... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 23.02.2017 - СЕКЦІЯ №4
Необхідність створення в Україні сприятливого бізнес-середовища в контексті дерегуляції господарської діяльності обумовлює пошук альтернативних заходам державного нагляду (контролю) засобів впливу на суб’єктів господарювання.
З цією метою Стратегією реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Проектом Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року передбачається запровадження, як альтернативи заходам державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, страхування цивільно-правової відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок пожежі чи іншої надзвичайної ситуації (далі – страхування відповідальності за шкоду від НС). Обов’язкові планові перевірки суб’єктів господарювання з незначним та середнім ступенем ризику від провадження господарської діяльності не проводитимуться у разі укладення ними договорів страхування. Завдяки цьому досягатиметься зменшення регуляторного тиску на суб’єктів господарювання та зосередження адміністративних ресурсів на високоризикових об’єктах.
Проблематика правового забезпечення запровадження страхування відповідальності суб’єктів господарювання як альтернативи заходам державного нагляду (контролю) у сфері господарювання, у тому числі щодо заходів техногенного та пожежного нагляду (контролю), не була предметом досліджень. Потребують теоретичного опрацювання питання співвідношення страхування відповідальності за шкоду від НС із заходами державного нагляду (контролю) як альтернативних правових засобів управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій, вирішення прикладних юридичних питань запровадження такого заходу.
Вихідним принципом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, що закріплений у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є принцип оцінки ризиків виникнення негативних наслідків від провадження господарської діяльності та можливих розмірів втрат від них. Зазначений принцип реалізується в законодавстві шляхом розподілу суб’єктів господарювання відповідних сфер на групи за ступенем ризику від провадження господарської діяльності та встановлення виходячи з цього періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Забезпечення дотримання суб’єктами господарювання вимог нормативно-правових актів з урахуванням ризик-орієнтованого підходу реалізується у наглядовій діяльності через відповідність інтенсивності заходів державного нагляду (контролю) ступеню ризику заподіяння шкоди суб’єктом господарювання. 
При запровадженні страхування відповідальності суб’єктів господарювання як альтернативи заходам державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ризик-орієнтований підхід реалізується шляхом виключення суб’єктів з середнім та незначним ступенем ризику зі сфери державного нагляду (контролю) через добровільне застосування суб’єктами господарювання страхового механізму зниження ризику. 
Таким чином відбувається диференціація правових засобів забезпечення дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки: суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику підлягають періодичним плановим перевіркам та застосуванню у разі необхідності адміністративно-господарських санкцій, для суб’єктів господарювання із незначним та середнім ступенем ризику з’являється альтернатива у вигляді добровільного страхування відповідальності за шкоду від НС.
У чинному законодавстві страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна надзвичайними ситуаціями та небезпечними подіями, широко використовується як обов’язковий вид страхування суб’єктів господарювання. Зокрема, статтею 7 Закону України «Про страхування» передбачено страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки; страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів тощо.
В усіх зазначених випадках страхування відповідальності виконує традиційну функцію захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у разі виникнення надзвичайних ситуацій і доповнює заходи державного нагляду (контролю). У ролі ж субституту державного нагляду (контролю) страхування набуває самостійного значення як інструмент оцінки і управління ризиком виникнення надзвичайної ситуації (страхового ризику), замінюючи заходи державного нагляду (контролю). Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій реалізується тут не адміністративними, а економічними методами через укладення суб’єктом господарювання договору страхування, відповідно до якого за результатами оцінки стану техногенної та пожежної безпеки з урахуванням ступеня ризику визначаються страхові тарифи та сума страхового відшкодування для третіх осіб.
Таким чином відбувається перерозподіл функції забезпечення дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки між публічно- і приватно-правовими інституціями на засадах ризик-орієнтованого підходу. При цьому реалізується один із загальновизнаних принципів здійснення контрольно-наглядової діяльності – максимального використання потенціалу приватного сектора та ринкових механізмів, закріплений у Рекомендаціях з регулятивного правозастосування та проведення перевірок, схвалених Організацією економічного співробітництва та розвитку. 
Ключову роль для розвитку даного виду страхування має оцінка пожежного ризику (аудит пожежної безпеки), що може здійснюватись страховими організаціями самостійно або із залученням сторонніх осіб. Така оцінка має проводитись на засадах професійності, незалежності, добросовісності та відповідальності.
    Нормативно-правове забезпечення розглядуваної новації передбачається здійснити шляхом внесення змін до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306, щодо проведення планових заходів державного нагляду (контролю) не раніше закінчення строку дії договору страхування.
Разом з тим, для створення дієвого альтернативного державному нагляду механізму управління ризиком виникнення надзвичайних ситуацій змін до Критеріїв недостатньо. На сьогодні нормативно не врегульований інститут оцінки пожежного ризику, що унеможливлює отримання страховими організаціями об’єктивної інформації про стан пожежної безпеки об’єкта. Потребують правової регламентації підстави і порядок проведення оцінки пожежного ризику, вимоги до суб’єктів оцінки, методики оцінки, відповідальність за неналежне провадження такої діяльності тощо. 
Дотримання публічних інтересів при впровадженні страхування відповідальності за шкоду від НС передбачає нормативно-правове регулювання порядку і правил його проведення (за аналогією з обов’язковими видами страхування) з метою захисту інтересів осіб, які потребуватимуть страхового відшкодування. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція