... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №2
Останні роки провідні розвинуті країни світу знаходяться у процесі постійного удосконалення та оптимізації своїх систем оподаткування, що дозволить у найближчому майбутньому збільшити надходження до державних та місцевих бюджетів, але і враховуючи принцип соціальної справедливості сплати податків. З огляду на вищезазначене, актуальним вбачається вивчення зарубіжного досвіду адміністрування окремих податків. 
Так, в окремих європейський державах діє податок солідарності. Податок солідарності запроваджується на тимчасовий період, основною метою його – залучення додаткових коштів на розвиток окремих територій (регіонів) держави, тим самим забезпечуючи збалансований розвиток всієї держави. 
У свою чергу, в частині цих європейських держав (Франція, Італія, Чехія, держави Прибалтики), цей податок має досить «гібридну» правову природу (він утримується з досить високих доходів, як-то в Італії, чи за наявності досить високої вартості нерухомого майна, як то в Французькій Республіці. У 2014 році були також чисельні публічні обговорення щодо можливості запровадження податку солідарності у Російській Федерації (для розвитку окремих територій – Східної Сибірі, Дальнього Сходу) [1], але відповідні пропозиції не були реалізовані на практиці. 
Класичним є податок солідарності, який запроваджений у Федеративній Республіці Німеччина. Після об’єднання ФРН та НДР, враховуючи відсталість економіки східних регіонів, у 1991 році для фінансування процесу перебудови інфраструктури Східної частини держави (автор – НДР) прийнято рішення тимчасово (автор – планувалось протягом 1 року, досить цікавим є те, що відповідний податок, як тимчасовий стягується вже понад 26 років) стягувати з громадян та підприємств податок у розмірі 7 %, а з 1998 року – 5,5 %, до федерального бюджету. Отримані кошти планувалось направити на удосконалення міських та соціальних інфраструктур цього регіону [2]. 
Щорічно федеральний бюджет отримав цього податку на загальну суму понад 10 млрд. євро [3]. Ці значні кошти федеральним урядом направляються на «вирівнювання» соціально-економічної становища західної та східної частини держави, зменшують прірву у розвитку регіонів та забезпечують інтеграцію населення східної частини. 
Питання скасування податку солідарності постійно порушується німецькими політиками – представниками західних регіонів, також були спроби судового оскарження, в тому числі, визнати відповідне положення законодавства щодо стягування податку неконституційним. В свою чергу, Верховний Суд Федеративної Республіки Німеччини публічно засудив ці спроби, а в 2010 році Федеральним фінансовим судом відповідний податок визнаний конституційним [1]. 
Діючий німецький уряд досить позитивно оцінює результати від запровадження податку солідарності. Так, Міністр внутрішніх справ та уповноважений Уряду з відновлення східних областей Томас де Мезьер підкреслює, що стягування відповідного податку дозволило збільшити рівень та тривалість життя в колишній НДР, були побудовані дороги, покращена інфраструктура [4].
Відповідний німецький досвід може бути цікавий для України. Подальші дослідження планується спрямувати на вивчення можливості запровадження податку солідарності в Україні, для подолання негативних наслідків проведення антитерористичної операції, в частині відновлення соціальної, транспортної та іншої інфраструктури, в окремих районах Донецької та Луганської областей.
 
Список використаних джерел:
1. Налог солидарности как ребрендинг идеи-фикс // РАПСИ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://rapsinews.ru/legislation_publication/20140724/271792009.html 
2. О налоге на солидарность // Партнер [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.partner-inform.de/partner/detail/2015/2/324/7246/o-naloge-na-solidarnost
3. 20-летие объединения Германии: что думают о нем на востоке и западе страны // Лента: Политика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rodon.org/polit-090312110137
4. Плата за мечту // Российская газета [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://rg.ru/2010/09/24/sud.html {jcomments on}

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
August
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція