкриття, як і будь-яке пізнання, є результатом інтелектуальної і певною мірою творчої діяльності людини і потребує захисту певних прав на нього його регулювання було покладено на спеціалізовану галузь права інтелектуальної власності. Так, наприклад, Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності до об'єктів інтелектуальної власності відносить наукові відкриття. Подібним шляхом пішов і Цивільний Кодекс України, який також відносить наукові відкриття до сфери впливу права інтелектуальної власності та цивільного права зокрема. ЦК України від 16 січня 2003 року, у статті 457 дає нам таке визначення наукового відкриття: «Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання». Визначення не можна назвати вдалим, оскільки воно певною мірою виражає сутність даного поняття проте не дає нам жодних ознак та властивостей цього об’єкту правової охорони. В проекті Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття» поданий депутатами С.М. Ніколаєнком, І.Р. Юхновським, М.К. Родіоновим 14 грудня 2004 року, дублює дане визначення, що також є певним законодавчим недоліком. Тому для повноцінного розуміння, що саме являє собою наукове відкриття варто звертатися до відповідної літератури, так В.І. Борисова, В.Л. Яроцький та І.В. Спасибо-Фатєєва в своїх наукових напрацюваннях для розуміння та внесення певної чіткості до визначення наукового відкриття звертають увагу саме на ознаки даного явища, та що саме є об’єктом наукового відкриття (на що саме спрямоване пізнання) інколи дані автори називають ознаки наукового відкриття необхідними умовами його правової охорони, з чим варто погодитись оскільки сфера охорони має мати хоч якісь чіткі межі, яких нам не дає законодавець. 
Об'єктами відкриттів є: 1) закономірність матеріального світу – це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв'язок між явищами або властивостями матеріального світу;
2) властивість матеріального світу - це невідома раніше об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу (необхідно встановити існуючу незалежно від волі і свідомості людини невідому раніше якісну визначеність об'єкта стосовно до інших об'єктів, з якими він вступає у взаємодію);
3) явище матеріального світу – це невідома раніше об'єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни у рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матеріального світу (причому явите і сутність перебувають у органічній єдності).
Закономірності, властивості та явища матеріального світу об'єктивно існують незалежно від наявності чи відсутності знання про них, а об'єктом наукового відкриття стають із моменту виявлення і формулювання їх особою. Змістом відкриття є встановлення певних наукових фактів, яких досить часто недостатньо просто констатувати, а необхідно ще й науково пояснити. Що стосується необхідності внесення докорінних змін до рівня пізнання, то їх вносять саме закономірності, властивості та явища матеріального світу як такі, а не їх виявлення.
Основними ознаками відкриття є світова новизна, вірогідність і фундаментальність. Закономірності, властивості та явища матеріального світу можуть бути визнані відкриттям за наявності абсолютної світової новизни на дату пріоритету. При цьому пріоритет встановлюється за днем подачі заявки до органу реєстрації або за однією з більш ранніх дат: за офіційно затвердженою датою першого формулювання сутності відкриття, опублікування в пресі чи доведення відкриття іншим шляхом до третіх осіб (доповідь на конференції, захист дипломної роботи тощо).
Також, варто звернути увагу на певні особливості наукового відкриття, які окрім вищезазначених ознак, ще й тим, що наукове відкриття порівняно з іншими об'єктами інтелектуальної власності полягає в тому, що, по-перше, відкриття як об'єкт пізнання є цінним само по собі, незалежно від можливостей його безпосереднього використання, і по-друге, відкриття є надбанням людства, у зв'язку з чим не може бути об'єктом виключного права певних осіб, і тому будь-яка особа може безоплатно використовувати його на свій розсуд. Також, серед особливостей можна назвати, що доволі часто наукове відкриття не має матеріалізованої форми і саме тому в проекті Закону та в статті 458 ЦК України, суб’єкт, який здійснив наукове відкриття називається «автором наукового відкриття». Ще однією певною особливістю є документ, який посвідчує особисті немайнові та майнові права на наукове відкриття, які теж є особливими, це диплом на наукове відкриття.
Отже, можемо сказати, що важливість деталізованого правового регулювання охорони прав на наукове відкриття важно переоцінити, і слід забезпечити, оскільки на даний момент ми маємо дві три правові норми, які не створюють чіткої картини правової охорони даного об’єкту права інтелектуальної власності, а дана проблема цілком і повністю може бути вирішена шляхом прийняття спеціалізованого законодавчого акта, або просто надання юридичної сили вже існуючому законопроекту, хоча й він потребує певного уточнення та доопрацювання. Також, варто сказати, що наукове відкриття є особливим об’єктом права інтелектуальної власності, оскільки йому властиві як загальні ознаки так і особливі зважаючи його фундаментальний характер, та наукове відкриття є може мати будь-яку форму та є процесом пізнання об’єктивної дійсності, що не характерно, для будь яких інших об’єктів правової охорони. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція