... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №3
Відповідно до ст. 744 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно [1, ст. 744].
Ст. 747 ЦК України визначає особливості укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності.
Так, у ч. 1 ст. 747 ЦК України вказано, що майно, яке належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду) [1, ст. 747].
Проаналізувавши практику укладання договорів довічного утримання (догляду), можна стверджувати, що договори довічного утримання (догляду), які укладаються подружжям, є поширеними у застосуванні на території України.
Для прикладу можна навести Рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 жовтня 2008 року по справі № 22-8014, відповідно до якого було розірвано договір довічного утримання, укладений між подружжям та третьою особою у зв’язку з недобросовісним та неналежним виконанням третьою особою своїх обов’язків за договором довічного утримання [2].
У Рішенні Апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року по справі № 22-ц/796/1639/2015 договір довічного утримання розглядається як можлива підстава виникнення права спільної сумісної власності подружжя [3] тощо.
У свою чергу, І.О. Дзера вказує, що у випадку, якщо майно належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема, подружжю, дані особи мають право на відчуження такого майна на підставі договору довічного утримання [4, с. 187]. Автор звертає увагу, що в такому випадку укладається не два договори, а один, в якому на стороні відчужувача виступають дві особи. Водночас, обов’язковою умовою договору є зазначення приналежності майна, що відчужується, на праві спільної сумісної власності цим відчужувачам та зазначення правової підстави набуття ними майна у спільну власність [4, с. 187].
Отже, можна зробити висновок, що у випадку, якщо стороною в договорі довічного утримання є подружжя, даний факт свідчить про існування множинності осіб в такому зобов’язанні, а саме, активної множинності на стороні відчужувача.
Досліджуючи практику укладання договорів довічного утримання (догляду) подружжям, варто зазначити, що члени подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, а останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, договір припиняється в частині зобов'язань, пов'язаних із вказаною особою, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для цього відчужувача. Набувач у свою чергу продовжує утримувати співвласника, який залишився [5, с. 7]. 
Водночас, необхідно зауважити, що згідно ч. 2 ст. 747 ЦК України, якщо договір довічного утримання укладається щодо спільного майна подружжя, а не з приводу визначеної частки співвласника у спільному майні або майна, порядок користування яким визначено між співвласниками, у такому випадку обов’язковою умовою дійсності договору довічного утримання є наявність множинності осіб на стороні відчужувача, а не наявність згоди другого з подружжя на відчуження майна, яке належить до спільного сумісного майна подружжя. На нашу думку, дана особливість пов'язана з тим, що у випадку відчуження спільного майна подружжя довічне утримання (догляд) повинне надаватись членам подружжя спільно.
Звертаємо увагу, що припинення спільної власності подружжя здійснюється шляхом її поділу між співвласниками. Поділ спільного майна можливий за ініціативою подружжя. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. У даному випадку дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір довічного утримання щодо своєї частки у майні подружжя лише після її визначення [5, с. 7].
Отже, на підставі проведеного дослідження, можна констатувати, що характерною особливістю договору довічного утримання за участі подружжя є наявність множинності осіб на стороні відчужувача (відчужувачами є дружина та чоловік спільно). ЦК України забороняє здійснювати відчуження спільного майна подружжя на підставі договору довічного утримання одним із співвласників (окремо дружиною або чоловіком), але надає можливість одному із співвласників відчужити майно після визначення його частки у спільному майні подружжя або визначення між дружиною та чоловіком порядку користування спільним майном у відповідності до положень ст. 66 СК України [6], згідно якої подружжю надається право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.
 
Список використаних джерел:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // ВВР, 2003. – № 40-44. – ст. 356.
2. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 жовтня 2008 року по справі №22-8014. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9115297
3. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року по справі №22-ц/796/1639/2015. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/42821612
4. Договірне право України. Особлива частина: навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.: за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.
5. Довічне утримання (догляд). С.В. Богачов, І.Ф. Іванчук, О.С. Цирень. Міністерство юстиції України. – К.: ТОВ «Поліграф-Експрес», 2006. – 41 с.
6. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III // ВВР, 2002. – №21. – ст.135. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція