...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №5
У сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у багатьох сферах суспільного життя, поряд з позитивним ефектом, прорив в інформаційній сфері обумовив виникнення багатьох небезпечних викликів, зокрема, появу нового виду протиправної поведінки – кібернетичної злочинності, поняття та сутність якої вимагають її розкриття.
Відповідно до ст. 1 Кримінального кодексу України (далі – КК України) кодекс є єдиним законодавчим актом, що визначає, які діяння є злочинами, проте в ньому поняття «кіберзлочинність» відсутнє. За змістом тлумачного словника кібернетика – це наука про загальні закономірності процесів керування та зв’язку в організованих системах (машини, живі організми, суспільні формування тощо), головною частиною якої є теорія інформації, що вивчає процес передачі інформації та різні способи її кодифікації [1].
23 листопада 2001 року з метою боротьби зі злочинами в інформаційній сфері в Будапешті була підписана Конвенція «Про кіберзлочинність», яку Україна ратифікувала 7 вересня 2005 року [2]. Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України [3], а отже згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» згадана Конвенція є нормативно-правовим документом, що регулює суспільні відносини у сфері протидії кіберзлочинності в Україні.
Однак, Конвенція «Про кіберзлочинність» також не дає визначення поняття «кіберзлочинність». Водночас в її преамбулі зазначено, що Конвенція є необхідною для зупинення дій, спрямованих проти конфіденційності, цілісності і доступності комп'ютерних систем, мереж і комп'ютерних даних, а також зловживання такими системами, мережами і даними, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за таку поведінку.
Отже в цьому контексті кіберзлочинність – це дії, а саме: незаконний доступ; нелегальне перехоплення; втручання у дані або у систему; зловживання пристроям; шахрайство; правопорушення, пов'язані з дитячою порнографією; порушення авторських і суміжних прав; правопорушення, спрямовані проти конфіденційності, цілісності і доступності комп’ютерних систем, мереж і комп’ютерних даних, а також зловживання такими системами, мережами і даними, що тягнуть кримінальну відповідальність.
Відзначимо, що частина цих деліктів передбачена в якості злочинів в КК України у Розділі XVІ «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку». Поряд з цим, суспільні відносини в даній сфері регулюються низкою підзаконних нормативно-правових актів.
В Указі Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 р. «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України» від 14 березня 2016 р. неодноразово вживаються поняття «кіберзлочин», «кіберзлочинність», «кіберзагроза», «кібербезпека», «кібезшпигунство» та інші, однак не дається визначення жодному з цих понять.
4 червня 2013 року був зареєстрований проект закону «Про кібернетичну безпеку України», однак в ньому також не міститься визначення поняття «кіберзлочинність» чи «кіберзлочин». Пізніше, у проекті закону «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» № 2126а, зареєстрованому 19.06.2015 р., під кіберзлочином визначають суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі, передбачене законодавством України про кримінальну відповідальність, а під кіберзлочинністю – сукупність кіберзлочинів.
Термін «кіберзлочинність» часто вживається поряд з терміном «комп’ютерна злочинність», причому нерідко ці поняття використовуються як синоніми. Поняття «кіберзлочинність» (в англ. варіанті – cybercrime) ширше, ніж «комп’ютерна злочинність» (computer crime), і більш точно відображає природу такого явища, як злочинність в інформаційному просторі [4].
Приставка «cyber» визначається Оксфордським тлумачним словником як компонент складного слова, що відноситься до інформаційних технологій, мережі Інтернет, віртуальної реальності. Таким чином, «cybercrime» – це злочинність, пов’язана як з використанням комп’ютерів, так і з використанням інформаційних технологій і глобальних мереж.
Водночас термін «computer crime» в основному відноситься до злочинів, що вчинюються проти комп’ютерів або комп’ютерних даних [5].
Отже викладене показує, що суспільні відносини у сфері протидії кіберзлочинності регулюються Конвенцією «Про кіберзлочинність», КК України та низкою підзаконних нормативно-правових актів, хоча єдиного визначення поняття «кіберзлочинність» у національному законодавстві немає, не дивлячись на те, що даний термін широко вживається в чинних законах і підзаконних актах. Думки науковців з цього приводу також неоднозначні.
Виходячи з положень Конвенції – основного нормативного акту в сфері кіберзлочинності – можна зробити висновок, що кіберзлочином є суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом, спрямоване проти конфіденційності, цілісності і доступності комп’ютерних систем, мереж і комп’ютерних ресурсів, а також зловживання такими системами, мережами і ресурсами. У свою чергу «кіберзлочинність» – це сукупність кіберзлочинів, вчинених за певний період на визначеній території.
 
Список використаних джерел:
1. Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970. – 1980.
2. Конвенція про кіберзлочинність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_575/print1443122351739264
3. Конституція України [Електронний ресурс] Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
4. Маріц Д.О. «Кібератака» – війна майбутнього» // Інформація і право. – 2015. – № 3 (15) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ippi.org.ua/sites/default/files/maric.pdf
5. Кіберзлочинність: проблеми боротьби і прогнози [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://anticyber.com.ua/article_detail.php?id=140 {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція