... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.10.2016 - Секція №6
У комплексі проблем особистості проблема мотивації, рушійних сил поведінки залишається на сьогодні однією з найважливіших. Дослідження проблеми мотивації здійснювалося у працях таких вчених як А. Маслоу, Х. Хекхаузен, В.А. Іванніков, Д.Аткінсон, Є.П. Ільїн, О.М. Леонтьєв, В.І. Ковальов та інших.
Процесуальна самостійність та незалежність слідчого повинна гарантуватися: установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади; передбаченою законодавством процедурою досудового слідства; захистом від втручання в процесуальну діяльність слідчих інших осіб, які не мають на те повноважень; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчих; гарантіями процесуальної незалежності слідчого, включаючи заходи його правового захисту, які передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Проте нині діюча система підпорядкування слідчих органів досудового розслідування Національної поліції, яка збереглася з радянських часів, не повною мірою може гарантувати незалежність і самостійність слідчих у ході розслідування кримінальних правопорушень. Адже органи досудового розслідування на місцях перебувають у безпосередньому підпорядкуванні керівників територіальних органів поліції. Натомість відповідно до чинного законодавства України та функціональних обов’язків ці посадові особи не вправі втручатись в процесуальну діяльність слідчих. Разом із тим, останнім надано право встановлювати рівень грошового забезпечення, присвоювати чергові спеціальні звання тощо. Зрозуміло, що за таких обставинах слідчі органів досудового розслідування на місцях певною мірою залежать від керівників територіальних органів поліції.
Професійна мотивація слідчого у багатьох випадках залежить від потреб, які окреслені в піраміді А. Маслоу [1, с. 21]. Тобто, якщо в слідчого не задоволені фізіологічні потреби, мова йде про їжу, сон тощо, то його мотивація до роботи, її якість і ефективність буде майже на нульовому рівні. Його постійно переслідуватимуть думки про задоволення фізіологічних потреб і він просто не зможе якісно та ефективно працювати.
Через низьке матеріальне забезпечення, ненормований робочий час, навіть ці потреби, які тільки у фундаменті вищесказаної піраміди задовольнити не так то і просто. Для прикладу, це могло б мотивувати слідчого задовольнити фізіологічні потреби незаконними, корупційними способами. Натомість, коли такі потреби задоволені, постає питання про задоволення потреб вищої сходинки, а саме: потреб категорії безпеки. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також системам медичного і соціального страхування і програмі пенсійного забезпечення. В IX розділі Закону України «Про Національну поліцію», який має назву “Соціальний захист поліцейських” передбачено грошове, медичне, житлове та інші забезпечення, і таким чином частково задовольняються як фізіологічні, так уже і потреби в безпеці [2]. Адже без цього, про сприятливу мотивація та тривале виконання функціональних обов’язків не може бути й мови.
На третю сходинку автор даної концепції поставив соціальні потреби, які виражаються в потребах дружби, приналежності, підтримки, любові, створення сім’ї. В умовах сьогодення, на наш погляд, обійтись без всього цього людині просто не можливо взагалі, а тим більше службовій особі – слідчому, діяльність якого відбувається в умовах підвищеної конфліктності, екстремальності, стресогенності тощо. Це також дуже сильно впливає на його мотиваційні прояви, поведінку, професіоналізм та в цілому на якість і ефективність роботи. Для прикладу, якщо слідчий має увагу з боку жінок, задоволені потреби в дружбі та підтримці, то він буде набагато впевненим і рішучим. Якщо дані потреби не задоволені, працівник буде замкнутий в собі, некомунікабельний, з ним буде важко йти на контакт і взагалі вести будь-якого виду співпрацю. Він не зможе дізнатись про події кримінального провадження в повному обсязі, адже своєю некомунікабельністю і не привітністю, відверне бажання свідка чи потерпілого розповідати конкретні факти і деталі.
Далі мова має йти про наступну сходинку мотиваційних складових, а саме: про потреби в повазі, що в свою чергу охоплюють потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні. І справді, слідчий, під час виконання своїх службових обов’язків є частиною колективу. Працівники мають потребу у визнанні – їм вкрай потрібне відчуття цінності своєї особистості як невід’ємної частини єдиного цілого. Вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими фахівцями. Всі ці потреби тісно пов’язані з поняттям статусу, що означає «вагу» або «важливість» слідчого в очах найближчого професійного оточення. Взаємодія та стосунки з колективом також позначаються на ефективності і результативності роботи. Якщо в слідчого є певні досягнення, сприятливий статус в колективі, він має гарний авторитет, то і його професійні вміння та навички будуть на відповідно високому рівні. У крайньому випадку він знатиме де знайти допомогу і як викрутитись з тієї чи іншої складної ситуації. У разі негативного впливу колективу на нього, може повторюватись ситуація, коли слідчий буде некомунікабельним і замкнутим в собі. Це негативно позначатиметься на результаті його роботи. Навіть взяти до уваги слідчо-оперативну групу, коли колектив там злагоджений і хороша взаємодія, розкрити злочин і встановити якісь деталі, які важко було б встановити слідчому самому, набагато легше, ніж якби це було навпаки.
І на вершину піраміди А. Маслоу ставив потреби в самовираженні, самореалізації – потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості. А. Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати всім, на що ти спроможний». Ця потреба найвищого порядку, і задовольнити її складніше за все. Слідчі, що досягають цього рівня, працюють не просто заради грошей або заради справляння враження на інших, а тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу. На жаль дану потребу задовольняють тільки 1-2% із усієї кількості особового складу [3, с. 57].
Отже, Ієрархія А. Маслоу – дуже зручний засіб класифікації людських (у тому числі професійних) потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов’язково, щоб потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у особи з’являться більш «високі» спонуки. Насправді в кожний конкретний момент нею рухає цілий комплекс потреб.
Спочатку люди прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за значимістю потреби. Основний недолік теорії А. Маслоу зводиться до того, що вона не враховує індивідуальні відмінності осіб, в тому числі й слідчих органів досудового розслідування. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена у самовираженні, у той час як поведінка іншої буде насамперед визначатися потребою у визнанні, соціальними потребами тощо.
 
Список використаних джерел:
1. Маслоу А. Мотивация и личность. – [3-е изд.] / Пер. с англ. – СПБ.: Питер., 2009. – 352 с.
2. Про Національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/ 257729.
3. Корнилова Т.В. Мотивационная регуляция принятия решений / Т.В. Корнилова, И.И.Каменев, О.В. Степаносова // Вопросы психологии. – 2001. – № 6. – С. 55-65. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція