... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №1
Кожна держава пройшла свій особливий шлях становлення, на який вплинуло багато чинників: історичні події, ментальність певного суспільства, рівень політико-адміністративної еліти. Її функції змінювалися залежно від політичного режиму, форми правління, адміністративно-територіального устрою. У постсоціалістичних державах у політичних системах спочатку відбулися формальні зміни. Наприклад, у конституціях закріпили нові демократичні відносини у суспільстві, яких на практиці ще не було. Частина з них з часом стала реальністю, а деякі так і залишилися нереалізованими, оскільки для цього не було відповідних умов і бажання ані у представників влади, ані в суспільства.
У статті 1 Конституції зазначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Це визначення дали на перспективу, окреслили плани на майбутнє. Крім того, політичне життя доводить, що представники органів влади часто провадять політику, яка не забезпечує виконання державою функцій, закріплених законодавством. У деяких сферах суспільного життя функції держави не відповідають потребам людини. Міжнародна і внутрішня ситуація в Україні зумовлюють потребу переосмислити роль держави для українського суспільства. Актуальними є питання про рівень забезпечення потреб та інтересів людини, про напрями соціальної політики щодо гарантування справедливості в суспільстві. Вони потребують міждисциплінарного підходу. Інтерес – це усвідомлена потреба. Вона визначається як об’єктивна необхідність людини в певних речах, цінностях чи умовах, важливих для її життя. Інтереси мають такі ознаки, як множинність, суперечливість, мінливість, зв’язок із діяльністю. Реалізовані інтереси зумовлюють виникнення нових потреб. У такий спосіб вони є чинниками багатьох суспільних змін [2, с. 55]. Кожна людина визначає важливі для себе потреби й інтереси. Частину з них вона може забезпечити самостійно, решта потребує співпраці й узгодженості з іншими членами суспільства.
У Конституції України поняття «потреби» та «інтереси» вживаються рідко. Більше уваги приділяється правам і свободам людини. Їх утвердження і забезпечення є основним обов'язком держави. У законодавстві, заявах політиків, концепціях розвитку окремих сфер, стратегіях розвитку держави зазначається, що потреби й інтереси людини враховують при прийнятті важливих рішень. Більшість органів державної влади на своїх веб-сайтах створює можливість обговорення актуальних питань. Однак аналіз ухвалених законів часто свідчить, що на практиці думки представників громадських організацій не враховуються. Це свідчить про те, що законопроекти створює невелика група представників влади без зв’язку з об’єктивними потребами суспільства, не враховуючи потреб й інтересів громадян. Часто створені законопроекти не відомі широкому загалу, вони публічно не обговорюються.
Про зміни в суспільному житті українці часто дізнаються після прийняття законів. Безумовно, представники органів державної влади мають право пропонувати своє бачення врегулювання деяких питань, наприклад, щодо податків, бюджету, амністії тощо. Однак для цього потрібно підготувати суспільство, як це робиться в багатьох європейських державах. Тож народним депутатам України можна зробити закид з приводу недотримання присяги, в якій зазначено, що обранець виконуватиме свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Необхідно провести опитування парламентаріїв щодо їхнього способу визначення інтересів усіх громадян. Мабуть, розуміння потреб й інтересів ними самими та їхніми обранцями дещо відрізняється. Відповідне ставлення і до реформ, проведених нею. Громадяни України вважають, що у проведенні окремих реформ зацікавлене, передусім, керівництво країни. Зокрема, це стосується змін у виборчій системі (55,6% респондентів), податковій – (35,2%) і пенсійній (35%). Частка респондентів, переконаних, що ці реформи відповідають інтересам населення, значно нижча. Більшість зазначає, що в результаті докорінних змін життя покращиться, насамперед, у народних депутатів України (76,6%), членів Кабінету Міністрів України (74,4%), депутатів місцевих рад (67,3%), суддів і прокурорів (64,9%). Щодо інших соціальних верств домінує невизначеність або переконання, що їхнє життя в результаті реформ погіршиться. Населення України до першорядних відносить реформи зайнятості та оплати праці, охорони здоров’я, а також реформи, спрямовані на підтримку вітчизняного виробника та пенсійну. Тоді як зміни у сфері середньої та вищої освіти, податкової системи, на думку громадян, можна відкласти [1]. Імовірною причиною неадекватного відображення потреб й інтересів людей у нововведеннях, які впроваджує влада, є відірваність її представників від суспільства. Основними причинами є небажання державних органів прислухатися до думки громадськості, а також відсутність ефективного механізму визначення потреб та інтересів людей. Виправити цю ситуацію можна з допомогою децентралізації державного управління. Адже очевидно, що чиновник у столичному кабінеті не може знати про нагальні об’єктивні проблеми людей в інших областях, районах України. На місцевому рівні значно легше безпосередньо співпрацювати з громадянами. Артикулювати і представляти інтереси суспільства повинні політичні партії. Однак в Україні цю функцію вони виконують формально. Це відбувається тому, що політичні партії в Україні створюються для того, щоб отримати владу, яка ототожнюється з привілеями, гарантіями для бізнесу. Більшість громадських приймалень таких партій, окремих народних депутатів або взагалі не функціонує, або працює формально. Крім того, коли припустити, що співробітники партійного осередку реагують на звернення громадян, аналізують отриману інформацію, подають її представникові влади для прийняття рішення щодо забезпечення потреб й інтересів людей, то і в такий спосіб можна отримати лише часткові дані про потреби. Оскільки до громадських приймалень звертається лише невелика частина активних мешканців. Більшість членів громади не довіряє владі, не вірить у можливість щось змінити. Для того, щоб знати потреби та інтереси певної громади, політик повинен мати об’єктивні соціологічні дослідження з цього питання, вміти їх узагальнити і знайти оптимальні рішення. Державна політика в кожній сфері суспільних відносин повинна мати концепцію розвитку. Для формування і реалізації ефективної соціальної політики в Україні необхідно зробити акцент на справедливість в оплаті праці. Для цього слід переглянути посадові інструкції, в яких треба чітко визначити функції, обов’язки та відповідальність, а тоді вже гідну оплату праці. Треба удосконалити класифікатор професій.
Нелогічною є ситуація, коли більшість вищих навчальних закладів готує спеціалістів тих професій, яких немає у класифікаторі. Відповідно потім цим людям складно знайти роботу за фахом. Держава має всі необхідні механізми, щоб визначити, яку кількість і яких спеціалістів потребують різні галузі господарства. Необхідно створити сприятливі умови для збільшення кількості кваліфікованих працівників, робітників, підвищити престижність важливих професій. Справедливість виявлятиметься в тому, що особа, яка добре навчалася, працюватиме за фахом, матиме гідну зарплату і рівень життя. Для ефективного розвитку держави потрібно проаналізувати потреби та інтереси людей, забезпечити необхідні умови для їх реалізації, встановити чіткі правила, зрозумілі для всіх, і в такий спосіб створити справедливу соціальну систему.
Допомога, дотації, пільги для найуразливіших верств населення – це лише один з аспектів соціальної політики. В умовах значної корупції в українському суспільстві пільги часто отримують особи, які не мають нагальної потреби в них. Крім того, політика в соціальній сфері, де основою є використання бюджету, привчає громадян пасивно чекати на допомогу держави. Тоді як вона має створювати умови, сприяти розвитку особистої ініціативи громадян, а в разі порушення їх прав – захищати інтереси.
Отже, забезпечення потреб та інтересів людини в Україні залежить від таких умов: 1) політичної волі, влади співпрацювати з громадянським суспільством, 2) бажання представників влади вивчати на державному, регіональному та місцевому рівнях потреби та інтереси людей на певній території, за розвиток якої вони несуть відповідальність, 3) забезпечення виконання законодавства щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні. Зворотній зв’язок є важливою умовою для визначення реальної ситуації щодо якості послуг, які надає держава, 4) узгодження концепції забезпечення справедливості в суспільстві, в основі якої має бути модель створення умов для реалізації потреб та інтересів людей, а не розподілу благ у вигляді дотацій і пільг.
Підводячи підсумок можна сказати, що ніякі, навіть найбільш вдалі й апробовані в інших країнах моделі і системи регулювання суспільних відносин автоматично не дають запланованого результату в Україні. Безумовно, на це впливає безліч чинників, однак найважливіший з них – кадровий. Нині важливою є підготовка професійних управлінців, які повинні бути відповідальними особами, котрі справді цікавляться потребами та інтересами людей, відчувають моральний і юридичний обов’язок сприяти їхньому добробуту; мають відповідні знання, особливо з політології, права, економіки, бо без розуміння процесів, закономірностей, які відбуваються в соціумі, не можна керувати суспільними справами; готові вести моніторинг результатів своїх рішень, проектів, програм, які діють на відповідній території, і що найважливіше – швидко реагувати й коригувати їх; вміти розставляти пріоритети щодо потреб та інтересів окремої особи, громади і держави в цілому.
 
Список використаних джерел:
1. Резнік О. Поінформованість населення України щодо впровадження урядових реформ / О. Резнік // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2012. – Вип. 4 (15). – С. 227-240.
2. Рудницький С. Сучасні інтерпретації категорії «інтерес» у суспільно орієнтованих науках в Україні / С. Рудницький // Освіта регіону. Політологія, психологія, комунікації: Журнал Ун-ту «Україна» та Всеукр. асоціації політ. наук. – 2012. – №2. – С. 49-55. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція