... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №1
Необхідність аналізу патріотизму в умовах глобалізації обумовлена розмитістю і нечіткістю самого терміна, з одного боку  він увійшов в активне слововживання і інтуїтивно зрозумілий кожному, з іншого боку – надмірно ідеологізований та політизований, що використовується як гасло різноспрямованими політичними силами. 
У сучасних енциклопедичних словниках під патріотизмом розуміється любов до Вітчизни, відданість їй, прагнення своїми діями служити її інтересам, а також прихильність до місця свого народження, місця проживання.
Філософське осмислення проблеми патріотизму має давню історію і починається з праць Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона. Античні філософи вважали патріотизм найважливішим моральним обов’язком членів суспільства. Моральна категорія боргу перед Вітчизною означала для них не тільки її військовий захист, але й активну участь в управлінні державою. Філософи-просвітителі (Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах) піднімають проблему зв’язку патріотизму і політики, підкреслюючи залежність патріотичних почуттів та патріотичної діяльності людей від держави та її законів. Найвідоміший представник німецької класичної філософії Г.Ф. Гегель розумів під патріотизмом почуття, що виявляється в критичних для держави ситуаціях, коли виявляються героїчні складові народного характеру. 
В українській історії існувало також достатньо прикладів присутності такого явища як патріотизм. В ньому знаходить вираз любов українських людей до своєї Вітчизни. Про її глибину і силу засвідчують пам’ятки літератури, зокрема «Слово о полку Ігоревім», думи та історичні пісні-балади, які виховували в народних масах почуття любові до Батьківщини, будили протест проти її ворогів та панського гніту, прославляли народних героїв. У нашій історії достатньо прикладів патріотичних звершень в ім’я Батьківщини. Свого часу виникла на терені української історії козаччина, і в ній український народ уособлював усі кращі якості патріота й борця.
Істотний внесок у розвиток теоретичного осмислення патріотизму зробив відомий науковець І. А. Ільїн, що визначав дане поняття як духовно-творчий акт самовизначення особистості і нації. Він вказував на чуттєву природу патріотизму, відзначаючи, що такі поняття як обов’язок, честь, вдячність є важливими і природно виникаючими ознаками патріотизму, вони не можуть бути обов’язковими або запропонованими. В цьому контексті вчений визначав три аспекти патріотизму як духовного стану: національно-культурний, релігійний та державно-правовий.
Національно-культурна важливість патріотизму пов’язується з виникненням духовного досвіду, духовної творчості, духовної предметності і всього, що пов’язане з національною самобутністю і її культурним виразом. Релігійний аспект патріотизму обґрунтовує духовну близькість, однорідність людей в однаковому розумінні і спільному шляху до Бога. Ці два аспекти відображають внутрішній зміст патріотизму і є необхідною умовою для створення природних політико-правових відносин і єдиної держави. Державно-правовий аспект патріотизму виявляє себе у правосвідомості  відображенні духовної необхідності патріотизму у політиці та формуванні держави як результату духовної інтеграції суспільства [1, с. 59].
Отже, багатоплановість трактувань поняття «патріотизм», підміна його близькими за змістом термінами свідчить про те, що процес концептуалізації даної категорії не завершений. Тільки відійшовши від політизації, від емоційного сприйняття патріотизму, можна з’ясувати сутність терміну і визначити його специфіку в сучасних умовах.
 
Список використаних джерел:
1. Беспалова Т.В. Патриотизм как духовное состояние в социально-философской интерпретации И.А. Ильина / Т.В. Беспалова // Философия права. – 2009. – № 3. – 159 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція