... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 08.12.2016 - СЕКЦІЯ №6
В Україні відбувається реформування цивільного процесуального законодавства. Суть його зводиться насамперед до забезпечення права на справедливий суд, доступу до правосуддя, забезпечення його ефективності. Для подальшого розвитку цивільного судочинства в Україні та формування дієздатної моделі цивільного процесу необхідно чітко усвідомити, що правосуддя має виступати єдиною можливою метою й водночас способом здійснення судочинства в цивільних справах. Цього можна досягти, забезпечивши дотримання існуючих принципів цивільного судочинства, визначених у Розділі І Цивільного процесуального кодексу України [1], а також проголосивши такими справедливість, об’єктивність, верховенство права [2, с. 188].
Варто також констатувати те, що завдання держави полягає в забезпеченні особам, які звертаються за судовим захистом, максимуму гарантій, що відносяться до організації та здійснення правосуддя. Вказане зумовлює необхідність дослідження права на справедливий суд в контексті стандартів здійснення правосуддя [3, с. 22].
Окремі питання права на справедливий суд досліджували вітчизняні та зарубіжні правники, зокрема, С.С. Алексєєв, В.Ф. Бойко, О.А. Бойко, Н.М. Грень, І. Гриценко, О.С.Захарова, В.В. Комаров, М. Погорецький, Т.О. Подковенко, Я. Романюк, О.П. Рябченко, О.Ткачук та ін. Водночас, у зв’язку з оновленням законодавства про судоустрій в Україні є необхідність подальшого дослідження зазначених питань. Крім того варто також навести аргументи Н.М. Грень щодо необхідності та актуальності дослідження права на справедливий суд: а) право на справедливий суд постійно еволюціонує в осмисленні і тлумаченні її норм, гнучко застосовуючи їх з урахуванням конкретних соціальних, економічних та інших реалій; б) вагомість і широкомасштабність досліджуваного права, оскільки включає себе матеріальні та процесуальні принципи, норми, гарантії, які пов’язані з судочинством та виконанням рішення у всіх сферах суспільного життя, тому є низка проблемних, мало досліджуваних питань; в) суттєве значення судової влади у структурі державно-владної діяльності; г) судово-правова, конституційна та адміністративна реформа, що відбувається сьогодні в Україні [3, c. 22].
Й досі дискусійним є питання змісту права на справедливий суд, свідченням чого є різні погляди вчених на цю проблему. Так, М. Ентін акцентує увагу на складній структурі права на справедливий суд, у якій доцільно виділяти органічні, інституційні, процесуальні та спеціальні елементи [4, c. 86-87]. Органічні елементи, на думку автора, забезпечують ефективне користування зазначеним правом (доступ до правосуддя і виконання судових рішень). Інституційні елементи права на справедливий судовий розгляд – це критерії, яким повинна відповідати як судова система держави в цілому, так і кожен національний судовий орган окремо (створення суду і формування складу суду на підставі закону, достатня тривалість повноважень суддів і їх незмінність протягом строку повноважень, незалежність і безсторонність). Процесуальні елементи права на справедливий судовий розгляд забезпечують реальну участь особи або її представника в розгляді справи, змагальність процесу, рівність сторін на всіх етапах судового розгляду та розумні строки розгляду. Спеціальними елементами є додаткові гарантії, визначені в пунктах 2 і 3 Конвенції, що забезпечують додержання універсальних вимог справедливого правосуддя з урахуванням особливостей цивільного (кримінального) процесу [4, с. 86-87].
Виходячи з результатів аналіз у норм міжнародно-правових актів, національного законодавства, а також правозастосовної практики, на наш погляд, доцільним є уточнення системи структурних елементів права на справедливий суд. Такими елементами є: 1) інституційні елементи (засади, що визначають організацію судової системи в цілому і кожного судового органу зокрема, – створення суду на підставі закону, незалежність суду, безсторонність суду); 2) організаційно-функціональні елементи (засади, що поєднують критерії організації і функціонування суду, – доступ до правосуддя, рівність сторін, право на правову допомогу, публічність (гласність і відкритість) судового розгляду, обов'язковість судових рішень); 3) функціональні елементи (засади, що визначають процесуальний порядок і правила здійснення правосуддя, – змагальність процесу, розумні строки розгляду справи); 4) спеціальні елементи (засади, що стосуються сфери кримінального процесу, – презумпція невинуватості, право на захист, право на перекладача) [5, c. 4-5].
Отже, зазначене дає можливість констатувати, що поняття справедливий суд є оціночним та означає перш за все прийняття судом законного і обґрунтованого рішення у строки, передбачені процесуальним законом, у цивільному судочинстві – ЦПК України.
 
Список використаних джерел:
1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15.
2. Ткачук О. Витоки сучасного розуміння права на справедливий суд / О. Ткачук // Visegrad Journal on Human Rights. – 2016. – Випуск 1/2. – С. 188-193.
3. Грень Н.М. Генезис права на справедливий суд / Н.М. Грень // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. – 2015. – № 13. – Том 1. – С. 22-24.
4. Энтин М. Справедливое судебное разбирательство по праву Совета Европы и Европейского Союза / М. Энтин // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 2003. – № 3 (44). – С. 85-97.
5. Гриценко І. Право на справедливий суд / І. Гриценко, М. Погорецький // Юридичні науки. – 2012. – Випуск 91. – С. 4-8. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
November
MoTuWeThFrSaSu
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція