... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №5
Статтею 204 Кримінального кодексу України (далі – КК України) передбачено відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. У публікаціях, присвячених кримінально-правовій та кримінологічній характеристиці цього злочину, його предметом називають підакцизні товари. У зазначеному немає нічого дивного, адже саме так предмет цього злочину визначає сам законодавець, а за звичкою, що йде своїм корінням у радянське минуле, коментатори рідко сумніваються у правильності законодавчих рішень, але бувають винятки. Так, щодо правильності законодавчого визначення предмета вказаного злочину певні сумніви висловив професор О.О.Дудоров. На його думку «...нелегальні замінники підакцизних товарів (наприклад, ті ж алкогольні сурогати) не відповідають вимогам державних стандартів, а тому, виходячи з букви закону, не можуть визнаватися підакцизними товарами» [1, с. 825].
У цілому погоджуючись із зазначеним висновком відомого українського криміналіста, зауважу, що можливість підакцизного товару виступити предметом злочину «блокується» не тим, що такий товар не відповідає існуючим стандартам, а дещо іншою, більш суттєвішою обставиною. Однак, перш ніж її сформулювати, слід хоча б у загальних рисах з’ясувати, що визнається предметом злочину в сучасній кримінально-правовій доктрині, а затим визначити ознаки підакцизного товару. Поєднання наукової інформації щодо цих феноменів надасть можливості дійти обґрунтованого висновку щодо сутності предмета злочину, передбаченого ст.204 КК України.
Предметом злочину вважається матеріальний об’єкт впливаючи на який суб’єкт спричиняє зміни в об’єкті кримінально-правової охорони [2, с. 203]. При цьому, впливом на предмет злочину є вчинення стосовно нього суспільно небезпечного діяння, включеного законодавцем до об’єктивної сторони відповідного злочину. Перелік таких діянь у ст. 204 КК України є вичерпним.
Стосовно сутності підакцизних товарів слід зазначити, що починаючи з Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 18-92 «Про акцизний збір» [3] і закінчуючи чинним Податковим кодексом України, що встановив замість вказаного вище збору акцизний податок, підакцизними визнаються визначені законом товари, до ціни яких включається акцизний податок. Отже, ознаками цих товарів є наступні: а) вони набувають статусу підакцизних лише на підставі законів України; б) акцизний податок включається до їх ціни. Перша ознака є формальною за своїм змістом. Головною, сутнісною ознакою підакцизного товару є друга, а саме – включеність акцизного податку до ціни цього товару. 
Виникає питання, чи включається акцизний податок до ціни предметів, що визнаються законодавцем підакцизними, але виготовляються, зберігаються, збуваються або транспортуються з метою збуту незаконно? Звичайно ж ні. Для цього товар повинен бути легальним, тобто виготовленим законно. Отже, суб’єкт у складі злочину, передбаченого ст. 204 КК України, оперує не підакцизним товаром, а його, за словами О.О. Дудорова, нелегальним замінником. Щоправда, як зазначалось вище, дослідник вважає його таким лише через незаконність виготовлення товару (фальсифікат), а насправді він є нелегальним замінником, аналогом підакцизного товару перш за все через те, що до його ціни не включено акцизний податок. Такий податок включається лише до «справжнього», тобто легального товару.
Як і будь-який інший предмет злочину, аналог підакцизного товару має свої ознаки, що визначають його сутність та відмежовують від суміжних явищ, у тому числі й від підакцизного товару. Такими ознаками, на мій погляд, є: 1) незаконність виготовлення або випуску на товарний ринок чи реалізації товару; 2) відсутність у його ціні акцизного податку. Отже, за аналогією з незаконним обігом підроблених грошей чи цінних паперів, злочин, передбачений ст. 204 КК України, що по-суті також є незаконним обігом певних речей, має своїм предметом не підакцизні товари, а їх аналоги. З метою приведення законодавчого визначення цього злочину з його реальними ознаками, зазначену обставину доцільно врахувати в процесі удосконалення вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність, що сприятиме якісному кримінально-правовому забезпеченню протидії злочинності у сфері господарської діяльності та підвищенню ефективності кримінальної юстиції на вказаному напрямі її функціонування.  
 
Список використаних джерел:
1. Дудоров О.О. Вибрані праці з кримінального права / Переднє слово д-ра юрид. наук, проф. В.О. Навроцького / МВС України, Луган. держ. Ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 952 с.
2. Энциклопедия уголовного права. Т.4. Состав преступления. – СПб.: Издание проф. Малинина. – 2005. – 793 с.
3. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 18-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – С. 82. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція