... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 23.02.2017 - СЕКЦІЯ №6
Завдяки змінам до Конституції України (1996 р.) в частині правосуддя та новій редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які набрали чинності 30 вересня 2016 року, дали прогресуючий старт судовій реформі. Завдяки цьому, відпрацьована судова практика у вигляді правових позицій Верховного Суду, має бути процесуально та методично обернена в прецедентне право. Удосконалення у такий спосіб судової практики забезпечує вирішення конфлікту на вже раніше винесених рішеннях або постанов Пленуму Верховного Суду. 
Тож перейдемо до визначення правової природи, поняття «прецедент» (від лат. praecedens — той, що передує) означає випадок або подію, що мала місце в минулому та є прикладом або підставою для аналогічних дій у сьогоденні. Виходячи із загального поняття, можна дати визначення для терміну «судовий прецедент», який означає рішення вищих судових органів у певній справі та є обов’язковими для судів при роз’язанні подібних справ.
Дослідження такого правового явища, як судовий прецедент, дослідили у своїх роботах П. Гук, Н. Гураленко, О. Зайчук, К. Кармазіна, С. Лозовська, С. Маркін, М. Марченко, С.Погребняк, О. Селіванов та ін.,натомість такий інститут як «прецедентне право» в Україні не знайшов свого відображення як галузь права, на відміно від Європейської теорії та практики (Великобританія, США, Нова Зеландія, Канада, Зімбабве, Південна Африка, Ірландія, Індія). З-поміж українських науковців, важливість даної правової позиції розкрили: С Шевчук [1], який розглянув судовий прецедент у контексті проблематики нормативності актів судової влади, Н. Пархоменко [3] та Л. Луць [2], котрі проаналізували специфічність судового прецеденту з погляду теорії права, Б. Малишев [4], що дослідив особливості судового прецеденту в англо-саксонській правовій сім’ї, та Т.М. Анакіна [5], яка досліджує судовий прецедент у праві Європейського союзу. 
Першою країною, яка за своєю правовою структурою має англо-американську систему права стала Великобританія. Саме з загального права країни, яке сформувалось в результаті діяльності королівських суддів, рішення яких визнавались такими, що мають обов’язкову силу для нищестоящих суддів. Шляхом прийняття нових судових рішень забезпечувався розвиток спочатку загального права, а пізніше і права справедливості, яке склалось в результаті діяльності суду канцлера [6].
Виникнення та реалізація правового прецеденту в Україні. Як не офіційне джерело права, правовий прецедент існує досить давно. Введений він був Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, а саме стаття 17 Закону передбачає, що судді при розгляді справ застосовують як джерело права «Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод» і Практику Європейського Суду з прав людини. Аналізуючи дану норму можна стверджувати, що судова практика Європейського суду є складовою частиною Конвенції і мають таку ж юридичну силу як і положення самої Конвенції. Відтак, рішення Європейського Суду з прав людини мають пріоритети перед законодавством України. Відповідно до ч. 1 ст. 306-7 Цивільного процесуального кодексу України, а саме обов’язковість судових рішень Верховного Суду дає чітке роз’яснення даної позиції, де вказано, що висновок стосовно застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» рішення Верховного Суду фактично отримали статус судового прецеденту. При прийнятті рішень суди загальної юрисдикції повинні враховувати висновки Верховного Суду, викладені в його рішеннях, прийняті за результатами розгляду заяв про розгляд судового рішення. Виходячи з даного роз’яснення, набуває реальності те, що на нормативному рівні закріплений обов’язок судів враховувати судові прецеденти, створені Верховним Судом.
Прецедентне право варто запровадити як навчальну дисципліну, адже це надасть можливість майбутнім спеціалістам правильно трактувати правові позиції рішень Верховного Суду. Якщо розглянути прецедентне право як навчальну дисципліну, то можна дати визначення,що це система права, яка являє собою сукупність правових норм, які регулюють правильність застосування рішень вищих судових органів на суди першої та апеляційної інстанції.
Виходячи з даного пояснення, можна чітко зрозуміти, що дана навчальна дисципліна тісно взаємопов’язана з такими дисциплінами як: цивільний процес, кримінальний процес, господарський процес та адміністративне право. Для вивчення вищесказаної дисципліни мало самої теорії, адже для її удосконалення та закріплення знань також є обов’язковими Практики Європейського суду та Конвенції, де чітко буде прописано всі норми, які дадуть нам зрозуміти важливість рішень Верховного Суду та процедуру винесення рішень судів першої та апеляційної інстанції на основі висновків Верховного Суду.
Отже, можна зробити висновки, що прецедент набув значної вагомості не тільки в країнах Європи, а ще й офіційно утвердився в Україні під час здійснення правосудної діяльності та в перспективі має стати навчальною дисципліною внесеною до освітньої програми Міністерством освіти і науки України, яка навчить здобувачів юридичної освіти уміло роз’яснювати правові позиції Верховного Суду та керуватися ними в юридичній практиці.
 
Список використаних джерел:
1. Шевчук С.В. Загальнотеоретичні проблеми нормативності актів судової влади.: дис... д-ра наук: 12.00.01 / С.В. Шевчук. – 2009. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://disser.org.ua/file30330.html
2. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу: навчальний посібник / Л.А. Луць. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://refdb.ru/look/2643057-pall.html 
3. Пархоменко Н.М. Джерела права: теоретико-методологічні засади: дис…. доктора юридичних наук: 12.00.01 / Н.М. Пархоменко. – К., 2009. – 442 с. 
4. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико-правовий аспект): автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук / Б.В. Малишев. – К. – 2002. – С. 14.
5. Анакіна Т.М. Судовий прецедент у праві Європейського Союзу. – Рукопис. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/law/00590478_0.html 
6. Майданик Р.А. Цивільне право: Загальна частина / Т. I. Вступ у цивільне право / Р.А. Майданик. – К.: Алерта, 2012. – 472 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
Серпень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція