... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №5
У чинному КПК України не повною мірою вирішене питання про призначення та проведення судових експертиз щодо неповнолітніх для визначення віку, психічного розвитку та психічного стану на момент вчинення кримінального правопорушення тощо. Такий підхід до вивчення особистості неповнолітніх злочинців потребує суттєвих змін, акцентування уваги на особистості підлітка, а не тільки на його діях, що є наслідком його психічного неблагополуччя. Звідси необхідно вивчати особистість неповнолітнього з позиції прийняття оптимальних заходів впливу на нього.
Зрозуміло, що у процесі розслідування кримінального правопорушення слідчий не в змозі самостійно дослідити всі індивідуально-психологічні особливості неповнолітнього та їх впливу на поведінку в кримінальній ситуації. Поряд із цим широкого застосування в доказуванні у кримінальних провадженнях, де фігурують неповнолітні, мають знайти судово-психологічні експертизи та консультації спеціалістів-психологів, за допомогою яких можна обґрунтовано оцінити ступінь впливу вікових особливостей на вчинене діяння. Тим більше, що при вирішені окремих задач стосовно неповнолітніх, необхідні спеціальні знання в царині психології та судової експертизи, що визначає актуальність обов’язкового призначення експертиз стосовно неповнолітніх.
Отже, зазначені ситуації особливо актуальні при розслідуванні тяжких та особо тяжких насильницьких кримінальних правопорушень, учинених неповнолітніми.
У межах кримінальних проваджень щодо неповнолітніх (а отже – й призначення судових експертиз) варто розмежовувати iндивiдуально-психологiчнi i соцiально-психологiчнi явища. Iндивiдуально-психологiчне – це все те, що характеризує конкретну особу (психiчнi процеси та стани, особливостi пiзнавальної та емоцiйно-вольової діяльності, темперамент, характер), її життєвий досвiд, враження та переживання. Людина iндивiдуально неповторна, своєрiдна i вiдрiзняється вiд оточення розмаїттям ознак. Iндивiдуально-психологiчнi явища лежать в основi, опосередковують явища соціально-психологічні, але повнiстю їх не визначають. Соціально-психологічне – завжди результат взаємодiї окремих осіб i груп, але iснують вони як на рiвнi iндивiдуальної свiдомостi, так i суспiльної психологiї. Наприклад, життєвий досвiд iндивiда – це досвiд соцiальних вiдносин, що сформувався в попереднiх поколiнь та закрiпився у формi специфiчної соцiально-психологiчної програми його поведiнки. У суспiльнiй психологiї достатньо самостiйно функцiонують феномени, притаманнi тим чи iншим соцiальним спiльностям (класам, нацiям, професiйним групам, релiгiйним об’єднанням) – настрої, звичаї, традицiї, сприймання та розумiння в мiжгруповому спiлкуваннi, нацiональнi особливостi поведiнки тощо. Отже, має йтися не про первинність соцiально-психологiчних або iндивiдуально-психологiчних явищ, а про їх динамічну взаємодію. З одного боку, психологія як окремого індивіда, так i груп, є продуктом iсторичної еволюції свiдомостi та наявних соціальних відносин, з другого – вони впливають на всю сукупність економічних, правових, політичних i духовних чинників та умов соціального життя.
Основними видами соціально-психологічних явищ є: груповi цiлi, мотиви, потреби, уявлення, настрої, традиції, звичаї. Особливу групу складають, на наш погляд, мотиви злочинів неповнолітніх, зумовлені їх віковими особливостями, що нерідко призводить до розриву між мотивами, недостатньо повно усвідомленими спонуканнями та змістом фактично вчиненого при недостатній сформованості соціальних властивостей особистості та наявності псевдосоціалізації. Часто протиправні дiї підлітка здаються протиприродними, незрозумілими, маломотивованими. I лише після ретельного вивчення його індивідуально-психологічних особливостей стає зрозумілим, що вони зумовлені не тільки глибокими, прихованими суто особистими причинами правопорушника, а й чинниками соціально-психологічного характеру.
Разом із тим, важливо враховувати й мотиви кримінального правопорушення. Проте ця обставина важка для дослідження, оскільки мотиви не завжди усвідомлюються злочинцем. У деяких випадках практично відсутні прямі докази мотиву кримінального правопорушення. Для їх встановлення недостатньо звичайних доказів, тоді такі кримінальні правопорушення називають безмотивними. Але повністю безмотивних кримінальних правопорушень не буває, тому для їх виявлення використовуються спеціальні знання з психології.
Загалом слідчий залучає експерта залежно від наявності для цього підстав на свій розсуд, виходячи з конкретних обставин провадження і тих запитань, на які має відповісти фахівець з певної галузі. Винятки становлять лише випадки, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК України, коли звернення до експерта є обов’язковим. Упевнившись у необхідності призначення СПЕ, слідчий складає відповідну постанову про залучення експерта та проведення зазначеної експертизи (ст. 110, 242, 243 і 486 КПК України). У цій постанові зазначаються підстави для призначення експертизи, визначаються запитання, за якими експертна комісія або експерт повинні сформулювати висновки, об’єкти, що підлягають дослідженню, матеріали, які передаються експерту для ознайомлення. При призначенні та проведенні судово-психологічної експертизи неповнолітніх актуальності набувають наступні запитання:
– якi особливостi особи, що пiдлягає експертизi?
– чи не властива їй пiдвищена навiюванiсть? Якщо так, то яким чином це може вплинути на її показання (дiї у конкретнiй кримiнальнiй ситуацiї)?
– чи не спостерiгається у пiдлiтка схильнiсть до фантазування? Якщо так, то як це може вплинути на його здатнiсть давати правдивi свідчення?
– якi основнi мотиви дiяльностi i поведiнки обвинуваченого виявляються у його повсякденному житті?
– якi емоцiйно-вольвоi особливостi особи, що пiдлягає експертизi?
– чи вiдповiдає рiвень розумового розвитку пiдлiтка його вiку?
– чи не був пiдлiток у момент учинення протиправних дiянь у станi фiзiологiчного афекту?
– яким чином сприйнята конфлiктна ситуацiя та її суб’єктивна оцiнка пiдлiтком змогла вплинути на його дії?
– яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (одного чи обох з них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
– яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?
– чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?
Призначення комплексних судових експертиз щодо неповнолітніх.
1. Комплексна психолого-психiатрична експертиза розв’язує питання:
– Квалiфiкацiї психiчного стану неповнолітнього обвинуваченого, природи, виду i типу психiчної патологiї, її тяжкостi, глибини прояву у конкретної особи, що пiдлягає експертизi, спiввiдношення патологiчного i нормального у психiцi, взаємодiя явищ «поломки» психiки із проявами компенсацiї у процесi нормальної або патологiчної адаптацiї до умов ситуацiї.
– Визначення деяких стiйких психологiчних властивостей, рис особистостi i динамiчних станiв психiки особи iз «пограничною» патологією; виду i глибини емоцiйних реакцiй у конкретний момент чи період, індивідуальних особливостей аномальних або акцентуйованих осіб, природи i ступеня розумової вiдсталостi.
– Визначення впливу виявлених особливостей i характеристик особи із «сумiжними» проявами норми i патологiї, що пiдлягає експертизi, на її здатнiсть сприймати оточення, регулювати свою поведiнку у конкретнiй кримiногеннiй або вiктимнiй ситуацiї.
– Здатності зазначених осіб усвiдомлювати значення своїх дiй, передбачати їх наслiдки i керувати ними (осуднiсть).
2. Комплексна судова медико-психологічна експертиза. Об’єктом пiзнання має психiку особистості неповнолітнього, котра хворiла чи хворiє на важку, хронiчну або невилiковну хворобу, яка може викликати постiйнi чи тимчасовi змiни у психiцi особи: змiни у сприйняттi, пам’ятi, вiдтвореннi сприйнятого, неадекватнiсть реагування тощо.
3. У разі необхідності для встановлення психологічних особливостей особи внаслідок педагогічної занедбаності, призначається комплексна психолого-педагогічна експертиза. У процесі досудового розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії можна: встановити допоміжну інформацію, з’ясовуючи особливості формування конкретної особи, специфіку виховної дiї на неї школи, сім’ї, найближчого соціального оточення, референтної групи; виявити відхилення в розвитку дитини та запобігти їм; провести комплексну діагностику порушень розвитку дитини та її резервних можливостей; встановити спеціальні умови для отримання освіти неповнолітнім; здійснити розробку та апробацію індивідуально орієнтованих методів діагностико-корекційної роботи з дітьми; сформувати банк даних про дітей та підлітків з відхиленнями в розвитку тощо. До складу експертної комiсiї з проведення судової комплексної психолого-педагогiчної експертизи, крiм психологiв (як правило, фахiвцiв з педагогiчної, вiкової, дитячої психологiї), мають входити педагоги. Оскільки поняття «педагог» стосується доволi широкого кола вчителiв та викладачiв окремих дисциплiн у школi, інших навчальних закладах, залучаючи їх до проведення експертизи, необхiдно враховувати їхнiй досвiд виховної роботи. Отже, ця експертиза здійснюється комісією з експертів – психолога та психолога-педагога, що підвищує якість та достовірність висновків експертизи.
4. Комплексна судова медико-психолого-психіатрична експертиза. Об’єктом є психiка людей, що перенесли психiчнi та соматичнi хвороби, а також психiка розумово вiдсталих людей iз важкими або невилiковними соматичними хворобами. До складу експертної комiсiї включали психологiв, психiатрiв i лiкарiв-спецiалiстiв iз тих захворювань, на якi страждали підекспертні особи. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція