... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.10.2016 - Секція №2
Розвиток вітчизняного законодавства, у тому числі й бюджетного, а також зміни в суспільних відносинах, що відбулися останнім часом, сприяють виникненню нових видів відповідальності. Бюджетним кодексом України [1] визначено правові засади відповідальності за вчинені порушення бюджетного законодавства: введено поняття «порушення бюджетного законодавства» та надано їх перелік; надано перелік заходів впливу, визначені уповноважені органи щодо їх застосування, а також у загальному вигляді визначено процесуальні засади застосування цих заходів.
Останнім часом теоретичні питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства дедалі частіше привертають увагу науковців. Окремих проблем відповідальності за порушення бюджетного законодавства торкалися у своїх працях Л.К.Воронова, А.Й. Іванський, М.В. Карасьова, Д.А. Липинський, А.М. Нікітіна, Н.А.Саттарова, І.А. Сікорська та інші. Але значне коло цих питань потребує подальших досліджень. Розпочати таке дослідження є досить складним завданням, тому що в бюджетному законодавстві відсутнє поняття бюджетно-правової відповідальності, а в юридичній літературі існують різні погляди щодо її визнання. Хоча вже почали з’являтися праці, в яких робляться спроби обґрунтувати можливість виокремлення таких нових видів юридичної відповідальності, як фінансова та бюджетна [2, с. 58; 3, с. 48-49]. 
У юридичній літературі слушно звертається увага на зв’язок юридичної відповідальності та правовідносин. Юридична відповідальність полягає в застосуванні до правопорушника передбачених законодавством санкцій, які забезпечуються в примусовому порядку державою і є правовідносинами між державою в особі її органів і правопорушником, до якого застосовуються юридичні санкції з негативними для нього наслідками [4, с. 105]. На юридичну відповідальність як «взяті в динаміці правовідносини між правопорушником та державою», також звертав увагу О.Е. Лейст [5, с. 49]. Наявність зв’язку між обов’язком правопорушника зазнати несприятливих наслідків за здійснене правопорушення та правом держави покласти на правопорушника конкретну міру покарання дає підстави визнати юридичну відповідальність особливими правовідносинами [6, с. 87-92].
Н.І. Сенякін вважає, що юридична відповідальність є правовідносинами, які виникають із правопорушення між державою в особі компетентного органу та правопорушником, на якого покладається обов’язок зазнати відповідних позбавлень та несприятливих наслідків за здійснене правопорушення, за порушення вимог, що містяться у нормах права 7, с. 599]. На необхідність дослідження юридичної відповідальності з позиції правовідносин звертає увагу Д. А. Липинський, характеризуючи відповідальність за правопорушення як «атрибут правовідношення, що включає: обов’язок правопорушника; обов’язок компетентного органу застосувати до правопорушника передбачені санкцією правової норми заходи юридичної відповідальності; реально зазнавати несприятливих наслідків (динаміка вказаного атрибута правовідношення)» [8, с. 55]. Незважаючи на критичні зауваження щодо застосування терміну «охоронні бюджетні правовідносини», для окреслення широкого кола правовідносин, які виникають та розвиваються задля забезпечення нормального розвитку регулятивних бюджетних правовідносин і, в тому числі, включаючи відносини внаслідок здійснення порушення бюджетного законодавства, провадження та застосування заходів впливу [9, с. 255-257] ми будемо вживати цей загальновизнаний термін.
З урахуванням визнання відповідальності правовідносинами, бюджетно-правову відповідальність слід розуміти як вид бюджетних правовідносин, в яких уповноважені суб’єкти (суб’єкти притягнення) здійснюють організаційно-правовий вплив на зобов’язаних суб’єктів (суб’єктів, що притягаються) застосуванням стягнень (заходів), передбачених БК України, що мають наслідком тимчасові обмеження фінансового або нормативного характеру з метою забезпечення розвитку регулятивних бюджетних правовідносин. Уявляється, що таке визначення розкриває зміст поняття бюджетно-правової відповідальності, враховуючи її особливості, та виокремлює її у самостійну бюджетно-правову категорію, а також дозволяє відмежовувати поняття «бюджетно-правова відповідальність» від поняття «відповідальність за порушення бюджетного законодавства».
У ст. 117-120, 122 БК України [1] містяться вказівки на правові наслідки здійснення дій, описаних у диспозиціях норм цих статей. Якщо поведінка суб’єкта відповідає диспозиції вищезазначеної норми, то настають наслідки, передбачені санкціями цих норм. Така поведінка, справедливо вважає Д.М. Лук’янець, «має всі ознаки правовідносин, причому елементи структури таких правовідносин чітко кореспондують елементам складу правопорушення» [10, с. 11]. 
Відносини, які складаються в процесі здійснення бюджетного правопорушення, є бюджетно-деліктними правовідносинами. Природно, що порядок здійснення бюджетного правопорушення не може бути регламентованим бюджетно-правовими нормами в принципі, але вони описують ті дії, ту поведінку суб’єкта, яка визнається бюджетним правопорушенням і за яку настає відповідальність, передбачена главою 18 БК України [1].
Привертає увагу факт наявності зв’язку між контрольно-бюджетними та охоронними бюджетними правовідносинами. Контрольні правовідносини мають подвійну природу і спрямовані на встановлення як позитивної відповідальності суб’єктів правовідносин, так і фактів порушення бюджетного законодавства. Завдяки цим правовідносинам виявляються відхилення регулятивних бюджетних правовідносин від їх правової моделі і, відповідно, встановлюється факт здійснення порушення. Таким чином, контрольно-бюджетні правовідносини, виявляючи порушення бюджетного законодавства трансформуються у правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення, внаслідок чого в уповноважених суб’єктів бюджетних правовідносин з’являються нові права та обов’язки, яких вони не мали до факту виявлення бюджетного правопорушення. При цьому необхідно мати на увазі, що не кожне порушення бюджетного законодавства набуває значення бюджетного правопорушення, про що свідчить аналіз ст. 116-120, 122 БК України [1].
Об’єктом правовідносин провадження у справі про бюджетне правопорушення є фактичний зміст бюджетно-деліктних відносин, саме з приводу встановлення та фіксації якого і виникає правовий зв’язок між суб’єктами цих відносин, результатом якого є прийняття рішення про накладення стягнення (заходу). Оскільки правовідносини провадження є складними, що передбачає послідовну зміну простих, то первинними об’єктами будуть протокол про бюджетне правопорушення, акт ревізії, додатки до цих документів, рішення про застосування заходів стягнення за бюджетне правопорушення тощо.
Правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення виникають у момент виявлення бюджетного правопорушення, яке є фактичною підставою настання як бюджетно-правової відповідальності, так і правовідносин провадження. У цьому випадку поняття «підстави виникнення правовідносин провадження у справі про бюджетне правопорушення» та «підстави бюджетно-правової відповідальності» співпадають. Для виникнення таких правовідносин необхідна наявність і формальної підстави, тобто визнання бюджетно-правовою нормою здійсненого діяння бюджетним правопорушенням, і процесуальної, тобто урегульованість процедури провадження у справі про бюджетне правопорушення. Така процедура має бути визначена БК України [1], а не підзаконними нормативно-правовими актами, що регламентують процедуру провадження у справі про бюджетне правопорушення та прийняття рішення про застосування стягнення (заходу). 
У межах правовідносин провадження у справі про бюджетне правопорушення діяльність уповноважених суб’єктів спрямовується на встановлення усіх обставин здійсненого бюджетного правопорушення, що є передумовою індивідуалізації та конкретизації бюджетно-правової відповідальності. Зазначені правовідносини існують на стадії конкретизації бюджетно-правової відповідальності, яка закінчується прийняттям уповноваженим суб’єктом рішення, яким визнається факт здійснення бюджетного правопорушення та застосовуються стягнення (заходи). Рішення про застосування стягнення (заходу) приймається у вигляді розпорядження (про зупинення операцій з бюджетними коштами, про призупинення бюджетних асигнувань тощо) або рішення (про зменшення бюджетних асигнувань, про зупинення дії рішення про місцевий бюджет) і містить вказівку на обсяг правообмежень, яких зобов’язаний зазнати правопорушник.
Правовідносинами провадження у справі про бюджетне правопорушення є владні індивідуалізовані бюджетні правовідносини, що виникають між уповноваженим суб’єктом (суб’єктом притягнення), яким є держава в особі уповноваженого органу, та зобов’язаним (правопорушником) внаслідок встановлення, фіксації, розслідування та прийняття рішення про застосування стягнень (заходів) за порушення бюджетного законодавства, якими на правопорушника покладаються додаткові обов’язки зазнати несприятливих правообмежень фінансового або організаційного характеру та усунути наслідки бюджетного правопорушення.
Заключною стадією бюджетно-правової відповідальності є її реалізація, яка полягає у зазнані правопорушником певних правових позбавлень, обмежень правового статусу, а також відновленні правового стану бюджетної діяльності та стимулювання правомірної поведінки зобов’язаного суб’єкта в подальшому. На цій стадії реалізації відбувається підтвердження рішенням уповноваженого суб’єкта спеціального правового статусу правопорушника, якого він набуває внаслідок обмеження його окремих суб’єктивних бюджетних прав, і покладанням на нього додаткових обов’язків.
Підсумовуючи наведені міркування, правовідносинами бюджетної відповідальності можна визнати владні, індивідуалізовані бюджетні правовідносини, що виникають між уповноваженим суб’єктом, яким є держава в особі уповноваженого органу, та правопорушником внаслідок виконання рішення про застосування оперативно-бюджетних санкцій (заходів впливу), в межах яких у правопорушника виникають додаткові обов’язки зазнати несприятливих правообмежень фінансового або організаційного характеру та усунути бюджетне правопорушення, а в уповноваженого суб’єкта – обов’язки застосувати правообмеження, які передбачені санкцією бюджетно-правової норми. 
Поняття «охоронні бюджетні правовідносини» охоплює бюджетно-деліктні правовідносини, правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення та правовідносини бюджетної відповідальності.
Об’єктом бюджетно-деліктних правовідносин є ті цінності, ті суспільні відносини на які посягає бюджетне правопорушення. І в цьому випадку об’єкт бюджетно-деліктних правовідносин співпадає з об’єктом бюджетних правовідносин.
У межах правовідносин провадження у справі про бюджетне правопорушення відбувається фіксація та розгляд матеріалів справи про бюджетне правопорушення, а також прийняття рішення щодо застосування оперативно-бюджетних санкцій (заходів впливу). У них об’єктом є зміст відносин зі здійснення бюджетного правопорушення: фіксація у протоколі про бюджетне правопорушення елементів складу цього правопорушення, матеріали справи (протокол про бюджетне правопорушення або акт ревізії та додані до них документи) та рішення про застосування оперативно-бюджетних санкцій (заходів впливу).
У правовідносинах бюджетної відповідальності, об’єктом яких є оперативно-бюджетні санкції, відбувається виконання рішення про їх застосування та відновлення регулятивних бюджетних правовідносин.
 
Список використаних джерел:
1. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/print1455526425353578
2. Іванський А.Й. Фінансово-правова відповідальність: теоретичний аналіз: [монографія] / А.Й. Іванський. – Одеса: Юрид. літ., 2008. – 504 с.
3. Чернадчук В.Д. Щодо відповідальності за порушення бюджетного законодавства: деякі аспекти / В.Д. Чернадчук // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 5. – С.48-49.
  4. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю.С. Шемшученка]. – К.: ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
5. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О.Э. Лейст. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
6. Федорова В.Г. Понятие юридической ответственности и ее регулятивно-охранительная природа / В.Г. Федорова // Государство и право. – 2007. – № 9. – С. 87–92.
7. Теория государства и права: курс лекций / [М.И. Байтин, В.В. Борисов, Ф.А.Григорьев и др.]; под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – [2-е изд.]. – М.: Юристъ, 2000. – 776 с.
8. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности: [монография] / Д.А.Липинский; [под ред. Р.Л. Хачатурова]. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 387 с.
9. Чернадчук В.Д. Бюджетні правовідносини в Україні: теорія, практика та перспективи розвитку: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07 / В.Д. Чернадчук. – К., 2010. – 419 с.
10. Лук’янець Д.М. Адміністративно-деліктні відносини в України: теорія та практика правового регулювання: [монографія] / Д.М. Лук’янець. – Суми: Університетська книга, 2006. – 367 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція