...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №2
Взаємодія депутатських об’єднань з виборцями сприяє формуванню громадянського суспільства, здатного контролювати не лише безпосередньо парламент, але й весь механізм держави. Такі угрупування можуть модернізувати Україну з підвалин, а саме – з суспільства, представники якого часто мають слабку теоретичну і тим більше практичну підготовку та не здатні до самостійної участі в державотворчих процесах. Частково змінити ситуацію вдасться, якщо наблизити національні стандарти співпраці народних депутатів до європейських і світових. Однак самих законодавчих новацій недостатньо. Необхідним є прагнення парламентаріїв втілити у практичну царину нормативні передумови подальшого розвитку інтелектуальних ресурсів населення.
Запровадження сучасних програм співпраці депутатських об’єднань і виборчого корпусу повинно спрямовуватися на перетворення суспільства у юридично гарантовану системою конституційних прав сферу автономії суспільного життя, що, безумовно, не є «табуйованною» для держави територією, вільною від владного впливу. Це має бути сфера самопрояву вільних громадян і добровільно функціонуючих асоціацій, захищених законом від прямого втручання і свавільної регламентації діяльності цих суб’єктів зі сторони держави [1, с. 28]. Тобто втручання державних органів буде ґрунтуватися на законі і переслідувати цілі, пов’язані із забезпеченням публічного інтересу або прав, свобод і законних інтересів суб’єктів громадянського суспільства. Таке втручання не перешкоджатиме задоволенню визнаних правом приватних інтересів. Навпаки, воно покликане створити умови для їх ефективного і гарантованого можливостями публічно-владного примусу здійснення. Забезпечити подібний механізм взаємодії з населенням може парламентарій правової держави.
Лише обмежене законом у своєму функціонуванні парламентське об’єднання, що визнає і створює умови для реалізації правового статусу особи, здатне на постійній інституційній основі дотримуватись юридичних гарантій автономності суспільного життя і забезпечувати їх загальнообов’язковість для інших суб’єктів права. При цьому реальне народовладдя у діяльності об’єднань дозволяє перейти від формального самообмеження держави до утвердження його в якості публічно-владного соціального інституту, який захищає та виражає спільні інтереси суб’єктів громадянського суспільства. 
У свою чергу, складноструктуроване на основі співпадань приватних цілей соціально активних індивідів громадянське суспільство дозволяє формувати політичний порядок денний, наповнювати політичну взаємодію артикульованими (об’єднаними) інтересами, що відстоюють конкретні учасники. Створюючи підґрунтя для політичного плюралізму і конкуренції, функціонування громадянського суспільства закономірно перешкоджає монополізації політичної сфери, узурпації політичної влади тією чи іншою політичною силою. Інститути громадянського суспільства дозволяють контролювати парламентаріїв, а через них й інші органи публічної влади, посадових осіб. Це зайвий раз доводить єдність концептуальної задумки і взаємозв’язку демократичної і правової держави та громадянського суспільства як елементів ліберально-демократичного конституціоналізму [2, с. 12].
Україна перебуває на межі західного (ґрунтується на ідеях індивідуалізму та прав людини) і східного (на підкоренні особистості державі і владі) менталітетів. Тому інститути громадянського суспільства на даному етапі розвитку держави повинні займати активну позицію по навчанню молоді основам політичної діяльності, протидії корупції, правам людини. Активними методами надання освітніх послуг вважають такі, що дозволяють сформувати власну позицію, не боятися її висловлювати і аргументувати; навчатися вислуховувати і чути думку іншої людини; збагачувати свій соціальний досвід шляхом включення і переживання певних ситуацій; вміти вирішувати конфлікти у повсякденному житті правовими засобами; продуктивно освоювати навчальний матеріал; аналізувати факти і інформацію; проявляти свою індивідуальність. 
Так, у сусідній Молдові мав місце політичний проект «Розвиток політичної активності і політичної участі молоді». Педагоги під час проходження занять активно розвивали у молоді інтерес до політики, прививаючи їм демократичні цінності та ідеали. Самі ж лектори навчалися методикам залучення молоді до дискусії, сучасним педагогічним стратегіям громадського навчання молодого покоління. 
Також Інститут демократії у рамках згаданого проекту (імплементується за підтримки Посольства США в Молдові і Чорноморського трасту регіональної кооперації) організовував семінар для студентів у формі рольової гри на тему «Прийняття законів у Молдові». Учасники поділялися на групи і пропонували свій варіант закону, який, на їх думку, міг би покращити ситуацію в державі. Надалі сторони доводили свою правоту присутнім. Рольова гра імітувала роботу парламенту, його структуру і процедури. За свідченням молоді така форма навчання сприяла зростанню їх інтересу до політичного і громадського життя, а отримані знання стали корисними для відкриття молодіжних і неурядових організацій. Доступність і значний пізнавальний інтерес заходу викликали позитивну реакцію всього населення у регіоні.
Важлива роль належить громадянському суспільству у протидії корупції. Так, Інститут демократії провів низку семінарів для студентів при підтримці Partnership for Transparency Fund. Учасники дізналися методи боротьби з даним видом злочину і способи захисту своїх прав.
Громадські організації Молдови активно займаються видавницькою діяльністю. Вони випускають збірник законів «Політичне життя в Молдові», який безкоштовно поширюється у школах і ВУЗах для допомоги викладачам у розвитку лідерських навичок молоді, вміння приймати рішення у сфері політичних відносин. Книга суттєво впливає на рівень викладання суспільних дисциплін, адже заповнює існуючу прогалину у комплексі навчально-методичного забезпечення. Інший приклад – «Протидія корупції», що є першою аналітичною антикорупційною програмою у країні. Дана робота усуває недостатність книг по громадянському антикорупційному вихованню і побудована в руслі рекомендацій Національної стратегії Республіки Молдова по попередженню корупції і боротьбі з нею. Доступність викладу матеріалу робить рукопис цікавим і пізнавальним для широкого загалу читачів [1, с. 29-31]. 
Цікавим для України є досвід Молдови в контексті можливості запозичення законодавчої регламентації взаємодії легіслатури і громадянського суспільства. З метою підвищення ефективності прийняття рішень в процесі законотворчої діяльності з урахуванням європейських стандартів і налагодження належного партнерства з громадянським суспільством Постановою Парламенту від 29 грудня 2005 року була прийнята Концепція співпраці між Парламентом і громадянським суспільством. Організація відкритого постійного ефективного діалогу має відбуватися на принципах: незалежності і свободи інститутів громадянського суспільства у зборі, обговоренні та ухваленні ініціатив; забороні лобіювання ділових і політичних інтересів; функціонування при парламентських постійних комісіях на професійній основі експертних рад з представників інститутів громадянського суспільства; обговоренні усіх законопроектів на сайті легіслатури, доступ до яких мають зацікавлені суб’єкти; створенні за ініціативою глави парламенту, Постійного бюро, постійних комісій консультативних рад для більш фахового консультування конкретних питань, включених у порядок денний, або з інших проблем загальнонаціонального значення; проведенні парламентських слухань постійною комісією не рідше одного разу в рік для консультування з організаціями громадянського суспільства питань, включених у порядок денний, або з інших проблем загальнонаціонального значення; проведенні главою парламенту щорічної конференції з метою оцінки степені ефективності співпраці та для ухвалення рішень стосовно нових напрямків роботи між Парламентом і організаціями громадянського суспільства. Проте усі пропозиції представників громадянського суспільства мають рекомендаційний характер. Обидві сторони ведення діалогу повинні забезпечувати адекватне доведення до відома громадськості процес консультування всіма доступними засобами (Інтернет, ЗМІ, семінари тощо).
Зауважимо, що Концепція обмежує термін проведення консультацій щодо законопроектів на сайті Парламенту терміном 15 робочих днів з дня їх розміщення чи офіційного запиту легіслатури [3, с. 32-34]. 
Безперечно, депутатські об’єднання відображають якісні характеристики суспільства, в якому функціонують. Тому здатність соціалізованих індивідів самоорганізовуватися на основі волевиявлення власних потреб, утворювати для їх реалізації добровільні об’єднання, що складає самоврядний потенціал соціуму, реально може обмежити претензії з боку державної влади на тотальну опіку індивіда. У подальшому об’єднані інститутами громадянського суспільства інтереси, що визнаються пріоритетними та вимагають додаткових ресурсів для здійснення, за посередництвом цілеспрямованої діяльності політичних сил набувають актуальності, трансформуються, спираючись на підтримку виборців, у загальнонаціональний інтерес, що складатиме прерогативу держави як організації публічної влади в масштабі всього суспільства [4, с. 72]. 
 
Список використаних джерел:
1. Сосна Б. Деятельность гражданского общества в Молдове: успехи и перспективы / Б.Сосна // Legea si Viata. – 2010. – № 1. – С. 28-31. 
2. Байгутлин Р.И. Гражданское общество: к содержанию идеи / Р.И. Байгутлин // Вестник Челябинского государственного университета. 2013. – №5(296). – Серия «Право». – 2013. – Вып. 35. – С. 9-14.
3. Капша Т. Сотрудничество между Парламентом и гражданским обществом: основные организационно-правовые аспекты / Т. Капша // Legea si Viata. – 2010. – № 2. – С. 32-34. 
4. Конституційно-правові засади становлення української державності / В.Я. Тацій, Ю.М.Тодика, О.Г. Данильян та ін.; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Тодики. – Х.: Право, 2003. – 328 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція