... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №3
Особисте страхування  галузь страхування, у якій об'єктом страхових відносин є життя, здоров'я та працездатність людини і яке спрямоване на забезпечення захисту сімейних доходів громадян, а також на нагромадження ними коштів для підвищення рівня свого фінансового добробуту [1, с. 15].
У складі особистого страхування функціонує три підгалузі: страхування життя, страхування від нещасних випадків та медичне страхування.
Страхування життя – різновид особистого страхування, за якого страхова організація зобов'язується виплатити тверду суму у разі дожиття страхувальника до певного віку чи його смерті упродовж дії договору страхування і має ряд деяких особливостей не властивих видам загального страхування [1, с. 56].
Страхування від нещасних випадків – вид особистого страхування, що традиційно здійснюється з метою надання допомоги застрахованим особам у разі тимчасової або постійної втрати працездатності внаслідок впливу раптової, короткочасної, непередбаченої та незалежної від волі застрахованої особи події [2, с. 95].
Медичне страхування – це страхування на випадок втрати здоров’я з будь-якої причини, в тану числі у зв'язку з хворобою та нещасним випадком [2, с. 98].
Особисте страхування має певні особливості:
1. виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати фізична особа за державним соціальним страхуванням [3].
2. у разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих [3].
3. Існують добровільні види особистого страхування та обов’язкові. 
До обов’язкових видів відносяться:
– медичне страхування,
– особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників,
– особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони членів добровільних пожежних дружин та ін. 
До добровільних видів відносяться:
– страхування життя,
– страхування від нещасних випадків,
– медичне страхування, страхування здоров’я на випадок хвороби та ін. [3].
Головною особливістю цього виду страхування є те, що людське життя не має вартісної (грошової) оцінки. Це означає, що за цим видом страхування неможливо визначити величину збитку, зумовленого настанням страхового випадку. Саме ця обставина зумовлює інші особливості.
  По-перше, у страхуванні життя беруть участь чотири суб'єкти – страховик, страхувальник, застрахована особа та вигодонабувач.
По-друге, неможливість визначити в грошовому вимірі втрати, пов'язані з життям, зумовлює своєрідний підхід щодо визначення страхової суми та страхового тарифу (премії, внеску).
По-третє, договори зі страхування життя довгострокові. І хоч українське законодавство не встановлює мінімальні строки договорів зі страхування життя, методика формування резервів зазначає, що ці договори підписуються на строк не менше ніж три роки. Договори можуть діяти значно довше: 10, 16, 20, 30, 40 років. Чим триваліший договір, тим більша частка в резерві від інвестування коштів.
По-четверте, з попередньої особливості випливає, що страхування життя виконує як захисну, так і заощаджу вальну функцію, зміст якої полягає в прибутковому, але низькоризиковому розміщенні тимчасово вільних грошових засобів [4, с. 732].
Особливості страхування від нещасних випадків:
1. Часто це ризиковий вид страхування. На відміну від довгострокового страхування життя, цей вид страхування не виконує нагромаджувальної функції.
2. Якщо впродовж дії договору страхова подія так і не відбулась, затрати страхувальника на придбання страхового поліса є для нього чистими втратами, оскільки не підлягають поверненню.
3. Якщо страхова подія відбулась, застрахований отримує виплату страхової суми в повному чи неповному обсязі, залежно від складності ушкоджень, отриманих від нещасного випадку [4, с. 616].
Особливостями медичного страхування є те, що воно:
– є частиною особистого страхування;
– є важливим ринковим компонентом та ефективним доповненням до системи соціального забезпечення, в тому числі Обов'язкового загальнодержавного медичного страхування;
– застосовується принцип страхової солідарності, який визначається тим, що застрахована особа отримує ті види медичної допомоги та у тих розмірах, за які було сплачено страховий платіж;
– програми медичного страхування можуть обиратися за бажанням страхувальника, та реалізують потреби кожного окремого громадянина [5, с. 120].
Статистика свідчить, що динаміка страхових премій із страхування життя в досліджуваному періоді була нерівномірною. Низький рівень страхових впиши по відношенню до страхових премій пояснюється тим, що договори страхування життя укладаються на тривалий період часу і тому значні виплати очікуються в майбутньому. З добровільного особистого страхування обсяг валових премій та страхових виплат впевнено зростав. Проте рівень страхових виплат не був стабільним і найнижчого значення досяг у 2011 році, склавши 39,8%. На даний час, від страхувальників-фізичних осіб за 1 півріччя 2016 року надійшло 6,06 млрд. грн. валових страхових премій (+32%), у т. ч. 4,82 млрд. грн. по ризиковому страхуванню (+29,6%) і 1,24 млрд. грн. зі страхування життя (+42,2%).
Страхові виплати страхувальникам-фізичним особам, згідно звіту Нацкомфинслуг, склали 1,78 млрд. грн. (44,9% від загальних валових виплат), що на 10,4% більше, ніж за відповідний період 2015 року.
Рівень страхових виплат фізособам на 30.06.2016 склав 29,3% (-5,8 п. п.) [6].
Отже, виходячи із вищезазначеного видами особистого страхування в Україні є: страхування життя, медичне страхування, страхування від нещасних випадків. Кожне з них має свої особливості. Наприклад, страхування життя особливе в тому, що людське життя не має грошової оцінки; медичне страхування особливе тим, що є важливим ринковим компонентом та ефективним доповненням до системи соціального забезпечення; а страхування від нещасних випадків особливий тим, що часто є ризикованим видом страхування.
 
Список використаних джерел:
1. Загородній А.Г. Термінологічний словник з страхування / А.Г. Загородній, Г.Л.Вознюк. – 2-е вид. – 2002. – 104 с.
2. Говорушко Т.А. Страхові послуги: підручник / Т.А. Говорушко. – К., 2011. – 376 с. 
3. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 / Офіційний вісник України. – 1996. – № 18. – ст. 78.
4. Базилевич В.Д. Страхування: підручник / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. – К., 2008. – 1019 с. 
5. Горбач Л.М. Страхова справа: Навчальний посібник / Л.М. Горбач. – 2-ге вид., виправл. – К., 2003. – 252 с.
6. Рынок страхования физических лиц / Інтернет-журнал про страхування в Україні // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://forinsurer.com/hotnews/16/09/23/34327
     
Науковий керівник: Аксютіна А.В., старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету.{jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
August
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція