... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 23.02.2017 - СЕКЦІЯ №3
Згідно з статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю [1]. Відповідно до цього держава покладає на себе обов’язок забезпечити всіх людей всім необхідним для нормального та здорового життя, однією з головних речей, яка забезпечує все вище зазначене є сфера охорони здоров’я. Найголовнішою метою держави є забезпечення збереження нації, яке залежить від належного фінансування сфери охорони здоров’я.
Сучасна Україна має дуже не досконалу та застарілу систему охорони здоров’я та застаріле обладнання, що сприяє низькому рівню життя та працездатності більшості частини населення. Головною причиною такого наслідку є слабке фінансування цієї сфери. Бюджетом кожен рік виділяється 3% фінансування від загального ВВП держави, коли науковці з економічних галузей стверджують, що медична галузь практично не дієздатна, якщо на неї виділяти до 5% від ВВП [2]. Коли у той самий час у США виділяється 15-20% від ВВП, що становить 3-7 тисяч доларів США. При цьому смертність та захворюваність на тяжкі хвороби перевищують у 2-3 рази показники країн Європи.
Тому Верховною Радою був створений законопроект «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування в Україні», який буде створювати фінансування цієї сфери не за рахунок держави та загального ВВП, а завдяки внескам громадян. Який за своєю суттю буде змінювати застарілу систему охорони здоров’я завдяки кваліфікованому персоналу та новим обладнанням, також буде сприяти боротьбі з корупційною діяльністю у медичних закладах. Цей законопроект має на меті забезпечити кожного громадянина, який буде сплачувати внески за страхування, медичною допомогою. На нашу думку, суть медичної допомоги залишиться такою ж самою, тому що на сьогоднішній день, медичну допомогу не можна назвати безкоштовною, а якщо вона і безкоштовна, то треба платити хабар, щоб надали достовірний діагноз або належну повагу до вас. Тому багато людей намагаються звертатися до приватних клінік. Стаття 2 цього законопроекту зазначає мету цього закону «забезпечення рівних прав громадян на одержання безоплатної медичної допомоги належного обсягу та якості» [3], це зазначається принцип того, що здоровий сплачує за хворого, а багатий за бідного, що більше відповідає демократичному режиму, тому що забезпечує соціальну рівність для всіх прошарків населення.
Головною ознакою ОМС буде саме зв’язок з державою та страховими фірмами, відповідальність медичних закладів буде занадто вища також буде мати примусовий характер та буде спрямований на особливий захист інтересів конкретної людини, яка буде застрахована [4].
Існують дві моделі запровадження ОМС: єдиний страховий фонд, до якого будуть надходити всі гроші або кілька страхових компаній на яких будуть покладатися ці функції. Друга модель запровадження та розвитку більш складна, тому що це модель Грузії, яка має населення лице 4 млн. Також на думку науковця О.В. Нікітчина друга модель може призвести до недобросовісної конкуренції та монополії. Також на думку науковця вся система ОМС не зможе бути повністю функціонувати та принести очікуваний результат через те, що немає виведення офіційної заробітної плати з «тіні», також є тіньовий бізнес, господарі якого можуть відхилятися від обов’язку сплачувати податки з заробітної платні своїх робітників [5].
На нашу думку, досконалою системою ОМС може бути саме змішана система, коли може бути створений державний фонд та будуть функціонувати приватні страхові фірми, щоб конкуренція виникала не лише між приватними фірмами, але і між державою. Також можна створювати не загальнодержавний фонд, а покласти саме на регіони функцію контролю та розпорядження на засадах децентралізації. На підставі того, що це вже буть не просто бюджетні кошти з ВВП, а вже власні кошти громадян певних регіонів. Це може допомогти створити приємні умови для розвитку охорони здоров’я виходячи з потреб людей у кожному регіоні. Також, це буде сприяти тому, що «зверху» ніхто не зможе розпорядитися цими коштами на свої приватні блага, а влада на місцях не зможе теж красти гроші з фонду завдяки тому, що буде контролюватися владою «зверху», да мешканцями міста, які будуть слідкувати за розвитком медичного обслуговування.
Отже, хоча Цивільним кодексом передбачається, що страхування це договір, а якщо це договір, то він повинен укладатися за волевиявленням обох сторін, але в даний час в Україні не має іншого вибору, щоб зберегти систему охорони здоров’я та забезпечити збереження нації. Саме активне громадське суспільство повинно буде контролювати використання цих грошей за цільовим призначенням і якщо це розподілення грошей буде на місцях, тоді громаді буде легше це зробити.
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
2. Пономарьова О.Б. Проблеми та перспективи розвитку медичного страхування в Україні / О.Б. Пономарьова, К.В. Проценко, А.О. Стовбун // Молодий вчений. – 2016. – № 5. – С. 141-145.
3. Проект Закону про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59745
4. Стеценко В.Ю. Обов’язкове медичне страхування як правова категорія: сутність і принципи / В.Ю. Стеценко // Право і суспільство. – 2015. – № 3. – С. 55-60. 
5. Нікітчина О.В. Обов’язкове медичне страхування: реалії та перспективи / О.В.Нікітчина // Економіка. Управління. Інновації. Серія: Економічні науки. – 2016. – № 1. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція