... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 20.04.2016 - Секція №2
Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави.
Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення справді професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної державної служби.
Cфера держслужби працює за старим Законом до 01.05.2016 р., а з 01.05.2016 р. – уже за новим Законом № 889.
Основними цілями і завданнями державної служби як інституту української держави є:
– охорона конституційного устрою, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав та свобод людини і громадянина;
– забезпечення ефективної діяльності державних органів відповідно до їх повноважень і компетенції.
Для успішної реалізації визначених цілей і завдань державна служба повинна будуватися на таких базових принципах: верховенство Конституції і законів України; пріоритет прав та свобод людини і громадянина; патріотизм; професіоналізм і компетентність; політична і релігійна нейтральність.
Загальнодержавну систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців має бути значно вдосконалено. 
Нова редакція Закону «Про державну службу» передбачає:
– виведення за межі держслужби політичних посад та посад патронатної служби, а також посад працівників, які виконують функції з обслуговування та допоміжні функції;
– політичну неупередженість держслужбовців;
– запровадження посад керівників держслужби в державних органах, Державного секретаря Кабінету Міністрів та державних секретарів міністерств;
– системну класифікацію посад державної служби в залежності від характеру та обсягу повноважень державних службовців, їх кваліфікації та професійної компетентності;
– єдині умови вступу на державну службу шляхом проведення відкритого конкурсу;
– створення Комісії з питань вищого корпусу державної служби;
– запровадження щорічного оцінювання результатів діяльності держслужбовця (замість нині існуючої атестації та щорічної оцінки), результати якого впливатимуть на розмір призначеної держслужбовцю премії та виявлення рівня його професійної компетентності;
– нові підходи до оплати праці держслужбовців шляхом збільшення посадового окладу в структурі зарплати;
–  систему дисциплінарної відповідальності держслужбовців з вичерпним переліком підстав для накладення стягнень;
– встановлення вичерпного переліку підстав для припинення державної служби та ін. 
Можливість міністрів впливати на кадрову політику міністерства суттєво обмежується.
Окрім цього закон суттєво скорочує кількість держслужбовців в Україні.
Згідно з документом, залишиться лише три категорії держслужбовців. Чиновники категорії «А» повинні бути безпартійними, прописано у законопроекті, а належні до категорій «Б» і «В» не мають права обіймати керівні посади у політичних партіях. Крім того, чиновників категорії «А» призначатимуть на 5 років. Перебування на посаді – не довше двох термінів.
Запровадять також посаду державного секретаря, якого обиратимуть на конкурсі. Він керуватиме апаратом міністерства (забезпечуватиме виконання завдань міністра). Зараз цю функцію виконує політична постать – заступник міністра-керівник апарату.
У документі ж передбачено, що мінімальна зарплата держслужбовця становитиме не менше від двох мінімальних заробітних плат. Але це з 1 січня 2017 року. Надбавки можуть становити не більше ніж 30% від заробітної плати. 70% отримуваних грошей становитиме посадовий оклад. (На сьогодні все навпаки – чистий заробіток держслужбовця складає близько 30% від того, що він отримує насправді. Решта – це премії та надбавки).
Новий закон про держслужбу набуде чинності 1 травня 2016 року. Перед цим його чекає ще техніко-юридичне доопрацювання.
Мають також бути проведені системні зміни в підзаконних актах. Після закону має бути ухвалена і стратегія комплексної реформи. Кабмін має провести оцінку, які органи є непотрібними, а які державні органи, комісії та агентства дублюють функції одне одного. Має бути проведене і масове скорочення держслужбовців, які працюють нефахово, підозрюються у корупції чи підпадають під люстрацію.
У побудові державної служби насамперед слід виходити з функцій державних органів, розподілу цих функцій між даними органами, визначення повноважень органів у цілому і кожного окремо, а також повноважень їх працівників. Це дасть змогу розмежувати органи за специфікою діяльності, виявити однорідні функції, визначити доцільний функціональний розподіл між структурними підрозділами та штатними посадами.
 
Список використаних джерел:
1. Про державну службу: Закон України  від 16.12.1993 // Відомості Верховної Ради України від 28.12.1993. – № 52, стаття 490.
2. Оболенський О.Ю. Державна служба: навч. Посібник / О.Ю. Оболенський. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.
3. Коментар до Закону України Про державну службу вiд 16.12.1993 № 3723-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kodeksy.com.ua/pro_derzhavnu_sluzhbu.htm
 
Науковий керівник: Нестеренко Е.О.
{jcomments on} 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція