... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №4
Правові засади лібералізації заснування підприємницької діяльності в Україні зумовлені щонайменше двома визначальними чинниками: 1) засадами внутрішньої політики України; 2) обов’язками української держави відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01.07.2010 р. [1] створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, спрощення умов започаткування бізнесу та виходу з нього, зменшення втручання держави в економічну діяльність суб'єктів господарювання, спрощення системи отримання дозволів, зниження тиску на бізнес з боку контролюючих органів є однією з основних засад внутрішньої політики української держави в економічній сфері.
Загальні засади внутрішньої політики України, у контексті спрощення умов започаткування бізнесу, реалізуються через Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. [2] (далі Закон).
За час існування Закону в нього було внесено близько 70 змін. На прикладі заснування товариства з обмеженою відповідальністю в Україні (далі ТОВ), положення Закону, спрямовані на започаткування бізнесу, характеризуються наступними чинниками:
1) Державна реєстрація ТОВ здійснюється за заявницьким принципом; 2) Документи для державної реєстрація ТОВ можуть подаватись в електронній формі через портал електронних сервісів; 3) Розгляд документів ТОВ поданих на реєстрацію відбувається протягом 24 годин; 4) ТОВ може діяти на підставі типового модельного статуту; 5) Під час державної реєстрації ТОВ може обрати спрощену форму оподаткування.
Крім того, чинне законодавство України передбачає можливість створення ТОВ одним засновником – ст. 140 Цивільного кодексу України і, не містить вимог до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю – ст. 144 Цивільного кодексу України [3]. 
Таким чином, чинне законодавство України містить загальні положення, спрямовані на лібералізацію започаткування підприємницької діяльності.
Процес широкомасштабної адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, у контексті умов заснування підприємницької діяльності, реалізується через обов’язок України щодо забезпечення досягнення поступової сумісності існуючого і майбутнього українського законодавства з acquis ЄС.
Україна транспонує і на постійній основі впроваджує чинне законодавство ЄС у свою національну правову систему, відповідно до положень зазначених у Додатку XVII «Нормативно-правове наближення» [4 ]Угоди про Асоціацію між Україною та ЕС [5] (далі Угода).
Необхідні заходи щодо поступової взаємної лібералізації умов заснування підприємницької діяльності встановлюються у відповідних положеннях Угоди: Розділ IV – «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», Глава 6 – «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля».
У положеннях Угоди (глава 6) поняття «заснування підприємницької діяльності» диференціюється в залежності від організаційно-правової форми підприємництва. 
Для юридичних осіб «заснування підприємницької діяльності» означає право розпочинати та здійснювати економічну діяльність шляхом створення, зокрема придбання, юридичної особи та/або створення філії чи представництва в Україні або Стороні ЄС відповідно.
Стосовно фізичних осіб «заснування підприємницької діяльності» це право фізичної особи України або Сторони ЄС розпочинати та здійснювати економічну діяльність у якості самозайнятих осіб, а також створювати підприємства, зокрема акціонерні товариства, діяльність яких вони в належний спосіб контролюють.
Разом з тим, поняття «заснування підприємницької діяльності» не охоплює відносини, що стосуються фізичних осіб, які прагнуть отримати доступ до ринку праці Сторони, а також до заходів, що стосуються громадянства, місця проживання або роботи на постійній основі.
Привертає увагу та обставина, що правовий статус учасників підприємницької діяльності визначається у Розділі IV Угоди – «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею2. Зазначений Розділ IV Угоди складається з наступних глав: Глава 1 – «Національний режим та доступ товарів на ринки»; Глава 2 – «Засоби захисту торгівлі»; Глава 3 – «Технічні бар’єри у торгівлі»; Глава 4 – «Санітарні та фітосанітарні заходи»;
Глава 5 – «Митні питання та сприяння торгівлі»; Глава 6 – «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля»;
Глава 7 – «Поточні платежі та рух капіталу»; Глава 8 – «Державні закупівлі»; Глава 9 – «Інтелектуальна власність»; Глава10 – «Конкуренція»; Глава 11 – «Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями»; Глава 12 – «Прозорість»; Глава 13 – «Торгівля та сталий розвиток»; Глава 14 – «Вирішення спорів»; Глава 15 – «Механізм посередництва».
Системно-структурний аналіз Розділу IV Угоди дозволяє дійти таких висновків: 
1) правовий статус учасників підприємницької діяльності визначається у Розділі IV Угоди – «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею». На наш погляд, поняття підприємництва охоплює собою поняття торгівлі і, таким чином, в положеннях Угоди відбувається штучне звуження сфери підприємництва;
2) в назві Глави 6 Угоди тільки частина назви присвячена підприємництву, а саме: «заснування підприємницької діяльності». Повна назва Глави 6 охоплює собою також торгівлю послугами і електронну торгівлю, а саме: «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля». Таким чином, структурно назва Глави 6 ставить в один ряд відмінні між собою соціально-значущі явища: заснування підприємництва, торгівлю послугами і електронну торгівлю;
3) структура Розділу IV Угоди розташовує Главу 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля» після таких глав як: Глава 2 – «Засоби захисту торгівлі», Глава 3 – «Технічні бар’єри у торгівлі»; Глава 4 – «Санітарні та фітосанітарні заходи». Таким чином, концептуальна структура Розділу IV Угоди виглядає достатньо непослідовною у контексті правового регулювання підприємництва і умов заснування підприємницької діяльності;
4) поняття «підприємницька діяльність» в положеннях Розділу IV Угоди відсутнє. Натомість вживається поняття «економічна діяльність» (ст. 86 Угоди);
5) поняття «філія» і «представництво», що вживаються в відповідних положеннях Угоди не кореспондуються з положеннями ст. 95 Цивільного кодексу України – «Філії та представництва» [3].
Таким чином, створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом, впровадження чинного законодавства ЄС в правову систему України, певна неузгодженість законодавства України і відповідних положень Угоди в частині регламентації заснування підприємництва, об’єктивно обумовлюють необхідність критичного переосмислення доктринального підходу до правового регулювання підприємницької діяльності і вдосконалення категоріального апарату, який застосовується в межах правової регламентації підприємництва. 
 
Список використаних джерел:
1. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: закон України від 01.07.2010 № 2411-VI // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2411-17
2. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: закон України від 15.05.2003 № 755-IV // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15
4. Додаток XVII «Нормативно-правове наближення» до Угоди про Асоціацію між Україною та ЕС // Офіційний сайт КМУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/docs/EA/Annexes_title_IV/17_Annexes.pdf
5. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Угода від 27.06.2014р. // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011 {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція