... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №1
Необхідно зазначити, що у літературі наводяться різні класифікації правових систем. Зокрема, на думку С.С. Алексєєва існують наступні правові системи: романо-германська, загальна (прецедентного права), традиційні невіддиференційовані системи [1, с. 108].
В.М. Сінюков виділяє такі правові системи: 1) загального (англо-саксонського) права; 2) романо-германську; 3) традиційну; 4) релігійну; 5) слов’янську [2, с. 190-193].
І.І. Котюк відзначає, що існує континентальна, англо-саксонська, мусульманська системи права, правова система Індії, правові системи Далекого Сходу, правові системи Африки і Мадагаскару [3, с. 77].
У свою чергу, Р.О. Стефанчук вважає, що можна виділити такі види правових систем: 1) континентальна; 2) система звичаєвого права (англо-американська); 3) мусульманська; 4) патріархальна; 5) північна (скандинавська); 6) далекосхідна; 7) індуїська [4].
На думку К. Цвайгерта існують наступні правові системи: романська, германська, скандинавська, англо-саксонська, американська, соціалістична, ісламського права, індуського права [5, с. 705].
У той же час, С.І. Шимон виділяє такі види правових систем: 1) романо-германську (континентальну); 2) англо-американську; 3) мусульманську; 4) патріархальну (традиційну); 5) далекосхідну; 6) центральноєвропейську; 7) східноєвропейську [6].
Варто зазначити, що правові системи кожної із країн мають свої унікальні особливості, у той же час, їх можна об’єднати у 4, на нашу думку, основних правові сім’ї: англо-саксонську (загальну), романо-германську (континентальну), релігійну, традиційну (патріархальну).
Так, з нашої точки зору, не доречно виділяти в окремі правові сім’ї слов’янську, центральноєвропейську та східноєвропейську (Україна, Російська Федерація, Польща, Чехія, Болгарія, Румунія, Угорщина та інші). Необхідно зазначити, що правові системи цих країн розвивалися з певними особливостями, які пов’язані з історичним розвитком вказаних країн, проте, вважаємо, що дані країни можна віднести до романо-германської правової системи, оскільки, правові системи даних країн розвивалися за допомогою рецепції римського права; основним джерелом права у даних країнах є закон; існує поділ права на публічне та приватне. Дані ознаки є характерними для країн з романо-германською правовою системою. Аналогічною є наша позиція щодо існування північної (скандинавської) правової сім’ї – за викладеними ознаками Данію, Фінляндію, Ісландію, Норвегію та Швецію доречно також відносити до країн з романо-германською правовою системою.
Як уже зазначалося, деякі вчені виділяють далекосхідну правову сім’ю, сім’ю ісламського права та індуїську правову сім’ю. Учені відносять до вказаної правової сім’ї Китайську Народну Республіку, Японію, Корею, Гонконг, Індонезію, Малайзію, Індію, мусульманські країни тощо. 
Р.О. Стефанчук зазначає, що специфіка далекосхідної правової системи полягає у здійсненні постійного впливу на формування правових норм догм конфуціанства та інших релігій [4]. У той же час, варто зауважити, що релігійні норми (викладені у Корані, Сунні, Ведах та в інших релігійних текстах) справляють надзвичайно великий вплив на правові норми вказаних країн. Отже, на нашу думку, дані країни можна об’єднати та віднести до релігійної правової системи. У межах даної правової сім’ї можна здійснювати класифікацію на ісламські, індуські, далекосхідні та інші країни.
Щодо країн соціалістичного табору, то вважаємо, що правові системи даних країн (Північна Корея, Куба) поєднують в собі ознаки романо-германської, релігійної та традиційної правових сімей з певними особливостями (зокрема, щодо обмеження майнових та немайнових прав особи). Вважаємо, що не потрібно виділяти соціалістичну правову сім’ю, оскільки, враховуючи світові тенденції щодо демократизації та розвитку суспільства, країни колишнього соціалістичного табору починають відмовлятися від принципів соціалізму та переходять до розвитку їх правових сімей в залежності від правових традицій у кожній країні.
В.М. Сінюков відзначає, що специфіка правової сім’ї загального права проявляється у відсутності кодифікованих галузей права та в наявності в якості джерела права величезної кількості судових рішень (прецедентів) [2, с. 190]. С.С. Алексєєв також наголошує на тому, що англо-саксонська система права базується на судових прецедентах [1, с. 108].
І.І. Котюк зазначає, що континентальна система права сформувалася на основі римського класичного права [3, с. 77]. У країнах романо-германської правової сім’ї основна увага приділялась нормативному регулюванню суспільних відносин, створенню досконалого законодавства. Основним джерелом права є нормативний акт [7, с. 221].
Традиційна (патріархальна) правова система, яка притаманна країнам Африки, характеризується поєднанням статутного, колишнього колоніального права, та звичайного, місцевого права [8, с. 379]. У свою чергу, Р.О. Стефанчук відзначає, що сутність патріархальної правової системи зводиться до поєднання континентальної системи права з цілою низкою норм африканського звичаєвого права. Причому всі нормативно-правові акти пристосовані до місцевих звичаїв. Великою є роль нормативно-правових актів, які приймає глава держави [4].
Релігійна правова система характеризується значним впливом релігії на правовідносини. В.М. Сінюков зазначає, що джерелами релігійної правової системи є джерела мусульманського права (Коран, Сунна, Іджма), а також ідеологічні цінності – мораль, філософія тощо [2, с. 192-193]. У країнах даної правової сім’ї (Іран, Ірак, Афганістан, Індія, Саудівська Аравія тощо) релігійні норми визначають характер практично всіх правовідносин (зокрема, шлюбно-сімейних, відносин власності та ін.) [8, с. 379].
Дослідивши основні правові системи сучасності, можна стверджувати, що кожна із даних систем має свої специфічні особливості, які відображаються у всіх правових нормах даних держав. Враховуючи той факт, що усі правовідносини у кожній із країн знаходяться під впливом особливостей, які є характерними для окремої з правових сімей, можна зробити висновок, що існує 4 основні правові системи: англо-саксонська (загальна); романо-германська (континентальна); релігійна; традиційна.
 
Список використаних джерел:
1. Алексеев С.С. Избранное / С.С. Алексеев. – М.: «Статут», 2003. – 480 с.
2. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристь, 2004. – 768 с.
3. Котюк І.І. Основи правознавства: Підручник для 9-го класу загальноосвітніх закладів / І.І. Котюк. – К.: Генеза, 2003. – 320 с.
4. Стефанчук Р.О. Цивільне право України. Навчальний посібник / Р.О. Стефанчук. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebk.net.ua/Book/law/stefanchuk_tsivpu/part15/1502.htm
5. Графский В.Г. Всеобщая история пава и государства: Учебник для вузов / В.Г.Графский. – М.: Норма, 2004. – 752 с.
6. Шимон С.І. Цивільне та торгове право зарубіжних країн / С.І. Шимон. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ubooks.com.ua/books/000201/inx6.php
7. Лазарев В.В. Теория государства и права: Учебник для вузов / Лазарев В.В., Липень С.В. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Спарк, 2000. – 511 с.
8. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов / А.Б.Венгеров. – 3-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000. – 528 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
June
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція