... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 23.02.2017 - СЕКЦІЯ №1
Постановка проблеми. На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальним є визначення основних напрямків формування Української держави, основних засад забезпечення цього процесу. І тут головною проблемою вбачається взаємовплив, взаємовідносини громадян суспільства і державі. 
З огляду на те, що особа, громадянин є носієм влади, першоосновою її виникнення в суспільстві, людина, її спільноти, об’єднання, відіграють ключову роль у взаємовідносинах держави і суспільства. У цьому плані важливо з’ясувати зміст, сутність «громадянського суспільства», основні засади його формування. 
Рівень розробки даної теми. Даній актуальній проблемі державотворення приділяло увагу чимало зарубіжних і вітчизняних учених. Зокрема, базовими у розробці цієї теми стали праці таких науковців А. Грамчука, А. Карася, М. Кельмана, М. Козюбри, А. Колодія, В.Котюка, В. Кравчук, О. Мурашина, П. Рабіновича, Ю. Оборотова, О. Скрипнюка, С.Тимченка та ін.
Метою даної розробки є окреслення основних засад формування громадянського суспільства, його вплив на функціонування та розвиток держави, правового життя в Україні.
Виклад основного матеріалу. На перший погляд питання щодо змісту категорії «громадянське суспільство» є риторичним, оскільки суспільства без громадян не буває. Тому у дефініції цього поняття міститься своєрідна тавтологія, дублювання подібних за змістом слів. З огляду на це, доречно звернути увагу, що вказаним терміном позначають якісний стан розвитку суспільного життя. 
Так, на думку М.В. Кравчука, під «громадянським суспільством» необхідно розуміти: «суспільство з розвиненими відносинами між його членами, яке не залежить від держави, а лише взаємодіє з нею. Держава втручається в життя суспільства тільки в найважливіших питаннях, визначених законом. По-іншому, він стверджує що, «це спільність вільних, рівноправних людей, які проживають на визначеній території, об’єднаних системою суспільних відносин, що служать основою реалізації їхніх загальних і особистих інтересів та прав, забезпечених державою [1, с. 66]». Отже, із вищезазначеного можна зробити висновок, що громадянське суспільство є базовим елементом існування людства, оскільки воно виступає первинним у системі людського буття, слугує визначальною рушійною силою його ґенези.
На сьогодні стає аксіоматичним твердження, що «держава і право породжуються суспільством, відображають його рівень розвитку та стан відносин, що в ньому склалися. Суспільство в умовах його сучасного розвою підкорило немало вершин, як у сфері економіки і культури, так і технічного прогресу. А найбільш важливим є вдосконалення політичної та правової сфер [2]. Адже право «виступає ознакою цивілізації тому, що виражає глибинні потреби суспільства у визначальних цінностях, створює ідеал поведінки, орієнтованої на ці цінності» [3, с. 46]. На думку вказаного науковця, «воно вбирає у свої формалізовані нормативні приписи цілий всесвіт складних людських відносин надзвичайно широкого спектра – від доленосних і глибинних сторін життя, що визначають політичні, економічні, соціальні основи суспільства, до простих побутових питань» [3, с. 46].
На думку М.С. Кельмана і О.Г. Мурашина, «громадянське суспільство» можна розглядати як елемент розбудови демократичної інституції, як засіб реалізації свободи слова, як засіб зробити прозорою діяльність влади». За їхнім переконанням більшість науковців «визначають громадянське суспільство як сферу спонтанного самовизначення вільних громадян і добровільно сформованих ними організацій та об’єднань у всіх сферах життя суспільства і відносин між ними, які захищені необхідними законами від прямого втручання і свавілля органів державної влади» [4, с. 178]. Для більш широкого розуміння «громадянського суспільства» більшість науковців виокремлюють характерні для нього риси. Зокрема, найвагомішими є: «визнання людини її прав і свобод найвищою соціальною цінністю; пріоритет суспільства над державою, котра існує як регулятор суспільних відносин, гарант прав особи; рівноправність і захищеність усіх прав власності, насамперед приватної; подолання відчуження людини від засобів виробництва, знарядь праці та результатів трудової діяльності; наявність плюралізму у всіх сферах матеріального і духовного життя; надійна й ефективна система соціального захисту кожної людини; забезпечення економічної свободи громадян та їх об’єднань; ідеологічна і політична свобода особистості, наявність демократичних інститутів і механізмів, які забезпечують кожній людині можливість активного впливу на державну політику» [1, с. 67]. «Громадянське суспільство» розглядають як соціальне утворення, що протистоїть державі. Його можна розуміти як плюралізм і організацію інтересів незалежно від держави» [4, с. 176]. Отже, нині для суспільного, включаючи і правове, життя українців необхідно сформувати високорозвинене громадянське суспільство, без якого неможливо створити сучасну, демократичну, соціальну, правову державу. Аналіз державо-правотворчих процесів в Україні після «революції гідності» показує, що процес розвитку «громадянського суспільства» проходить надзвичайно повільно і тому цей процес потребує активізації. На думку вчених, напрямками розвитку громадянського суспільства в Україні можуть бути наступні кроки: «розширення соціальної бази влади; підвищення політичної культури населення; створення нових можливостей участі громадян в управлінні державою і суспільними справами; активізація процесу роздержавлення усіх сфер суспільного життя; формування справжніх інститутів громадянського суспільства, як ринкового, так і неринкового характеру (благодійні фонди, споживчі товариства, клуби за інтересами, асоціації тощо); розвиток різних форм громадянського самоврядування і самодіяльності; постійне вдосконалення контрольних механізмів, тобто механізмів зворотного зв’язку від суспільства до держави; максимальне розширення сфери судового захисту прав і свобод людини; формування поваги до права і закону; виховання природного почуття патріотизму на основі поваги до національної, історико-культурної спадщини; зміцнення свободи інформації, гласності, відкритості суспільства на основі найширших зв’язків із зарубіжним світом; підвищення рівня суспільної свідомості; подолання явищ соціальної пасивності» [4, с. 187].
Висновки. Отже, найбільш ефективним, домінуючим способом розвитку суспільного, державного, правового життя в Україні є лише пришвидшення, створення умов для побудови на теренах нашої Батьківщини «громадянського суспільства».
 
Список використаних джерел:
1. Кравчук М.В. Теорія держави і права (опорні конспекти): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. 3-є вид., змін й доп. / М.В. Кравчук (авт.-упоряд.). – Тернопіль: ТНЕУ, 2016. – 524 с.
2. Кравчук В.М. Громадські організації і держава: взаємовідносини в умовах формування громадянського суспільства в Україні (теоретико - правові аспекти): [монографія]. – Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2011. – 260 с.
3. Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права (опорні конспекти) : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]. – 3-тє вид., змін. й допов. / М.В. Кравчук (авт.- упоряд.). – Тернопіль: Екон. думка, 2016. – 420 с.
4. Кельман. М.С. Загальна теорія держави і права: підручник / М.С. Кельман, О.Г.Мурашин. – К., 2008.– 477 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
Травень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція