...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №5
Перелік обтяжуючих обставин міститься в ст. 67 Кримінального кодексу України (надалі – КК України). Вони виходять за межі складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України, і є підставою для суду в призначенні більш суворого покарання в межах санкції цієї статті. Але буває й так, що певна обтяжуюча обставина знаходить своє закріплення як кваліфікуюча ознака конкретного складу злочину. Цьому прикладом може слугувати й ст. 299 КК України, що складається з двох частин, де в ч. 2 передбачений кваліфікований вид цього злочину. Його ознаки вказують на більш підвищений ступінь суспільної небезпеки по відношенню до тих видів цього злочину, що передбачені в ч.1 ст. 299 КК України, сприяють принципу диференціації (індивідуалізації) кримінальної відповідальності, а значить безпосередньо впливають на кваліфікацією даного злочину. Звідси дослідження кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України є дуже важливою задачею кримінального права. 
Актуальність дослідження даної проблеми викликана також і тим, що на сьогодні відсутні будь-які наукові її дослідження. В деякій мірі цю проблему частково висвітлювали таки вчені, як: В.О. Навроцький [1,2], В.Т. Дзюба [3], М.І. Хавронюк [1], В.А. Ломако [4], І.І. Лобов [5], Д.О. Калмиков [6], А.О. Данилевський [6], С.С. Яценко [7] та ін. 
Метою дослідження є аналіз ознак кваліфікуючого виду складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України. 
Відповідно до ч. 2 ст. 299 КК України кваліфікуючім (обтяжуючім) видом (складом злочину) жорстокого поводження з тваринами є: «… ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього». На цієї факт вказують майже усі дослідники, що коментували діючий Кримінальний Кодекс України.
Дослідимо вказану кваліфікуючу ознаку. Перш за все звертає на себе увагу те положення, що в ст. 2071 КК України 1960 р., що містила аналогічні норми, не було передбачено будь-яких кваліфікуючих ознак. Це свідчить про більшу увагу законодавця до використання такого важливого засобу диференціації покарання в Особливій частині ст. 299 КК України 2001р., як кваліфікований склад.
У цьому контексті важливо зрозуміти природу обставин, що включаються до ч.2 ст. 299 КК України (тобто в кваліфікований склад). З’ясування юридичної природи правових категорій, понять передбачає визначення того, до якого світу явищ вони належать, яка їх побудова, поелементний склад, зв’язки і відношення, у чому полягає їх роль у праві, яке їх місце в системі права? Тому без системно-структурного методу дослідження тут не можна обійтися, оскільки в своєму дослідженні ми маємо справу зі складним утворенням [8]. Зі сказаного випливає, що неможливо обійтися без вичленення кваліфікуючої обставини, яка визначає кваліфікуючий вид злочину.
В юридичній літературі під кваліфікуючими обставинами розуміють обставини справи, а стосовно до кримінальної справи обставина означає частину всього того, що характеризує злочин і особу винного [9]. 
Природа кваліфікуючої обставини ч. 2 ст. 299 КК України подвійна. З одного боку, вона входить до сукупності ознак цього складу злочину і в цьому відношенні повинна характеризуватися певним набором рис, що пояснює її як ознаку злочину. Дякуючи цієї рисам, вона набуває здатності впливати на кваліфікацію вчиненого. Зазначена нами вище обставина належать до ознак складу злочину, а отже їх вчинення є виключною прерогативою законодавця. Відповідно, вид, а також межі цього кваліфікуючого виду, повинні бути визначені чітко і однозначно самим законодавцем. З іншого боку, кваліфікуюча обставина не входить у ту єдину можливу сукупність ознак суспільно небезпечного діяння, яка визначає його згідно зі ст.299 КК України як злочинне і каране. Ця ознака використовується для посилення санкції в порівнянні з тією, що названа в ст. 299 КК України (це стосується ст. 67 КК України).
Кваліфікований вид злочину, що досліджується, буквально означає знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів, нацьковування зазначених тварин одна на одну з хуліганських чи корисливих мотивів, вчинені у присутності малолітнього. 
Знущання над тваринами полягає в нелюдському поводженні з ними, тобто об’єктивно не вимушеному заподіянні їм болю, систематичному побитті, в заподіянні фізичних страждань, залишенні без їжі і води, нанесенні ран, каліцтві тощо. Як правило, знущання знаходить вияв у діях, бездіяльність може виражатись у залишенні тварини без їжі, води з боку особи, яка зобов’язана була турбуватися про неї. 
Жорстокі методи знущання над тваринами характеризуються мученицьким заподіянням їм смерті, мордуванням вогнем, відчленуванням кінцівок та іншими діями, завідомо пов’язаними з заподіянням особливих мук, з особливо жорстоким знущанням.
Нацьковування тварин одна на одну проявляється у заохоченні їх до обопільного нанесення ран, загризання тощо. 
Обов’язковою ознакою кваліфікованого виду злочину, вчиненого ст. 299 КК України, є вчинення вказаних діянь у присутності малолітнього. Чинний Кримінальний кодекс України не надає визначення поняття «малолітній». На думку автора цієї статті, в цьому випадку, слід виходити зі змісту ч.1 ст. 31 ЦК України, де вказується, що: «фізична особа, що не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа) …» та ч.1 ст.32 ЦК України – «… фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) …». Тобто, відповідно до вказаних законодавчих визначень малолітньою особою вважається особа, яка не досягла чотирнадцяти років. Вказаної думки одностайно дотримуються і всі дослідники, що коментували цю статтю до КК України 2001р. В цьому випадку особливу роль для кваліфікації діянь за ч. 2 ст. 299 КК України відіграє розуміння основних ознак складу злочину стосовно саме кваліфікованого виду цього злочину. 
Розглянемо їх. Об’єктом цього злочину є моральні засади суспільства в частині ставлення до тварин. Небезпека цього злочину полягає в тому, що жорстокість, виявлена щодо тварин не є нормою поведінки, поширюється і на взаємини з людьми, відіграє негативну роль у вихованні молоді. Додатковим обов’язковим об’єктом для даного кваліфікованого виду злочину є психічне здоров’я та морально-психічний розвиток малолітніх [10]. 
Предметом злочину є тварини, що належать до хребетних. Хребетні – це здатні рухатися і відчувати живі організми, які мають спинний хребет, утворений із кісток або хрящів, що йде вдовж спини і містить у собі спинний мозок. До них належать риби, птахи, сухопутні істоти. Предметом аналізованого злочину можуть доросли особини, так і молодняк, домашні (кіт, собака), дикі (вовк, лисиця, орел тощо), сільськогосподарські (корова, кінь тощо) тварини. Не мають кримінально-правового значення наявність чи відсутність у таких тварин господарів, їх перебування у стані природної свободи чи в неволі, господарське призначення, стан організму тощо. Злочин може вчиняться як стосовно тварин, які перебувають у власності винного, так і будь-яких інших (належних інших власникам, без господарських, диких). 
Об’єктивна сторона характеризується вказаними діяннями у присутності малолітнього, під чим слід розуміти вчинення зазначених діянь, у той час та в тому місці, де знаходиться особа до 14-річного віку.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Особа усвідомлює, що вона : а) знущається над твариною, що відноситься до хребетних, із застосуванням жорстоких методів і бажає так чинити; б) або ж те, що вона знущається над такою твариною з хуліганських мотивів чи в) нацьковує таких тварин одна на одну з хуліганських чи корисливих мотивів. При цьому винний бажає так чинити. Хуліганським мотивом є мотив явної неповаги до суспільства, корисливим мотивом є прагнення одержати матеріальну вигоду (наприклад, при організації для глядачів за їх плату кривавих змагань між бійцівськими собаками) або позбавитися матеріальних затрат на утримання тварин. Крім вказаного, особа обов’язково повинна усвідомлювати, що таке поводження з твариною сприймається малолітнім, і чинить злочинні дії з врахуванням цієї обставини.
Суб’єктом злочину є особа, якій виповнилося 16 років. У цьому випадку слід зазначити, що в наявності спостерігається невідповідність вікового співвідношення. Так, наприклад, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 299 КК України, може бути притягнута особа, якій на момент його вчинення виповнилось 16 років, а малолітньому, у присутності якого був вчинений цей злочин, виповнилось, наприклад, 13 років та вісім місяців. Таким чином, різниця у віці між злочинцем та потерпілим складає два роки та чотири місяці. У той же час фізичний та психічно-розумовий розвиток людини може бути різним, а тому розуміння вчинення відповідних дій у вказаних осіб може бути однаковим. Тобто, зазначені особи можуть неадекватно розуміти свої дії. Враховуючи зазначене та політичну тенденцію гуманізації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, автором цієї статті пропонується підвищити вік притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 299 КК України, з 16 до 18 років, оскільки, застосування заходів кримінально-правового впливу до осіб віком від 14 до 16 років, котрі вчинили жорстоке поводження з тваринами, як зазначають Калмиков Д. О. та Данилевський А. О. [6, с. 335], з якими автор погоджується, матиме більше негативних наслідків, ніж позитивних, а про досягнення цілей, закріплених у ст. 50 КК України, годі й вести мову. Чільне місце повинна посідати моральна відповідальність, яка може відображатись у суспільному осуді малолітніх осіб, соціальному відмежуванні від них через цей вчинок, тощо. Механізм реалізації моральної відповідальності має мати надзвичайно важливе значення для дітей, оскільки забезпечує відповідність цих соціальних суб’єктів прийнятим у суспільстві уявленням добра та зла, справедливості та несправедливості тощо.
Таким чином, аналіз досліджуваної проблеми дозволяє стверджувати, що: 
1) кваліфікуючою ознакою цього злочину є: знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також на цькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів у присутності малолітнього; 
2) під поняттям «малолітній» слід розуміти фізичну особу віком до чотирнадцять років;
3) під вчиненням діянь, передбачених ч. 2 ст. 299 КК України, у присутності малолітнього слід розуміти, що винна особа усвідомлює, що під час вчинення нею жорстокого поводження з твариною присутня дитина, яка не досягла 14-річного віку та спостерігає або сприймає факт жорстокого поводження з тваринами, тобто усвідомлює фактичний зміст і можливі наслідки такого діяння, що суперечить суспільної моралі у сфері розвитку і виховання молодого покоління або може створити реальну загрозу її заподіяння. 
Для усунення невизначеності у правовому просторі ст. 299 КК України поняття «малолітній», пропонується доповнити її приміткою та викласти у наступній редакції: «Примітка. У присутності малолітнього слід розуміти, що винна особа усвідомлює, що під час учинення нею жорстокого поводження з твариною присутня дитина, яка не досягла 14-річного віку, спостерігає за вчиненням жорстокого поводження із твариною або сприймає цей факт іншими органами чуття та усвідомлює фактичний зміст і можливі наслідки такого діяння».
 
Список використаних джерел:
1. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 5-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2008. – 1216 с.
2. Українське кримінальне право. Загальна частина: підручник / за ред. В.О.Навроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 712 с.
3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.
4. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І.Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. третє, переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. –1184 с.
5. Лобов И.И. Уголовная ответственность за жестокое обращение с животными: автореферат. дис. канд. юрид. наук.: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / И.И. Лобов. – М., 2000. – 25 с.
6. Кримінальна та адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами: монографія / Д.О. Калмиков, А.О. Данилевський; МВС України, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2013. – 616 с.
7. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с. 
8. Науковий коментар Кримінального кодексу України / проф. М.Й. Коржанський  К.: Атіка, Академія, Ельга. – Н, 2001. – 656 с.
9. Юридический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.Я. Сухарев; Ред. кол.: М.М.Богуславский, М.И. Козырь, Г.М. Миньковский и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1984. – 415с.
10. Копилян В.А. Проблеми застосування кримінального закону за жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК) / В.А. Копилян // Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві: Міжнародний симпозіум, 12-13 вересня 2008 р. Тези і реферати доповідей, тексти повідомлень. – Львів, 2008. – С. 249-266. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція