... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.10.2016 - Секція №5
Актуальність тез полягає у новому визначені процесуального статусу учасників кримінального провадження та їх класифікації. Чинний КПК України визначив теоретичне поняття сторін кримінального процесу, зокрема сторона обвинувачення та захисту. Однак, процесуальний статус учасників до кінця не визначений, він має розбіжності між ст. 3 КПК України та іншими статтями КПК, що приводить до невизначеного тлумачення окремих теоретичних положень законодавства. Кримінальний процес передбачає значну кількість учасників. Інститут правового статусу учасників націлений на розмежування функцій обвинувачення, яка передбачає кримінальне переслідування, кримінальний захисту та виконання судом функції правосуддя. В даному разі законодавство встановлює строгу класифікацію учасників кримінального процесу. 
Метою тез є теоретичне визначення конституційно-правового, загального та спеціального, індивідуальний статусу учасників. Теорія кримінального процесу визначає правовий статус, як юридичні права та обов’язки особи в суспільстві, що закріплені чинним законодавством та складають частину його суспільного статусу який характеризує правові відносини між людиною і громадянином з державою та суспільством. Виходячи з даних теоретичних положень в монографічних роботах встановлено види правового статусу. Конституційно-правовий статус виходить з основних положень Конституції України та включає право на життя, на повагу до його гідності, на свободу та особисту недоторканність. Загальний статус можна встановити на підставі прав та обов’язків людини і громадянина. Спеціальний та індивідуальний статус у кримінальному процесі встановлений КПК України. 
Виклад загального матеріалу. Теоретичні положення процесуального статусу у кримінальному процесі були предметом розгляду з боку низки вчених, зокрема Ю.М.Грошевого, В.М. Хотенця, О.В. Капліної, О.Г. Шило та ін. [1; 2]. 
І.Л. Петрухін вважає, що єдиного правового статусу в кримінальному процесі немає. Кожний учасник кримінально-процесуальної діяльності має свій процесуальний статус, користується своїми процесуальними правами й обов'язками [3, с. 77].
В.С. Шадрін включає процесуальні права в перелік основних прав, зауважуючи, що ці права не мислимі без існування державної правової системи, у якій вони себе переважно виявляють [6, с. 17].
Аналіз цих висловлювань дає підстави сказати, що учасник кримінального процесу є носієм прав і обов'язків, він може брати участь у провадженні слідчих розшукових і судових дій під час досудового розслідування та судового розгляду. Учасник кримінального процесу має закріплені в КПК України права, обов’язки, якими він користується під час кримінального провадження. Загальною основою для правового статусу є конституційний статус. Цей інститут складається з загального правого статусу суб’єктів, прав, обов’язків, гарантій. Необхідно визначити правовий статус суб'єктів кримінального процесу, уточнити поняття учасника процесу, з'ясувати співвідношення розглянутих понять.
М.С. Строгович статус учасників процесу підрозділяє на дві групи. У першу групу включають органи, що мають державно-владні повноваження, вони є носіями певної сукупності прав і обов'язків, пов'язаної зі здійсненням кримінально-процесуальної діяльності. У другу – громадян як носіїв прав, обов'язків і гарантій кримінального процесу [4, с. 138].
В.М. Тертишник підрозділяє учасників процесу на: підозрюваного обвинуваченого, захисника, потерпілого, цивільного позивача та відповідача [5, с. 139]. 
Однак, перелік учасників не дає можливості встановити систему їх повноважень, можливість використання прав та обов’язків. Одні з учасників відстоюють інтереси держави: слідчий, прокурор. Другі захищають або представляють особові інтереси: захисник, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, відповідач. Далеко не однаковими є вплив і роль кожного з них на хід та результати процесу. За результатами аналізу літературних джерел можна надати визначення процесуальних повноважень учасників та об’єднати їх у групи. Перше група включає учасників, які повинні виконувати завдання кримінального провадження, зокрема органи та посадові особи державних органів, які виконують завдання кримінального процесу. Вони мають не тільки повноваження, а і компетенцію одо прийняття процесуальних рішень. Друга група – учасників, які підрозділяються на підставі належних прав та обов’язків, а також відповідних кримінальних функцій. Третя – це учасники на яких законом покладено право доказування обставин кримінальної справи. 
Висновок. Пропонуємо визначити поняття учасника процесу виходячи з його процесуальних функцій, а також обсягу прав і обов'язків. На підставі функціонального розподілу учасник процесу виконує свої права та обов’язки, зокрема функція обвинувачення передбачає права та обов’язки проведення досудового та судового провадження. Функція захисту – права та обов’язки захисту від обвинувачення.
 
Список використаних джерел:
1. Грошевой Ю.М. Кримінальний процес України: підручник / Ю.М. Грошевой, В.М.Хотенець; за ред. Ю.М. Грошевого. – Х.: Право, 2000. – 487 с.
2. Капліна О.В. Кримінальний процес України: підручник / О.В. Капліна, Ю.М. Грошевой, О.В. Шило та ін.. – Х. Юрид. академія ім. Я. Мудрого. 2013. – 820 с. 
3. Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе / И.Л. Петрухин. – М.: Юрид. лит., 1989. – 160 с.
4. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса / М.С. Строгович. – М.: Юриздат НКЮ СССР, 1958. – 440 с.
5. Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі / В.М. Тертишник. – Дніпропетровськ: Дніпр. державний ун-т внутрішніх справ, 2002. – 350 с.
6. Шадрин В.С. Обеспечение прав личности при расследовании преступлений / В.С.Шадрин. – М.: Юрлитинформ, 2000. – 170 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція