... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №2
У сучасних умовах конституційно-правова відповідальність має особливе значення і вагу, що пояснюється характером політичних, економічних та інших трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні. Це зумовлене тим, що створення ефективних і надійних механізмів реалізації повновладдя народу повинно завжди знаходитися в центрі уваги суспільства. І в цьому значенні настання негативних наслідків для суб’єктів конституційної відповідальності, закріплених в конституції та інших джерелах конституційного права, спрямовано, насамперед, на захист Конституції України і стабільності її конституційного ладу. Такий захист звичайно здійснюється за допомогою різноманітних форм: особливим порядком внесення змін до Конституції України, шляхом здійснення конституційного контролю, забороною політичних партій, прокурорським наглядом тощо. Серед цих форм особливе місце займають конституційно-правові санкції, кількість яких, на відміну від інших видів юридичної відповідальності, надзвичайно велика.
Говорячи про санкції, слід зауважити, що під ними звичайно розуміють передбачені конституційно-правовими нормами негативні наслідки, що накладаються в примусовому порядку на певного суб’єкта конституційного делікту. Вони накладаються тільки тими суб’єктами, які уповноважені на це Конституцією і законами України. Мають репресивну, компенсаторну, морально-політичну, виховну, правовідновлювальну мету.
Конституційно-правові санкції можуть поділятися на основні та додаткові. Прикладом основної може бути імпічмент Президента України (ст. 111), а додаткової – позбавлення Президента України звання у разі усунення його з поста в порядку імпічменту (ст. 105). 
До числа конституційно-правових санкцій відносяться: розпуск Верховної Ради України, відставка Кабінету Міністрів України, розформування державного органу, відміна результатів голосування, примусовий розпуск політичної партії чи громадського об’єднання, визнання виборів недійсними, звільнення з посади Генерального прокурора України, заборона займати певні посади, втрата громадянства, дострокове припинення повноважень народного депутата України за рішенням суду та багато інших. 
Слід зазначити, що в демократичній, правовій державі конституційно-правова відповідальність виступає як реальна гарантія проти зловживання владою. Відповідальність розповсюджується на широке коло суб’єктів конституційно-правових відносин. Президент України, наприклад, несе відповідальність перед Конституційним Судом України, який має право визнати його Укази неконституційними, а також перед Верховною Радою України, яка може усунути його з поста в порядку імпічменту.
Важливе значення для захисту Конституції України і стабільності конституційного ладу має визнання суб’єктом конституційно-правової відповідальності держави в цілому. Це випливає із конституційної норми про право кожної людини на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України). Держава повинна нести конституційно-правову відповідальність за невиконання офіційно взятих на себе обов’язків в тому випадку, якщо в разі цього комусь була заподіяна шкода. Ст. 3 Конституції України говорить про те, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. 
Основне призначення конституційно-правової відповідальності полягає, насамперед, в правовій охороні та захисті Конституції та конституційного ладу, тоді як інші види юридичної відповідальності покликані виконувати більш широкі функції.
Притягнення до конституційно-правової відповідальності не виключає можливості притягнення до юридичної відповідальності іншого виду. Іноді така «подвійна» відповідальність прямо передбачається. Наприклад, усунення Президента України з поста в порядку імпічменту якраз і має на меті позбавити його недоторканості, аби потім притягнути до кримінальної відповідальності за скоєний злочин. 
Таким чином, захист конституції та конституційного ладу потрібен у випадках, коли мають місце порушення базових цінностей, що закріплені в Основному Законі (наприклад, має місце спроба порушення конституційного ладу або його зміни насильницьким шляхом, порушення територіальної цілісності України тощо). При цьому об’єктом правової охорони і захисту виступають конституційний лад, базові цінності Конституції України, найважливіші суспільні відносини, а не конституція як документ. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція