...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 15.12.2011 - Секція №3
З появою різноманітних технічних засобів, що дозволяють легке та безперешкодне здійснення фотографування у будь-яких місцях, у будь-який час та за будь-яких обставин зростає кількість випадків порушення прав та інтересів фізичних осіб, які виступають об’єктом фотографування шляхом таємного фотографування. Це зумовило необхідність нормативно-правової регламентації умов, за яких можливо правомірне здійснення фотографування фізичних осіб.
В Україні відповідно до змісту ч. 1 ст. 307 ЦК України згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилась на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовується цією фізичною особою. Отже, в даному випадку йдеться по-перше, про певну територію проведення зйомок (зокрема, на вулиці) та по-друге, про заходи публічного характеру (збори, конференції, мітинги тощо), де дозволяється проведення зйомки. Обов’язковою умовою є відкритість її проведення. 
Отже, по-перше, серед умов реалізації права на фотографування фізичних осіб є відкритість проведення фотографування, що полягає в тому, що дії фотографа характеризуються через їх явність, неприхованість, несекретність для особи, щодо якої здійснюється фотографування. При розгляді справ у судових інстанціях щодо правомірності фотографування враховують технічні можливості апаратури, обставини за яких було здійснено фотографування, інформованість та згоду особи щодо її фотографування.
По-друге, важливою умовою є місце проведення зйомки чи захід, під час якого було сфотографовано особу. З аналізу змісту ст. 307 ЦК України можна зробити висновок, що зйомки фізичної особи без отримання її згоди допускаються «на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру». Видається доцільним уточнити це формулювання шляхом зміни його на термін «у громадських місцях та під час проведення заходів громадського характеру». Така зміна є більш конкретною з огляду на тлумачення цього терміну, що міститься у чинному законодавстві. 
Так, місцями громадського користування є ті частини будь-якої будівлі, земельної ділянки, вулиці, водного шляху або інших місць, які доступні або відкриті для населення постійно, періодично або час від часу, і включає будь-який комерційний, діловий, культурний, історичний, просвітній, культовий, урядовий, розважальний, рекреаційний або аналогічний об’єкт, який таким чином доступний або відкритий для населення [1]. Більш широке визначення терміну «громадське місце» надається у Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», як таке, що включає не тільки частину (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, але й за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони [2].
Судами України вирішувались спори про визначення правомірності здійснення фотозйомки фізичних осіб та про визначення правомірності використання їх зображень шляхом опублікування чи доведення іншим способом до громадськості. При розгляді однієї зі справ у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку з тим, що фотографії позивача зроблено під час заходів публічного характеру. Так, позивач звернувся до суду з позивом про спростування недостовірної інформації ї стягнення моральної шкоди на такій підставі. 23.03.2006 р., перед виборами, на площі в центрі міста Артемівська поширювались безкоштовно екземпляри газети, в якій була надрукована стаття з публікацією фотографії позивача. В частині розгляду позову щодо правомірності опублікування фотографії було встановлено, що розміщення зображення позивача було зроблено зі стоп-кадру телебачення на громадських слуханнях (де позивач був однім з організаторів та ведучим громадських слухань), друкувалось не вперше в газеті, як місцевого політичного діяча та кандидата в депутати та заперечень раніше не виникало, а тому його фотографія була використана у газеті. Таким чином, суд зробив висновок, що у листопаді 2005 року позивач погодився на його зйомку під час громадських слухань, його фотографія була передрукована з раніше зробленої його фотографії та надрукована в газеті відповідача. Опублікована фотографія позивача була не як приватної особи, а під час заходів публічного характеру - громадських слухань, а тому його інтереси порушені не були. Враховуючи це, в задоволенні позовних вимог в цій частині позову було відмовлено [3].
У іншій справі було здійснено фотографування у громадському місці та використання фотографічних творів без відповідної згоди. Позивач звернулась до суду з позовом про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди у розмір 12000 грн. до редакції районної газети «Верховина», так як дана газета повідомила читачів, що продавці ліків спекулюють на людській біді та безпідставно підвищили ціни. В даній статті розміщено фото позивачки без її згоди (фото аптечного приміщення із підписом «В аптеках ажіотаж на ліки»), де вона у власній аптеці продає ліки, і з якого випливає, що саме вона самовільно підвищила ціни. Позивач не подала суду докази того в якому статусі вона виступає по справі: чи як фізична особа, чи як фізична особа-підприємець. Проведення фотозйомки у аптеці як господарській структурі є публічним і згоди продавців та покупців не потребується. Крім того, даним фото підтверджується те, що у аптеках ажіотаж у зв’язку з епідемією грипу, що є загальновідомим фактом. Іншого редактор і автор статті не намагалися показати з тим, щоби навмисне принизити честь та гідність позивачки, яка, крім того, якщо вірити фото – у масці протигрипозній, чим самим фотографія не є відкритою для впізнання особи продавця ліків. Таким чином, рішенням суду позов було визнано надуманим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і задуму авторів статті і відмовлено в його задоволенні [4; 5].
Таким чином, за умови проведення фотографування відкрито у громадських місцях чи під час проведення заходів громадського (публічного) характеру презюмується наявність згоди у присутніх осіб на таке фотографування. Суди обґрунтовано відмовляють у захисті прав фізичних осіб при дотриманні цих умов фотографами. Разом з цим, потребує подальшого дослідження визначення випадків, коли все ж таки фотографування фізичних осіб у відкритих місцях може бути кваліфіковано як втручання у їх приватне життя. Окремо постає проблема визначення умов обнародування фотографічних творів з зображенням фізичних осіб та вдосконалення правового режиму використання таких фотографічних творів. 
 
Список використаних джерел:
1.Місце громадського користування: Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (ст.1) м.Нью-Йорк, 15.12.1998 р. // Нормативні акти України: Електронна база даних [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/
2. Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення (ст.1): Закон України від 22.09.2005 р. № 2899-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52 від 30.12.2005 р. – Ст. 565.
3. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2008 р. по справі №2-162-2008 // Електронний ресурс [режим доступу]: http://www.reyestr.court.gov.ua
4. Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.12.2009 р. по справі № 2-538/2009 р. // Електронний ресурс [режим доступу]: http://www.reyestr.court.gov.ua
5. Ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 02.03.2010 р. // Електронний ресурс [режим доступу]: http://www.reyestr.court.gov.ua {jcomments on}
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
January
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція