... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 20.04.2016 - Секція №3
У проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану щодо приведення їх у відповідність з Європейськими стандартами», внесеному до ВРУ за № 3272 [1] запропоновано суттєві зміни процедури розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей. 
Шлюб, зареєстрований актом цивільного стану, є підставою для виникнення прав і обов’язків подружжя як немайнових: право на материнство (батьківство), на повагу до своєї індивідуальності, на фізичний та духовний розвиток, на зміну прізвища, на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї, на особисту свободу тощо, так і матеріальних  обов’язок щодо утримання, право спільної сумісної власності [2, с. 12]. Але ні шлюб, ні шлюбний договір, не є підставою для надання кожному з подружжя пільг або переваг, а також не може становити обмеження його прав і свобод, установлених Конституцією України та іншими законами нашої країни [3]. Сімейним законодавством передбачено не лише укладання шлюбу, але й можливість його припинення. 
Залежно від настання певного юридичного факту статтею 104 Сімейного Кодексу (далі – СК) встановлено підстави припинення шлюбу:
1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
3. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.
4. Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання [4].
У зв’язку з проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами» 2015 року, нами буде розглянуто припинення шлюбу внаслідок його розірвання, відповідно до однієї з пропозицій вищезазначеного проекту змін до законодавства. 
На підставі ст. 106 СК в державних органах РАЦСу розриваються шлюби за спільною заявою подружжя, яке не має дітей, незалежно від наявності між ними майнового спору.
На сьогоднішній день, державні органи РАЦСу не мають права приймати заяви про розірвання шлюбу від подружжя, якщо на момент подачі заяви у них є спільні діти, які не досягли 18 років, - як рідні так і усиновлені ними сумісно. При цьому не має значення, чи записане подружжя-усиновителі як батьки цих дітей. У такому разі розірвання шлюбу проводиться в судовому порядку.
Крім того, шлюб розривається державним органом РАЦСу за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя:
1) визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім;
2) визнаний недієздатним внаслідок психічної хвороби або недоумства;
3) засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як 3 роки.
Розірвання шлюбу в зазначених вище випадках проводиться незалежно від наявності між подружжям майнового спору і дітей віком до 18 років.
У разі розірвання шлюбу державним органом РАЦСу шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови. 
Подружжя, яке має дітей, може подати до суду заяву про розлучення разом із письмовим договором про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. 
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу не раніше, як після спливу 1 місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання, шлюбу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений і одним із подружжя. Але згідно з п. 2 ст. 110 СК позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом 1 року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.
Разом з тим, чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.
Один із подружжя має право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною 1 року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини вилучено із актового запису про народження дитини. 
  Одним із пунктів проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами», запропоновано суттєві зміни процедури розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, встановленої Сімейним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Так, передбачається, що при відсутності спору щодо розірвання шлюбу між чоловіком і дружиною, подружжя подаватиме заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану і тільки у разі виникнення такого спору відповідний позов розглядатиме суд.
Водночас подружжю надано можливість обирати за їх бажанням дату державної реєстрації розірвання шлюбу замість обов'язкового дотримання місячного строку з дня подачі відповідної заяви, встановленого на сьогоднішній день законодавством.
На цю тему можна багато сперечатись, але з метою максимального та якісного задоволення потреб людини у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, створення ефективного механізму реалізації прав та інтересів громадян, впровадження у державі європейських стандартів, вважаємо доцільним розірвання шлюбу у спрощеному варіанті навіть при наявності дітей, за умови відсутності з цього приводу спору, оскільки судовий розгляд справи як правило не змінює бажання подружжя припинити шлюбні відносини, а лише затягує цей процес і перевантажує суди. 
 
Список використаних джерел:
1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами: Поданий до ВРУ під № 3272 від 08.10.2015 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56743.
2. Сімейне право: підручник / [Л.М. Баранова та ін.]; за заг. ред. В.І. Борисової, І.В.Жилінкової; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2012. – 320 с. 
3. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 
4. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.{jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція