... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №1
Згідно положень Концепції адміністративної реформи в Україні система державного управління повинна бути підконтрольною народові, прозорою, побудованою на наукових принципах і ефективною. Також зазначені принципи повинні скласти концептуальну основу реформування уряду в Україні через їх законодавче визначення у межах основоположних напрямів його діяльності [1]. Одним із основних засобів досягнення таких публічних цілей є державний контроль, як основна функція державного управління і вид управлінської діяльності, спрямований не лише на поточне забезпечення функціонування всієї системи управління [2], але й на її удосконалення і розвиток. Із цим пов’язана і необхідність наукового пізнання принципів контрольно-наглядової діяльності, взагалі, і у лісовому господарстві, зокрема.
В Україні окремі теоретико-методологічні і прикладні проблеми контрольно-наглядової діяльності та адміністративно-правового регулювання досліджували у своїх роботах вчені-правознавці В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, Ю.В. Гаруст, П.В.Діхтієвський, Є.В. Додін, Т.С. Єдинак, Р.А. Калюжний, Т.О. Коломоєць, Є.Б. Кубко, В.І.Курило, В.А. Ліпкан, В.Я. Малиновський, Н.Р. Нижник, О.П. Світличний, А.О. Селіванов, В.І.Семчик, В.Ф. Сіренко, О.І. Сушинський, О.Ф. Фріцький, В.В. Цвєтков, В.М. Шаповал, Ю.С.Шемшученко та ін. Окремі питання державного контролю у лісовому господарстві досліджувалися такими вченими-правознавцями як: О.В. Басай, О.Г. Бондар, Н.М. Василик, І.В. Гиренко, В.І. Курило, П.В. Мельник, Н.О. Волошинова, О.М. Шубалий, М.А. Хвесик, Л.В.Мендик, О.В. Глотова, О.В. Гулак, П.І. Томіленко, Р.В. Янчевський, Р.В. Леньо, І.М.Синякевич, В.І. Семчик та ін. 
Так, В.М. Гаращук під принципами контролю розуміє розроблені з урахуванням досягнень науки управління і втілені у практику організаційні та правові основи організації і здійснення контролю, що забезпечують його результативність. Із урахуванням норм Конституції України вченим визначені такі види принципів контролю та нагляду, як законність, відповідальність контролюючого органу перед державою і підконтрольною структурою, тягар збирання доказів, раціональний розподіл контрольних повноважень між контролюючими органами та інші [3, с. 5-18]. В.Я. Малиновським виділені такі принципи, як дієвість (оперативність), універсальність, гласність, систематичність (постійність), ефективність та інші [4, с. 294]. Поряд з такими принципами як законність, систематичність та гласність, О.Ф. Андрійко розкриті такі принципи як системність, дієвість і прозорість здійснення державного контролю. За висновками автора дотримання цих принципів є однією з умов ефективності контрольної діяльності та належної спрямованості на виконання її завдань [5, с. 8-10]. Також на основі функціонального принципу у науковій літературі запропоновано утворення спеціального координаційного органу управління для координації діяльності органів контролю, регулювання перевірок у різних сферах державного управління з залученням різних органів контролю [5, с. 20-21].
Зазначені вище та подібні принципи визначені вченими як загальні, системоутворюючі і фундаментальні у системі відносин державного управління і контролю. Крім загальних у наукових джерелах виділені вченими також спеціальні принципи щодо конкретних сфер управлінської діяльності. Наприклад, Т.О. Кичилюк запропоновано такий принцип державного контролю у галузі земельних ресурсів як принцип недопущення необґрунтованого втручання у діяльність власників і землекористувачів щодо використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням [6, с. 8]. 
В.І. Курило виділяє найважливіші на сучасному етапі розвитку сільськогосподарської галузі держави принципи державного управління нею: такими є державний аграрний протекціонізм, цільова державна підтримка сільського господарства, забезпечення продовольчої безпеки, рівність усіх форм господарювання, поєднання економічних і соціальних цілей, правова захищеність аграрного підприємництва. Підставою для такого твердження слугує значимість останніх для відродження галузі як потужного економічного напрямку в економічній системі України, що забезпечить не лише розвиток власне, сільськогосподарського виробництва як галузі, а й відновлення соціальної складової аграрної сфери в цілому – зайнятості сільського населення, створення сучасної, гідної життя людини соціально-побутової інфраструктури на селі та збереження і розвиток українського народу [7, с. 127].
Разом з цим, враховуючи результати загально-теоретичних та спеціально-прикладних досліджень у сфері контрольно-наглядової діяльності, є необхідним визначення поняття «принципи контрольно-наглядової діяльності у лісовому господарстві України» у адміністративно-правовому аспекті. 
У системі норм законодавства України у сфері державного контролю спостерігається формально-юридичний підхід нормативно-правового закріплення змісту принципів контрольно-наглядової діяльності від загального до конкретного. Так у нормах ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 19.06.2003 № 963–IV визначені такі основні принципи державного нагляду (контролю) як: пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольність і підзвітність органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівність прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання; гарантування прав суб’єкту господарювання та ін. [8]. 
Принципи діяльності органів державного контролю передбачені також і у нормах ст. 3 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV у яких закріплений зміст спеціальних принципів контрольно-наглядової діяльності. Наприклад принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами та ін. [9].
Аналіз системи норм Лісового кодексу України засвідчив, що спеціальні норми взагалі не передбачають будь-яких принципів публічно-владної діяльності у сфері організації та ведення лісового господарства. Спеціальні норми Глави 17, що призначені регулювати відносини у сфері публічного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів закріплюють лише чотири основних завдання щодо реалізації державної політики, додержання лісового законодавства та запобігання порушенням його норм учасниками відносин. Реалізація цих завдань положеннями законодавчих норм ст. 94 ЛК України покладено на вищий і центральні органи виконавчої влади і не передбачають чітких норм-принципів, функцій і спеціального порядку здійснення державного контролю у лісовому господарстві, а також розмежування контрольно-наглядових природоохоронних і господарських функцій. У цих правових умовах виникає нагальна потреба привести норми лісового законодавства до вимог ст. 19 Конституції України, визначити поняття та спроектувати необхідні адміністративно-правові норми-принципи контрольно-наглядової діяльності. 
Зазначена проблема частково була урахована положеннями Концепції реформування лісового та мисливського господарства розробленої і прийнятої при Держлісагенстві у 2015 [10]. Зокрема, зазначена Концепція передбачає принципові положення на основі яких повинно здійснюватись подальше удосконалення. Наприклад, передбачено принцип щодо збалансованого екологічного, економічного та соціального розвитку на засадах гармонійного поєднання державного регулювання, довгострокових інтересів держави з механізмами саморегулювання ринкових відносин. Разом з цим, положення Концепції реформування лісового та мисливського господарства також як і лісове законодавство не надають орієнтирів удосконалення правових норм законодавства щодо контрольно-наглядової діяльності у лісовому господарстві. 
У процесі удосконалення адміністративно-правового регулювання контрольно-наглядової діяльності у лісовому господарстві органам публічної влади необхідно урахувати не лише норми-принципи нормативно-правових актів Європейського Союзу (далі – ЄС), але і базових актів Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН), що лише частково передбачені у законодавстві України. Так положеннями Всесвітньої Хартії Природи, прийнятої у 1982 році на 37 сесії Генеральної Асамблеї ООН визнано, що людина може власними діями або їх наслідками видозмінювати природу та вичерпати її ресурси, і тому вона повинна в повній мірі усвідомлювати нагальну необхідність збереження рівноваги у природі й якісних властивостей природних ресурсів [11]. Зазначений постулат Хартії Природи є важливим з погляду формування системи правових норм щодо порядку здійснення державного контролю, адже людина, що реалізує своє право на використання природних лісових ресурсів повинна усвідомлювати відповідальність і здійснювати самоконтроль над своїми діями. Це може бути закріплено окремим принципом у спеціальному законі або у спеціальних нормах, що регулюють досліджувану сферу діяльності. 
Достатньо важливим для удосконалення адміністративно-правового регулювання контрольно-наглядової діяльності у лісовому господарстві України шляхом внесення змін і доповнень до норм законодавства, урахувати сформульовані на Всесвітній конференції у Ріо-де-Жанейро так звані принципи лісівництва, якими, зокрема, передбачається, що заходи щодо збереження й збільшення площі лісового покриву й продуктивності лісів необхідно приймати на основі обґрунтування екологічних, економічних та соціальних потреб людини. Ці заходи повинні бути спрямовані на лісовідновлення, лісовідтворення, а також раціональне використання наявних лісових ресурсів [12].
Аналіз конституційних актів ЄС, і зокрема правових норм Договору щодо діяльності ЄС передбачають, що політика ЄС у сфері навколишнього природного середовища ґрунтується на принципах обачності та превентивних діях, пріоритетної корекції відносно джерел посягань на навколишнє природне середовище та на принципі плати за забруднення [12, с.412-414]. Крім цього відповідно до ст. 37 Хартії ЄС про основні права захист навколишнього природного середовища є частиною публічно-владної політики інституцій управління у відповідності до принципів довгострокового розвитку [13, с. 412-414, 488].
Таким чином, ураховуючи теоретичні положення, напрацьовані у наукових джерелах, основні концептуальні положення сучасного реформування діяльності уряду в Україні підставно зробити наступні висновки. 
1. Дефініцію «принципи контрольно-наглядової діяльності у лісовому господарстві України» можна визначити як розроблені з урахуванням досягнень науки адміністративного права, управління, міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів (концепцій реформування і розвитку), стану практики, організаційні та правові основи здійснення комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів в Україні.
2. З метою удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання контрольно-наглядової діяльності у лісовому господарстві України пропонуємо внести такі зміни і доповнення у систему норм Лісового кодексу України : 
до Розділу 1 ввести окрему статтю із назвою: «Принципи контрольно-наглядової діяльності у лісовому господарстві України», у яку включити такий зміст принципів:
– збалансованого екологічного, економічного та соціального розвитку, гармонійного поєднання принципів державного регулювання та довгострокових інтересів держави з механізмами ринкових відносин, принципів сталого розвитку; 
– державне забезпечення кожній людині необхідного доступу до інформації (даних) щодо стану охорони, відтворення й раціонального використання лісових ресурсів;
– постійне спрямування здійснення заходів щодо збереження й збільшення площ лісового покриву й продуктивності лісів на лісовідновлення, лісовідтворення на основі екологічного, економічного та соціального обґрунтування. Ці заходи мають бути спрямовані на раціональне використання наявних лісових ресурсів;
– захист навколишнього природного середовища є обов’язковою складовою публічно-владної політики держави у відповідності до принципів довгострокового розвитку;
до Розділу 17 ввести окрему статтю із назвою: «Принципи контролю щодо ведення лісового господарства», у яку включити такий зміст принципів: 
– здійснення екологічного моніторингу, аналізу, оцінки наслідків людської діяльності, що може негативно вплинути на довкілля, а також вжиття заходів на їх попередження і усунення;
– застосування попереджуючих заходів у випадках, коли є загроза істотної або безповоротної шкоди лісовим ресурсам, здійснення контрольних заходів попередження;
– постійне уточнення, розмежування і удосконалення функцій і повноважень контрольно-наглядових органів.
 
Список використаних джерел:
1. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України: від 22.07.1998 № 810/98 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/.
2. Єдинак Т.С. Контроль як функція державного управління: сутність та класифікація / Т.С. Єдинак, О.В. Павлишен // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Державне управління. – 2011. – № 1. – С. 12-18.
3. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Гаращук Володимир Миколайович. – Х., 2003. – 38 с.
4. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посібник / В.Я. Малиновський. – [Вид. 2-ге]. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
5. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади України: автореф. дис. докт. юрид. наук: 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна. – К., 1999. – 35 с.
6. Кичилюк Т.С. Державний контроль за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення: автореф. дис. канд. юрид. наук: / 12.00.07 / Т.С.Кичилюк. – К., 2007. – 20 с.
7. Курило В.І. Адміністративні правочини у сільському господарстві України: сучасна парадигма: [Монографія] / В.І. Курило.– К.: Магістр XXI сторіччя, 2007. – 312 с.
8. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 05.04.2007 № 877-V [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/877-16/parao43#o43.
9. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19.06.2003 № 963-IV [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/main/963-15
10. Концепція реформування лісового та мисливського господарства України [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державного агентства лісових ресурсів України. – Режим доступу: dklg.kmu.gov.ua/forest/document/148324; /conception.pdf.
11. Всесвітня Хартія природи: Міжнародний документ від 01.01.1982 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_453.
12. Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию: Міжнародний документ від 01.01.1982 [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995_455.
13. Конституции зарубежных стран: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский Союз, Соединенные Штаты Америки, Япония: учеб. пособие / [сост. сб. пер., авт. введ. и вступ. ст. В. В. Маклаков]. – 8-е изд., исправл. и доп. – М.: Инфотропик Медиа, 2012. – 640 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція