... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №7
Кожній людині притаманна певна поведінка. Поведінка як така становить різновид діяльності людини. Існують різні її види. Актуальним для нас буде зупинити увагу на правовій поведінці, адже саме вона є одним з аспектів правового простору особи та характеризує рівень правової свідомості та правової культури особи.
Правову поведінку слід розглядати як певну систему, до якої належать:
а) знання про право як регулятор суспільних відносин;
б) розуміння змісту соціальних та правових норм;
в) уявлення про власні права і свободи, обов’язки та відповідальність;
г) ставлення до правових явищ, зокрема до права в цілому, до вимог конкретних норм права, до юридичних установ та їхньої діяльності;
д) здійснення юридично значущих дій [1, с. 16].
Розглядаючи правову поведінку як систему, яка складається з вказаних вище елементів, варто зазначити, що вона відіграє важливу роль в житті не тільки людини, але й держави.
Даній системі притаманні певні ознаки, які більш детально її характеризують [2], а саме правова поведінка:
1. Має соціальне значення як соціально корисна (правомірна поведінка) або як соціально шкідлива (правопорушення), що позначається на стані суспільних відносин у ході соціального розвитку, на динаміці режиму законності та правопорядку.
2. Має зовні виражений характер у вигляді дії або бездіяльності.
3. Має свідомо вольовий характер, тобто припускає усвідомлення обставин і можливість здійснювати волю: спрямовувати свою поведінку і керувати своїми вчинками.
4. Регулюється правовими нормами, що містяться в текстах правових актів, які або прямо описують умови і ознаки правових вчинків, або передбачають будь-які заходи моделювання правової поведінки. Це відрізняє правову поведінку від інших типів соціальної поведінки.
5. Має властивість спричиняти юридичні наслідки, оскільки пов’язана з реалізацією суб’єктом своїх інтересів (досягнення особистих цілей, задоволення потреб, зазнання певних втрат).
6. Реакцією держави на результати правової поведінки (стимулювання, охорона соціальних корисних дій або вжиття заходів юридичної відповідальності за соціальне шкідливі дії).
Слід зазначити, що дані ознаки не лише детальніше розкривають сутність правової поведінки, але й визначають її значимість для особи та держави.
Науковці вважають, що правова поведінка формується на основі впливу двох груп чинників: природних та набутих. Природні чинники притаманні людині ще до її народження, тобто вплив зовнішнього середовища не поширюється. Набуті чинники кардинально відрізняються від природних, а саме: тим, що чинять активний вплив на вибір поведінки. Це наприклад, звичаї та традиції, притаманні державі [1, с. 16]. 
Як відзначалося вище, розрізняють два види правової поведінки, а саме: правомірну та неправомірну. Правомірна поведінка характеризується дотриманням вимог правових норм, а неправомірна – порушенням приписів правових норм [3, с. 323].
Слід акцентувати, що правова поведінка особи є одним з основних зовнішніх проявів індивідуального правового простору. Правовий простір як складне системне та динамічне утворення, що складається із сукупності індивідуальних просторів, визначається умовами та особливостями розвитку конкретного суспільства [4], а отже, правовий простір включає в себе, певною мірою і визначає правову поведінку.
У правовому просторі правова поведінка особи є основою існування людини, виражається в її взаємовідносинах з іншими суб’єктами [3, с. 323] і обмежена їхніми правами і свободами. 
Основною метою існування і функціонування правового простору є забезпечення гармонійного існування людини в межах цього простору і реалізація її прав та потреб через поведінку. Зміст життєдіяльності людини серед інших людей вимагає розуміння меж між дозволеною, допустимою та забороненою правовою поведінкою, що дає можливість досліджувати окремі властивості людини в межах правового простору [3, с. 323].
Отже, правовий простір є однією із багатьох форм екзистенції людини, яка визначається сукупністю її прав і обов’язків, інтересів, потреб та вимог (домагань), а також свободою та волею у їх здійсненні та задоволенні [5, с. 298]. Правова поведінка людини визначається правовим простором, і з цих міркувань виражає його зовнішній, діяльнісний аспект. Кожна людина має вибір правової поведінки, на який впливають різні фактори та цінності особи. Зокрема, певною мірою даний вибір залежить, окрім інших факторів, і від діяльності держави, адже якщо остання не виконуватиме своїх функцій та обов’язків, які спрямовані на забезпечення та захист прав та потреб особи, то і особа не буде зацікавлена в правомірній правовій поведінці.
 
Список використаних джерел:
1. Полонка І. Аксіологія правової поведінки у контексті структурного підходу / І.Полонка // Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică. – 2015. – № 2. – Том 2. – С. 15-17.
2. Правова поведінка. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Правова_поведінка
3. Романова А.С. Особливості поведінки людини у природно-правовому просторі / А.С.Романова// Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Випуск 5. – Том 3. – С. 320-323.
4. Подковенко Т.О. Правовий простір як філософсько-правова категорія / Т.О.Подковенко // Матеріали міжнародної науково-практичної юридичної конференції «Актуальна юриспруденція». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://legalactivity.com.ua/index.php
5. Кравчук В.М. Філософсько-правовий вимір просторового буття людини / В.М. Кравчук // Форум права. – 2014. – № 1. – С. 294-298. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція