... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.12.2015 - Секція №1
Архітектоніка або структура політичної сфери, як і структура політичної системи, складається з трьох обов’язкових елементів – політичних відносин, політичних інститутів та політичної ідеології. Функціонуючи в соціальному просторі разом з іншими сферами суспільного життя, політична сфера має риси, що є спільними з рисами інших сфер суспільного життя, – економічної, духовної, соціальної тощо. Крім того, вона має і власні специфічні ознаки, що випливають із природи влади і політики. Наприклад, політична сфера і політична система, на відміну від економічних, формуються в основному цілеспрямовано. Саме в їх фундаменті укладена сукупність відповідних ідей, цінностей, тобто ідеологія, яка відображає соціальні інтереси великих соціальних груп і визначає вигляд системи [1, с. 67]. Політична ідеологія має свій вираз у певній соціальній програмі, яка містить основну, генеральну мету, що визначає подальший розвиток суспільства. Ця мета охоплює не тільки політичну сферу, а й усі інші сфери суспільного життя. Але саме політичний аспект у суспільних програмах виступає як координуючий, такий, що пов’язує всі інші аспекти розвитку. Першість політичних цілей і завдань простежується у самій термінології при розгляді перспектив суспільного розвитку (наприклад, «внутрішня політика», «зовнішня політика», «економічна політика», «соціальна політика» і т. ін.). Тим самим фіксується проникнення політичної ідеології в усі елементи суспільної теорії, а отже, і її вплив на практику [2].
Проблему ідеологічного впливу на розвиток держави вивчали багато філософів, науковці, політологів. Досить активно вивчається вона і в Україні, зокрема, в працях В.Андрущенка, А.Баумейстера, О.Габріеляна, В. Гавриленка, В. Горбатенка, О. Нельга, Ф. Рудича, П.Шляхтуна та багатьох інших.
     Основними компонентами політичної ідеології класичного зразка є ідеї, концепції, теорії, лозунги, програми дій і т. п. Політична програма – це пропонований план діяльності політичного класу, соціальної групи, партії щодо реалізації їх політичних інтересів, а також форма існування теоретичного знання і форма взаємозв’язку теорії та практики політичного розвитку. У ній в упорядкованій формі теоретично обґрунтовуються основні позиції в політичній сфері, викладається послідовність дій в теперішньому і майбутньому залежно від цілей, що стоять перед політичним суб’єктом, обґрунтовуються завдання завоювання чи утримання політичної влади, визначаються завдання, шляхи і цілі пропонованих політичних перетворень, їх засоби, методи і т. ін. [1].
У політичній сфері суспільного життя необхідною умовою позитивної ролі політичних ідеологій є їхній плюралізм. Це, в свою чергу, передбачає їхню конкуренцію в рамках правового поля. Презентантами ідеологій є політичні партії, громадські об’єднання, рухи й організації, в яких громадяни реалізують свої інтереси, запити і потреби, підтримують чи не підтримують формальну владу та її структури. Трансформаційні політичні процеси, які сьогодні відбуваються в Україні нагально потребують появи (формування) нового політичного класу, що є головною умовою активізації суспільства у полі політичного плюралізму. Але цей політичний клас тільки-но зароджується й поволі стає на ноги в Україні. Саме він, а, точніше, політична еліта, яку висуне новий політичний клас, зможе сформувати нову ідеологію відкрито плюралістичного типу, з модернізаторською спрямованістю, яка надасть можливість реального, а не уявного вибору. Нині Україна перебуває в групі, яку Т. Каротерс назвав країнами «безвідповідального плюралізму» і які знаходяться в сірій зоні між демократією та авторитаризмом. Такий стан є перехідним і довго тривати не може: рано чи пізно країна або наближається до стандартів демократії, або повертається до тоталітарної системи. Саме за останнім варіантом розвитку й пішли майже всі інші держави, що належали до цієї групи (Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Росія) [3, с. 35].
Виникнення загальнонаціональної політичної партії в Україні з новою ідеологією можливе лише тоді, коли нація, визначивши власні зовнішні адміністративно-територіальні кордони, постане сформованою єдиною політико-правовою, національно-культурною, лінгвістичною спільнотою. Перед такою спільнотою-нацією не виникає проблема вибору цивілізаційного коду, а відповідно – не ставиться питання про формат державності і стратегію національного розвитку. Протиріччя соціального, економічного, політико-партійного розвитку, що існують у межах вже сформованої нації, спрямовуються в конкурентну партійну систему, наслідком чого буде формування прийнятної для країни та її демократичного розвитку політичної ідеології, яка стане запорукою здорової трансформації політичної сфери.
Підсумовуючи, зазначимо, що у фундаменті і політичної сфери, і політичної системи, які мають подібну архітектоніку (політичні відносини, політичні інститути, політичну ідеологію), знаходиться саме політична ідеологія як сукупність відповідних ідей і цінностей, що відображає соціальні інтереси великих соціальних груп, і в кінцевому рахунку визначає вигляд політичної системи, а, отже, і політичної сфери життя суспільства.
 
Список використаних джерел:
1. Тімашова В.М. Структурно-функціональні співвідношення в дуалітеті «політична сфера – політична система»: ціннісно-регулятивні та управлінські аспекти / В.М. Тімашова // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2013. – Вип. 12. – С. 66-72.
2. Філософія політики: підручник / авт.-упоряд.: В.П. Андрущенко (кер.) та ін. – К.: Знання України, 2003. – 400 с. 
3. Еволюція, сучасний стан і майбутнє політичних партій в Україні: позиції фахівців: фахова дискусія 27 травня 2010 року // Центр Разумкова. Національна безпека і оборона. – 2010. – № 5. – С. 35. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція