... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №7
Тлумачення є невід’ємною частиною застосування норми права. Актуальність даного питання викликана необхідністю проведення досліджень із з застосування «духу» права при тлумаченні правових норм.
Проблемами вирішення застосування «букви» та «духу» права при тлумаченні правових норм займалися такі вчені як, Ю.Л. Власов, П.В. Волвенко, П.Е. Недбайло, А.С. Піголкін, А.В. Полякова, С.П. Погребняк, Б.П. Спасова, Ю.Н. Тодика.
Метою роботи є комплексний теоретичний аналіз застосування «букви» чи «духу» права при тлумаченні конституційних норм.
Необхідність тлумачення виникла ще в часи Давньої Греції, адже однією з особливостей давньогрецького письма було те, що слова писалися одним текстом не відділяючись одне від одного, і лише свідомість читача відділяла одні слова від інших. Важливо пам’ятати, що справжнє знання приходить під час правильного читання змісту тексту.
     Звернення до тлумачення правової норми розпочалося в часи римського права, коли судді були зобов’язані прислуховуватися до думки деяких консультантів, а також в епоху Відродження, коли беззаперечним авторитетом користувалось положення «communis opinion doctorum» («загальна думка вчених») [1, с. 130].
В юридичній науці триває дискусія, чи всі норми права повинні тлумачитись. Багато вчених вважають, що повинні тлумачитись тільки ті норми права, зміст яких є незрозумілим. Проте, саме таке твердження спонукало Юстиніана, а пізніше – Пія IV заборонити тлумачення. У Німеччині заборона тлумачення права обговорювалася протягом XVIII століття. А Наполеон I був приголомшений появою першого коментаря свого кодексу [2, с. 727-728].
Заборона тлумачення була спровокована страхом можливості відмежування від буквального змісту правової норми та наданням нормі права абсолютно нового змісту.
У процесі правозастосування виникає необхідність детального вивчення тексту закону, співвідношення його з реаліями суспільного життя, принципами природного права, знаходження в ньому смислу, закладеного законодавцем. В будь-якому правовому суспільстві тлумачення є стабілізатором процесу регулювання суспільних відносин, зміцненню законності, захисту прав та свобод людини [3, с. 5-6]. Якщо граматичний зміст норми права зрозумілий, то відступити від нього можна лише тоді, коли доведено, що він не відтворює волю законодавця [4, с. 127].
У кінці XIX ст. відмічалось, що «мета тлумачення – встановлення дійсного змісту норми права». Один з дослідників теорії тлумачення права Є.В. Васьковський на початку XX ст. визначив завдання тлумачення. Це розкриття змісту норми права, «розвиток її сенсу», або «з’ясування думки та волі законодавця». Автор намагався визначити, що повинно домінувати в тлумаченні – воля законодавця або «дух» закону або об'єднання даних категорій в єдину конструкцію. Тому коли перед інтерпретатором стоїть питання, він сам обирає, яким шляхом йому іти [5, с. 95-96].
Є.В. Васьковський стверджував, що загальний сенс або дух законодавства визначається не тільки принципами, які санкціоновані, але і тими тенденціями, застосуванню яких передують юридичні норми.
Застосовуючи «дух» в тлумаченні можна вирішити проблему оновлення законодавства, особливо актуально це для Конституції. Оскільки неможливо систематично вносити зміни до основного закону, тому при правильному тлумаченні можна застосовувати Конституцію до нових вимог часу та суспільства. Подібна точка зору відображається в одному з рішень Європейського суду з прав людини: «… право повинно іти в ногу з новими вимогами часу» [6].
Одним з варіантів застосування «духу» права є тлумачення прав людини. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що мета та завдання Європейської конвенції з прав людини (далі – Конвенція) спрямована на ефективне забезпечення індивідуальних прав, а нормативні положення Конвенції необхідно тлумачити таким чином, щоб забезпечити максимально якісний захист прав людини.
Фактично мова іде про розширене тлумачення і одночасно про обмеження тлумачення прав людини. Для досягнення такої мети Суд при визначенні змісту та смислу тексту ґрунтується на меті на завданнях всієї Конвенції або на меті та завданнях окремих положень. А предмет на завдання міжнародних договорів, якщо вони не зазначені прямо в тексті, можна визначити виходячи з «духу» угоди [7].
Проблема «духу» права полягає в тому, що не існує єдиного закріпленого визначення даного поняття. Не потрібно розглядати звернення до «духу» права при тлумаченні як спробу «вивертання» норми права та її подача в потрібному сенсі. При застосуванні «духу» права необхідно враховувати весь контекст в якому вживається норма, іноді контекст входить не тільки до норми права, але й до самого акту, у зверненні до Конституції, до міжнародних Конвенцій. Крім того, «дух» права повинен неодмінно враховувати мораль як основний компонент права. 
Отже, поняття «духу» не є безмежним, у разі його застосування потрібно враховувати баланс між інтересами людини та держави, а також змінами в правовій системі.
 
Список використаних джерел:
1. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Под общ. ред. В.И. Даниленко / Пер. с фр. – М.: Издательский дом NOTA BENE 2000. – 576 c.
2. Шершеневич Г.Ф. Общая теорія права / Г.Ф. Шершеневич. – Рига, 1924.  – С. 727-728.
3. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права: автореф. дис. ….канд. юр. наук. за спец. 12.00.01 / Ю.Л. Власов.  Інститут держави і права ім. Корецького В.М. НАН України. – К., 2000. – С.5-6.
4. Васьковський Е.В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданських законов / Е.В. Васьковський. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – С. 127.
5. Сліденко І.Д. Тлумачення Конституції: питання теорії і практики в контексті світового досвіду / І.Д. Сліденко. – Одеса: Фенікс, 2003. – С. 95-96.
6. The length of civil and criminal proccedings in the case – law of the European Court of Human Rights [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.echr.coe.int/
7. Мармазов В. Про телеологічне (цільове) тлумачення Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод / В. Мармазов // Право України. –2004. – №1. – С. 26-29. {jcomments on}
 

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція