... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №5
Допит особи у кримінальному процесі України майже завжди передбачає протидію зі сторони допитуваного, а відтак неминуче провокує конфлікт. Окремим юридико-психологічним аспектам означеної проблеми присвячені наукові праці: М. Костицького, В. Коновалової, Л. Удалової, О. Кришевич, І. Озерського та ін., проте на сьогодні не можна ствердно говорити про її ґрунтовне прикладне дослідження у розрізі психологічного опосередкування.
У такій процесуальних діях як перехресний та допит двох або більше осіб, вже первісно прихований конфлікт, адже слідчий проводить цю слідчу дію між двома і більше особами, в свідченнях яких є протиріччя (ст. 224 КПК України) [1]. Ця обставина призводить до того, що перехресний та допит двох або більше осіб, пов'язані з конфліктною ситуацією, оскільки вона стає засобом вирішення суперечностей, а отже для процесуальної діяльності слідчого є деструктивною за змістом. 
Конфліктна ситуація перехресного допиту, може виникати, коли допитуваний, відмовляється давати свідчення або дає неправдиві свідчення, що може бути викликано відсутністю комунікативного контакту з декількома можливо різними за своїм процесуальним статусом особами (підозрюваний-свідок, свідок-обвинувачений, свідок-потерпілий, потерпілий-підозрюваний). Адже, всі ці особи окрім процесуального статусу, мають притаманні лише їм особистісні властивості та фізіологічні ознаки. 
Варто нагадати, що слід розрізняти допит в конфліктній і безконфліктній ситуаціях. Так, скажімо безконфліктна ситуація притаманна допиту свідків, експертів, спеціалістів, потерпілих, натомість, конфліктна – допиту підозрюваних та обвинувачуваних. А тому при підготовці до допиту слідчому, прокурору чи судді, слід спрогнозувати можливий конфлікт та його конструктивну нейтралізацію, адже конфлікти в основному є моральними, а їх складність полягає в необхідності вибору однієї з декількох рівнозначних цінностей в конкретній ситуації. Внутрішньоконфліктні ситуації “породжуються протиріччями між роллю та розмірковуванням, між професійним обов’язком та професійною зацікавленістю” [2, с.13], що викликає емоційний дисонанс суб’єкта допиту в пошуці виходу із проблемної ситуації. 
У наукових працях Л. Удалової наголошується, що слідчий повинен вміти переборювати (уникати) конфліктне спілкування. Авторка доводить, що професійне спілкування слідчого є процесуально-регламентованим і порушення процесуального режиму спілкування може слугувати підставою для визнання недійсними результатів слідчої дії [3, с.14, 15]. Саме тут вбачається поступовий перехід психологічного конфлікту у правовий. Відтак, якщо проаналізувати таку процесуальну дію як показання з чужих слів [1], то виходить, що з психологічних позицій вона є конфліктною. Тому суб’єкт провадження допиту повинен вміти прогнозувати конфліктну позицію та попередньо окреслити оптимальні шляхи встановлення з останнім психологічного контакту, аби нейтралізувати можливий конфлікт.
Тактичне завдання розслідування, на думку О. Кришевич, “полягає у виробленні такої лінії поведінки, при якій слідчий обійняв би положення лідера щодо несприятливих дій осіб, зацікавлених у результатах розслідування. Але це є певною ідеальною моделлю, оскільки на практиці професійна поведінка слідчих не завжди є зразком прагнення до безконфліктних стосунків із громадянами, зокрема, з процесуальними особами”, що підтверджується результатами проведеного вченою аналізу скарг за матеріалами кримінальних справ [4, с. 6]. Причиною конфліктів у слідчій діяльності також може бути дефіцит часу, який призводить до напруження в праці та зумовлений як загальними строками розслідування кримінальних правопорушень, так і строками, пов’язаними з процесуальним рухом кримінального провадження; негативність емоцій, що впливають на слідчого. Причина їх виникнення ґрунтується на негативному емоційному ставленні до розслідуваного злочину та спілкуванні з особами, що його вчинили [2, с. 14].
О. Кришевич, виділені причини конфлiкту в слідчій діяльності, а саме: протилежнiсть мети i можливостей її досягнення – слiдчий надiлений значними владними повноваженнями i засобами впливу; обвинувачений налаштований приховати iстину повнiстю чи хоча б частково; примусовий характер взаємодії зi слiдчим – обвинувачений розумiє, що кожен проведений допит веде до викриття, але уникнути такого спілкування не може; реальна загроза погiршення статусу для обвинуваченого (професійного, сімейного тощо) в результатi успiшної діяльності слідчого; складнiсть становища, в якому вже знаходиться обвинувачений, i яке вiн найчастiше пов'язує з дiяльнiстю слiдчого (змiна звичного способу життя, позбавлення спiлкуватися з близькими та ін.) [4]. Саме у таких слідчих ситуаціях, на нашу думку, варто звертатися за допомогою до фахівця-психолога (ст. 71 КПК України).
 
Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України: чинне законодавство від 19 листопада. – К., 2012. – 382 с.
2. Небрат О.О. Правові засоби управління конфліктами в органах внутрішніх справ: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.О. Небрат. – Харків, 2002. – 21 c.
3. Удалова Л.Д. Теоретичні засади отримання вербальної інформації у кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Л.Д. Удалова. – К., 2007. – 33 c.
4. Кришевич О.В. Психологічні аспекти розв'язання конфліктів у слідчій діяльності МВС України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / О.В. Кришевич. – К., 2002. – 16 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція