...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 20.04.2016 - Секція №1
На сьогодні питання тлумачення права є досить важливим та актуальним, адже саме воно забезпечує та гарантує дотримання таких принципів права як верховенство права, справедливість, законність, доцільність тощо. Також воно відіграє неабияку роль у сфері правосуддя, бо таким чином досягається узгодженість у судових рішеннях між судами не тільки на національному рівні, а й на рівні міжнародних договірних відносин.
Для початку слід відзначити, що різних аспектів даного питання у своїх працях торкалися В. Карабань, В. Лазарєв, П. Рабінович, Н. Савчин, М. Тесленко, Ю. Тодика, С. Шевчук та інші.
Тлумачення права є діяльністю, спрямованою на з’ясування змісту норм права та їх ефективну практичну реалізацію, результат якої зазвичай виражається у інтерпретаційно-правовому акті [1].
Тлумачення права в Україні може здійснюватися головним чином Конституційним Судом України щодо тлумачення Конституції України, різних конституційних законів, дотримання ратифікованих міжнародних стандартів та положень щодо них та ін., а також судами загальної юрисдикції. В свою чергу я збираюся розглянути певні аспекти тлумачення права саме судами загальної юрисдикції в Україні, його призначення, основні засади та напрями діяльності.
Тлумачення права судами загальної юрисдикції в Україні здійснюється на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, а також норм національного законодавства. Слід наголосити, що взагалі, призначенням будь-якого суду в різних сферах його діяльності (зокрема і діяльності щодо тлумачення права) є захист прав і свобод людини і громадянина [2, с. 6-10], встановлення стійкої та певним чином однорідної системи тлумачення, де жодна однакова ситуація не повинна мати певних протиріч, суперечностей (наприклад, в залежності від суб’єкта, який бере участь у справі тощо). Також, необхідною складовою діяльності суддів є їх головні засади. Так, згідно зі ст. 127 Конституції України, судді повинні бути незалежними та підпорядковуватися лише закону[3]. Останнє положення, на мою думку, є визначальним критерієм тлумачення права, адже даний вид діяльності повинен бути здійснений за чітким підпорядкуванням закону та не суперечити його основним засадам.
При розгляді даного питання слід проаналізувати і напрями діяльності тлумачення права судами загальної юрисдикції. За своєю природою таке тлумачення поширюється лише на конкретні справи. Це, так зване, казуальне тлумачення, згідно з яким рішення судів загальної юрисдикції не утворюють за собою певного усталеного обов’язкового прецеденту для всіх однакових справ і тому, стосується конкретної справи; тут також не існує зв'язку в контексті тлумачення між судами різної чи однакової інстанції. Проте дещо більші повноваження у цій сфері має Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Тлумачення Верховного Суду в силу своєї авторитетності використовуються всіма іншими нижчими судами при розгляді аналогічних справ та виступають у ролі певного прецеденту. Так, у ст. 360-7 Цивільного Процесуального Кодексу вказано, що рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй дiяльностi нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Обов’язковість позиції Верховного Суду означає, що жоден суд не може ухвалити рішення всупереч цiй позицiї [4, с. 540-541].
Як висновок, слiд зазначити, що на даному етапі рівень правового порядку в Українській державі є досить низьким порівняно з іншими європейськими країнами і тому тлумачення права в Україні, яке має здійснюватися з урахуванням базових принципів, покладених в основу європейської правової доктрини, є на сьогодні однією з головних проблем, що потребує першочергового розв’язання.
 
Список використаних джерел:
1. Загальна теорiя держави і права [Електронний ресурс]: [підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл.] / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.; за ред. М.В. Цвіка, О.В.Петришина. – Х.: Право, 2009. // Електронні підручники [Електронний ресурс]: Загальна теорія держави і права; Філософія права; Демиденко Г.Г. История учений о праве и государстве; Екологічне право України. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2009. – 1 CD-ROM – Назва з титул. екрану.
2. Тесленко М.В. Окремі аспекти взаємовідносин Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції / М.В. Тесленко // Право України. – 2003. – №12. – С. 6-10.
3. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – ст. 141.
4. Цивiльний Процесуальний Кодекс: науково-практичний аналiз. – 70 К.: ВД «Дакор», 2013. - 600 с. {jcomments on}
 
Науковий керівник: Матат Ю.I.
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція