... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 23.02.2017 - СЕКЦІЯ №5
З 2012 року діє новий Кримінально-процесуальний кодекс України (далі КПК), який вніс зміни до процедури огляд житла та обшук житла, які закріплені в главі 20 КПК України слідчі (розшукові дії).
Мета даної статті полягає у розв’язанні проблем, пов’язаних із визначенням правових та фактичних підстав огляду та обшуку житла, їх видів залежно від об’єкта дослідження, способів фіксування результатів слідчої (розшукової) дії. 
Розпочнемо з обшуку. Згідно ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Але в ст. 236 КПК України зазначено, що перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала слідчого судді і надана її копія. Це означає, що за відсутності власника, слідчий повинен іншій присутній собі пред’явити ухвалу і надати її копію. Це необхідно зробити обов’язково.
При проведенні обшуку можуть бути присутні поняті. Згідно ст. 223 КПК України, тільки обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. 
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Згідно ст.237 КПК України, іншою слідчою дією є огляд. Огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. У частині 2 ст.237 КПК України, зазначена пряма норма закону, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи [1].
Але на практиці є багато проблем. Однією з них, наприклад, є те, що: по-перше, є місце в практиці коли складення слідчими, протоколів огляду місця події (обшук житла) складається до внесення відомостей до ЄРДР, хоча відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
По-друге, вище зазначений протокол огляду місця події, проводиться в житловому будинку, без згоди на це власника житлового будинку та без дозволу слідчого судді. Мотивація «ми здійснювали огляд житла», хоча частина 2 ст.237 КПК України, зазначає, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
На практиці, поліцейський на власний розсуд визначає необхідність огляду чи то обшуку житла, і користуючись цим, нехтує принципами, закріпленими кримінальним процесуальним законодавством.
Що ж тоді нам робити з прямою нормою закону, яка закріплена в главі 4 КПК України, докази і доказування. Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
3) порушення права особи на захист;
4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
5) порушення права на перехресний допит;
6) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
По-третє, докази, передбачені ст. 87 КПК України, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Отже, хочу підвести підсумок щодо справедливого правосуддя, на мою думку, це можна досягти тільки виходячи з суворого дотримання закону слідчими, прокурорами, судами. 
 
Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р./ Голос України. – 2012. – № 90-91. – 19 травня. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція