... Час проходить, але сказане слово залишається (Л. М. Толстой) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №2
Для забезпечення правопорядку в суспільстві та державі слід надати особливого значення власне організаційно-правовим інститутам попереджувального характеру. Це пов’язується з необхідністю розвитку системи профілактики антисуспільної, зокрема злочинної поведінки, позитивного примусового впливу насамперед виконавчих органів держави та місцевого самоврядування на свідомість і поведінку осіб [1, с. 28].
Запобігання вчиненню адміністративних правопорушень визначають як «соціально-спрямовану діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян з виявлення причин та умов вчинення адміністративних правопорушень, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антигромадських установок громадян, та забезпечення під час здійснення такої діяльності прав та свобод громадян» [2, с. 13]. 
Основним завданням планування як управлінського процесу і як одного з механізмів державного регулювання сфери профілактики адміністративних правопорушень є цілеспрямована діяльність держави, її органів щодо забезпечення динамічного розвитку суспільства або окремої його частини, визначення його основних параметрів та показників у майбутньому періоді й досягнення їх з оптимальними витратами та ефективним соціальним результатом. Досягнення мети профілактики має відбуватися за найменших витрат [3, с.48]. 
У юридичній літературі немає одностайності в поглядах щодо поняття профілактики. Однак більшість учених як у галузі кримінології, так і адміністративного права вказує при конструюванні цього поняття на певну діяльність, що передбачає проведення заходів, які мають своїм завданням недопущення, нейтралізацію чи ліквідацію причин та умов, що породжують або сприяють правопорушенням [4, с. 26]. 
Як і будь-яка інша діяльність профілактика адміністративних правопорушень має свої певні цілі: – усунення або взагалі нейтралізація причин адміністративних проступків та умов, що їм сприяють; – обмеження дій негативних соціальних явищ та процесів, котрі не лежать у сфері адміністративної деліктності, але взаємопов’язані з нею; – впливу на особу, котра своїми морально-психологічними якостями здатна вчинити адміністративний проступок, чи продовжувати протиправну діяльність [5, с. 121-122]. 
Широке розуміння профілактики попередження адміністративних правопорушень передбачає здійснення комплексних загально-соціальних заходів, спрямованих на скорочення проступків, нейтралізацію, локалізацію й усунення негативних факторів, що сприяють вчиненню правопорушень, підняття рівня правової культури населення [6, с. 360]. 
Таким чином, основною метою взаємодії суб’єктів профілактики адміністративних правопорушень є досягнення оптимального рівня організаційних зв’язків між суб’єктами, який дозволить найбільш ефективно здійснювати діяльність із нейтралізації причин та умов адміністративної деліктності [7, с. 57]. 
Методи профілактичної діяльності органів, уповноважених здійснювати профілактику правопорушень, є досить різноманітні. Найвагомішим серед зазначених методів є переконання та примус, які визнаються універсальними методами державного управління в цілому. Вони найширше застосовуються в усіх сферах управлінської діяльності, в тому числі у сфері профілактики правопорушень [8, с. 107]. 
Профілактику правопорушень слід розуміти як соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських об’єднань, громадян щодо виявлення причин та умов вчинення правопорушень, ліквідації причин і умов, що сприяють їх вчиненню. Таким чином, профілактична діяльність правоохоронних органів у сфері охорони довкілля ґрунтується на виявленні причин та умов, що сприяють порушенню природоохоронного законодавства, яке є нормативним базисом здійснення профілактичних заходів [9, с. 43]. 
Профілактика адміністративних правопорушень як складова соціальної профілактики може бути ефективною лише за умови поєднання державно-владного впливу із заходами громадського впливу. Участь населення у профілактичній роботі – один з важливих елементів усієї системи профілактики адміністративних деліктів. Законодавство наділяє громадські формування статусом активного учасника адміністративно-деліктного процесу, надаючи їм можливість застосовувати заходи адміністративного примусу та зобов’язуючи вживати заходів щодо попередження адміністративних правопорушень [10, с. 33]. 
Профілактика правопорушень – це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян щодо виявлення причин та умов вчинення правопорушень, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антигромадської поведінки особи, ліквідації правопорушень як соціального явища та забезпечення під час здійснення такої діяльності прав та свобод громадян [11, с. 212]. 
Таким чином, профілактика адміністративних правопорушень спрямована на попередження порушень громадського порядку в державі і суспільстві, усунення причин та умов, що сприяють учиненню деліктів.
Можна сказати, що профілактика є найефективнішим і найгуманнішим способом боротьби з правопорушеннями, який передбачає не покарання, а виховання, застереження членів суспільства від вчинення адміністративних проступків та інших правопорушень, потребуючи водночас комплексних зусиль як з боку суспільства й держави в цілому, так і з боку окремих її структур [12, с. 23]. 
Покарання є однією з форм вияву примусу з боку держави і має на меті виправити злочинця або залякати його можливих послідовників, а функцією примусу є забезпечення нормального функціонування суспільства і належного рівня суспільної свідомості [13, с. 80]. 
Отже, профілактика спрямована проти причин та умов адміністративних правопорушень (і тим самим проти самих правопорушень, різних їх видів, груп та категорій), проти осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, їх середовища, а також інших обставин, зміна яких може відобразитися на поведінці людей. У результаті профілактичного впливу все повинно зводитись до того, щоб з одного боку, попередити вчинення адміністративних правопорушень, а з іншого – припинити адміністративно-карні дії.
 
Список використаних джерел:
1. Каиржанов Е.И. Понятие, структура и виды профилактики преступлений: лекция / Е.И. Каиржанов. – Караганда, 1986. – 121 с.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практич. коментар / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2007. – 781 с.
3. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект) / В.В. Цвєтков. – Х.: Право, 1996. – 164 с.
4. Блувштейн Ю.Д. Профилактика преступлений: учеб. пособ. / Ю.Д. Блувштейн, М.И.Зырин, В.В. Романов. – Минск: Университетское, 1986. – 287 с.
5. Вербицька В.В. Проблемні аспекти профілактики адміністративних правопорушень в ОВС / В.В.Вербицька // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. – №1 (30). – С.119-125.
6. Адміністративна діяльність: навч. посіб. [для студ.вищ.навч.закл.] / [М.В. Ковалів, З.Р.Кісіль, Д.П. Калаянов та ін.]. – К.: Правова Єдність, 2009. –432 с.
7. Клюєв О.М. Взаємодія підрозділів органів внутрішніх справ на регіональному рівні: [монографія] / О.М. Клюєв. – Х.: Основа, 2005. – 378 с.
8. Битяк Ю.П. Административное право Украины (Общая часть): [учебн. пособ.] / Ю.П.Битяк, В.В. Зуй. – X.: ООО «Одиссей», 1999. – 224 с.
9. Гаврильців М.Т. Організаційно-правові засади діяльності правоохоронних органів України у сфері профілактики екологічних правопорушень. Правоохоронна діяльність: конституційні та адміністративно-правові аспекти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Львів, 25 жовтня 2013 р.). – Львів: ЛьвДУВС, 2013. – С. 42-44.
10. Блистів Н.В. Взаємодія громадських формувань з органами внутрішніх справ у профілактиці адміністративних правопорушень. Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності умовах формування громадянського суспільства (Осінні юридичні читання): тези доповідей та повідомлень учасників Всеукраїнської курсантсько-студентської конференції (м. Львів, 5 листопада 2010 р.). – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – С. 32-34.
11. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник / за заг. ред. О.П. Рябченко. – Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – 256 с.
12. Сікорський О.П. Профілактика як пріоритетна складова діяльності суб’єктів забезпечення безпеки дорожнього руху в напрямі запобігання адміністративним правопорушенням // Держава та регіони. Серія: Право. – 2014. – №3 (45). – С. 23-28.
13. Лещух А.Р. Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері профілактики адміністративних правопорушень: організаційно-правове забезпечення: [монографія] / А.Р.Лещух. – Львів: ЛьвДУВС, 2012. – 292 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція