... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 15.12.2011 - Секція №5
Питання щодо кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища у Польщі неодноразово було предметом наукових дискусій у працях відомих вчених у галузі екологічного права [1; 2; 3]. Незважаючи на це, воно і сьогодні залишається актуальним та своєчасним з огляду на адаптаційні та євроінтеграційні вітчизняні процеси для врахування позитивного польського досвіду для вдосконалення чинного екологічного та кримінального законодавства України.
Механізм кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища в Польщі пройшов складний шлях становлення і розвитку. Першопочатки кримінально-правової охорони довкілля були закладені ще в Кримінальному Кодексі (далі КК) Польщі 1969 р., який у Розділі ХХ «Злочини проти громадської безпеки», п. 2 ст. 140, передбачив відповідальність за створення небезпеки для життя і здоров’я людей чи спричинення шкоди їхньому майну у значних розмірах шляхом забруднення вод, повітря чи земель [4]. Але даний припис не відіграв значної ролі у механізмі охорони довкілля через не зовсім правильну конструкцію оформлення, оскільки, за ст. 140 КК Польщі основним безпосереднім об’єктом даного злочину виступала суспільна безпека, а охорона довкілля і його природні об’єкти розглядались лише в якості додаткового та факультативного об’єктів. Крім того, на практиці виникали труднощі у доказуванні не тільки вини, але й причинно-наслідкових зв’язків щодо співвідношення загроз суспільної безпеки і наслідків у вигляді шкоди життю чи здоров’ю через вплив на природні об’єкти [2, с. 40].
Зміна концепції кримінально-правової охорони довкілля розпочалась у зв’язку з прийняттям 31 січня 1980 р. Закону «Про охорону і поліпшення навколишнього середовища», який визначив три види злочинів проти довкілля:
- забруднення вод, повітря чи земель, яке спричинило небезпеку для життя, здоров’я людей, знищення у значних розмірах рослинного чи тваринного світів чи значну матеріальну шкоду (ст. 107 Закону);
- порушення правил охорони очисних споруд (ст. 108 Закону);
- порушення правил щодо охорони сільськогосподарських та лісових земель (ст. 109).
Згодом у другій половині 80 –х р.р. ХХ ст. почалась розробка вихідних положень нового КК Польщі, і наряду з іншими інноваційними пропозиціями обґрунтовувалась необхідність об’єднання складів екологічних злочинів, тобто злочинів проти довкілля, у окрему спеціальну главу. Ця пропозиція була позитивно сприйнята і відображена у прийнятому 06 червня 1997 р. новому КК Польщі, у якому містився окремий Розділ 22 під назвою «Злочини проти навколишнього середовища» [5].
Розміщені у Розділі 22 КК Польщі склади злочинів проти навколишнього середовища можна поділити на 2 групи:
1) склади злочинів, які стосуються використання природних ресурсів у різних сферах суспільної діяльності;
2) склади злочинів, які стосуються охорони навколишнього природного середовища.
До першої групи злочинних посягань належать:
- забруднення вод, повітря чи земель небезпечними речовинами чи іонізуючим випромінюванням (ст. 182 КК Польщі);
- неправомірне (протиправне) складування, видалення, переробка, утилізація чи транспортування відходів і речовин (ст. 183 КК Польщі);
- перевезення, накопичення, складування, видалення чи залишення без належного нагляду ядерних матеріалів чи інших джерел іонізуючого випромінювання (ст. 184 КК Польщі) [5].
При цьому дані склади злочинів за своєю юридичною конструкцією є матеріальними, тобто перелічені вище види екологічно значимої поведінки є протиправними лише в тому випадку, коли вони загрожують життю чи здоров’ю однієї і більше осіб чи можуть спричинити загибель рослинного і тваринного світів у значних розмірах. Специфіка цих складів злочину ще й в тому, що вони можуть вчинятись як з умисною, так і з необережною формою вини. За вчинення даних складів злочину умисно передбачено покарання у вигляду штрафу або позбавлення волі строком до 2 років, а з необережності – штраф чи обмеження волі [5].
До другої групи злочинів належать:
- знищення рослинного чи тваринного світів у значних розмірах (п. 1 ст. 181 КК Польщі);
- спричинення значної шкоди в результаті: а) знищення чи пошкодження рослин і тварин на особливо охоронюваних територіях; б) знищення чи пошкодження рослин і тварин, які знаходяться під видовою охороною незалежно від місця вчинення злочину (п. 2-3 ст. 181);
- спричинення значної шкоди в результаті знищення, серйозного пошкодження чи значного зменшення природної вартості охоронюваних правом територій та об’єктів (ст. 187 КК Польщі);
- неправомірне будівництво чи здійснення екологічно небезпечної господарської діяльності на території, що підлягає охороні з екологічної точки зору чи ландшафтній або охоронній зоні такої території (ст. 188 КК Польщі).
Розділ 22 КК Польщі, безумовно, є ядром польського кримінального права з охорони навколишнього середовища, водночас, окремі приписи щодо дотримання вимог екологічного законодавства містяться і в інших розділах КК Польщі. Так, у Розділі 20 «Злочини проти громадської безпеки» передбачено кримінальну відповідальність за наступні злочини:
- спричинення катастроф техногенного та природного характеру (ст. 163 КК Польщі);
- супротив чи протидія виконанню службових обов’язків щодо здійснення контролю у сфері охорони навколишнього середовища (ст. 225 КК Польщі);
- порубка дерев у лісі з метою присвоєння чи з корисливих мотивів (ст. 290 КК Польщі) тощо.
Таким чином, польська концепція кримінально-правової охорони навколишнього середовища відповідає європейським основам права навколишнього середовища. При цьому основні напрямки кримінально-правової охорони довкілля Польщі також випливають із стандартів кримінальної відповідальності, які закладені у Конвенції Ради Європи про кримінально-правову охорону навколишнього середовища 04 жовтня 1998 року у м. Страсбурзі (Франція) [3, с. 48]. 
 
Список використаних джерел:
1. Боярский П. Польское законодательство об охране окружающей среды / П. Боярский, В. Радецкий, Е. Ротко, Е. Зоммер // Экологическое право. – 2006. - № 3. – С. 35-42.
2. Дубовик О. Л. Реформа законодательства об ответственности за экологические преступления в России и за рубежом / О. Л. Дубовик // Экологическое право России. – 2002. – Вып. 3. – С. 40-44.
3. Радецкий В. Развитие уголовно-экологического права в Польше с учетом требований Европейской Конвенции об охране окружающей среды уголовным правом / В. Радецкий // Государство и право. – 2002. - № 10. – С.48-56.
4. Кримінальний Кодекс Польщі 1969 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lexadin.nl/wlg/legis/nofr/eur/lxwepol.htm 
5. Кримінальний Кодекс Польщі від 06 червня 1997 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://legislationline.org/documents/section/criminal-codes. {jcomments lock}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція