... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 13.04.2017 - СЕКЦІЯ №2
Власна податкова система – один із невід’ємних атрибутів незалежності держави. Адже за рахунок податкових платежів формується велика частка доходів країни. Чим зрозумілішою і доступнішою держава її сформує, тим більш фіскально-ефективною податкова система стане. 
На даний час податки виступають, з одного боку, фінансовою основою втручання держави у сферу господарських зв’язків між суб’єктами економічних відносин, а з іншого - необхідною ланкою економічних відносин. Відповідно до ст. 6.1. Податкового кодексу України (далі – ПК) податком визнається обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу [1].
При виборі об’єктів оподаткування та їх правовому регулюванні законодавець повинен керуватися певними принципами. Одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є соціальна справедливість – установлення податків і зборів відповідно до платоспроможності платників податків. Проблема забезпечення справедливості в оподаткуванні є однією з частин загальної проблеми соціальної справедливості в економічних відносинах. Ідея справедливості в оподаткуванні, зародилася з моменту виникнення самих податків. Принцип справедливості є основною для всіх сучасних принципів оподаткування. Останні покладені формувати податкову систему, що відповідає вимозі справедливості [2, с. 192].
Безпосереднім втіленням принципу соціальної справедливості у податкове законодавство є так званий «податок на розкіш». Дане визначення не закріплено в законодавстві, свою назву воно отримало у побуті. «Податок на розкіш» знайшов втілення у оподаткуванні предметів, споживання яких свідчить про багатство або про відносну заможність. Цей податок є прямим, оскільки сплачується безпосередньо суб’єктами з майна чи додаткового доходу платника податку. Об’єктом оподаткування виступають різні предмети розкоші до яких у різних країнах відносять: нерухомість, транспортні засоби, ювелірні прикраси та інше. 
В Україні властивості «податку на розкіш» мають: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та транспортний податок. Останній має істотні особливості справляння на кожному етапі свого існування у податковій системі нашої країни. Правовий механізм транспортного податку зазнав певних змін, починаючи з 2015 по сьогодні. 
Так у 2015 році «розкішність» машини залежала від року випуску, тобто з моменту випуску яких минуло не більше 5 років (вказано в техпаспорті) та від об’єму двигуна (понад 3 л.). Таке положення не було обґрунтованим, оскільки не відповідало принципу соціальної справедливості. Адже вартість окремих легкових автомобілів з маленьким об’ємом двигуна є високою. У зв’язку із чим, науковцями пропонувалося розширити перелік об’єктів та використовувати такі бази оподаткування ( залежно від об’єкта оподаткування): щодо наземних транспортних засобів, що мають двигуни внутрішнього згорання, - обсяг циліндрів двигуна; щодо транспортних засобів з електродвигунами, з гібридними двигунами – потужність двигуна та інше. Також було запропоновано покласти тягар оподаткування транспортних засобів на власників коштовних автомобілів, літаків, яхт за допомогою запровадження прогресивної шкали оподаткування [1, с. 193; 4, c. 151]. 
Доречним вбачається розширення об’єктів оподаткування транспортного податку, оскільки: по-перше, звертаючись до законодавства України про транспорт, то до транспортних засобів відносять літаки, судна; по-друге, вартість зазначених засобів в більшості випадків – є високою, лише незначна кількість осіб має можливість володіти нею, що в прямому сенсі може слугувати підтвердженням того, що це є «розкішшю»; по-третє, розширення об’єктів транспортного податку буде прикладом безпосереднього втілення принципу справедливості в оподаткуванні. 
Законом від 24.12.2015 р № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році» положення ст. 267.2.1. було змінено. Об’єм двигуна було замінено на середньоринкову вартість автомобіля, як становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Крім того, відповідно до Закону України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 1 січня 2017 року, в податковому законодавстві відбулася низка змін. На даний час вартість транспортного засобу визначається за методикою, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року на офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати [3].
Крім того, у зв’язку із зростанням мінімальної заробітної плати майже вдвічі з 2017 року середньо ринкова вартість автомобіля у ПК визначається вдвічі меншою кількістю мінімальних заробітних плат – 375. Отже, з 2017 році платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів, після дати випуску яких пройшло не більше 5 років, а середньоринкова вартість яких становить 375 м.з.п. Ставка податку залишається незмінною фіксованою – 25000 грн. на рік. 
Отже, можна стверджувати, що «податок на розкіш», у вигляді транспортного податку зазнав низку позитивних змін, що більшою мірою втілює принципу соціальної справедливості, а наступним кроком удосконалення правового механізму цього податку має бути розширення переліку об’єктів цього податку. 
 
Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.
2. Овчаренко А.С. Транспортний податок в Україні: стан і перспективи / А.С.Овчаренко // Порівняльно-аналітичне право. – 2015. – № 2. – С. 191-194.
3. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні: Закон України №1797-VIII // Відом. Верхов. Ради України. – 2017. – № 5-6. – Ст.48.
4. Нестеренко А.С. Майновий податок – транспортний податок як основа функціонування місцевих бюджетів в Україні // Юридичний науковий електронний журнал. – 2015. – № 5. – С. 149-151.

Науковий керівник: Овчаренко А.С., к.ю.н., асистент кафедри фінансового права Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція