... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 13.04.2017 - СЕКЦІЯ №2
Перекладання податків завжди було і є однією з найважливіших проблем оподаткування в кожній країні і в світі загалом. Постійний розвиток суспільно-економічних відносин потребує і постійного розвитку фінансової та податкової політики. Велике значення мають постійні зміни податкової політики як на рівні держави, так і на рівні регіонів, галузей, підприємств.
При виконанні своєї головної мети – збільшення надходження податків до бюджету – держава повинна розширювати коло платників податків. Одним із методів такого розширення є перекладання їх з одних об'єктів на інші. Підприємство з метою зменшення податкового тягаря теж бажає перенести деякі податки або хоча б їх частину на платника. Тому перекладання податків – одна з найважливіших проблем сьогодення [1].
Перекладання податків - це процес повного або часткового перерозподілу сплати податків між різними суб'єктами оподаткування, між якими існують господарські та економічні взаємовідносини. 
Перекладання податків може бути повним або частковим, залежно від мети платника податку. Якщо виробник має на меті інтегруватися в ринкове середовище, то він частково перекладає податок. Якщо виробник закріпив свої позиції на ринку, то податок перекладається на споживача повністю [2].
Виділяють чотири умови (випадки) перекладання податків.
Перший випадок – ухилення від податку, що було розглянуто раніше.
Другий варіант об’єднує три подібних за умовами випадків перекладання, а саме:
– амортизація (або погашення) податку – є таким процесом, при якому платник податку перестає сплачувати податок. Вона здійснюється тому, що податок викликає зменшення ціни оподатковуваного об’єкта, при цьому частка вартості об’єкта виступає як податок;
– поглинання податку, при якій податок може бути поглинутий зменшенням цінності оподатковуваного об’єкта;
– капіталізація податку – виникає тоді, коли цінність об’єкта збільшується при зменшенні податку.
Завдяки цим явищам: амортизації, поглинання і капіталізації – за певних умов збільшення податку призводить до часткової конфіскації майна платника. І, навпаки, зменшення податку може викликати нічим не обумовлене збільшення багатства.
Третій випадок – коли особа, яка зобов’язана сплачувати податок по закону, фактично несе податковий тягар, тобто є не тільки платником, а й носієм податку. Тут немає перекладання, але збільшення податку може спонукати виробника домагатися зменшення витрат та за рахунок цього погашати податок. Цей процес називається трансформацією податку.
Четвертий випадок – коли платник, законно обкладений податком, перекладає тягар податку на іншого. Якщо останньому також вдасться перекласти податок на третю особу, то він є лише платником–посередником. Якщо ж він остаточно несе податковий тягар, то тоді він – носій податку. Можливості перекладання виникають на стадії обміну та залежать від економічної сили чи слабкості сторін обміну. При обміні ці сила чи слабкість визначається багатьма умовами, які можна поділити на дві групи: одні мають відношення до оподатковуваного об’єкта, інші – до самого податку [3]. Перекладання податку залежить також від характеристик самого податку. Односторонній податок перекладається легше, а загальний перекласти складніше, тому що в цьому випадку платнику нікуди перенести свій капітал. Враховуючи ці умови перекладання стосовно конкретних податків, можна оцінити можливості їх перекладання. 
Податок з доходів фізичних осіб зазвичай стягується з окремих осіб, тому його майже неможливо перекладати на будь-кого. Але бувають виключення: наприклад, цей податок може бути перекладений на працедавця за умови, якщо останній не має можливості замінити робітника іншим і вимушений підвищувати йому заробітну плату.
Перекладання ПДВ і акцизного податку має деякі відмінності. Так як ПДВ охоплює більш широкий асортимент товарів та послуг, ніж акциз, то у споживачів майже немає шансів протистояти підвищенню цін, до якого приводить цей податок. Що стосується майнових податків, то тягар в більшій мірі припадає на власників майна, бо податки ні на кого перекласти. Загалом перекладання податків між платниками відбувається на ринкових умовах, має динамічний характер, причому зміни відбуваються настільки швидко, що за ними складно простежити, а ще важче їх проаналізувати [4]. Вирішення цієї проблеми має суперечливий характер і викликає протистояння у суспільстві. 
У процесі перекладання стикаються інтереси трьох суб'єктів господарсько- фінансового процесу: держави, зацікавленої в збиранні податків у повному обсязі (здебільшого її цікавить платник податку), виробника та споживача, які зацікавлені в зменшенні свого податкового тягаря, тому й боротьба ведеться переважно між ними. 
 
Список використаних джерел: 
1. Литвиненко Я.В. Податкова політика: навч. посіб. / Я.В. Литвиненко. – К.: МАУП, 2003. – 224 с.
2. Сідельникова Л.П. Податкова система: навчальний посібник. Л.П. Сідельникова, Н.М. Костіна. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.: Ліра-К, 2013. – 579 с. 
3. Фещук В. Генезис податкової системи України / В. Фещук, Л. Островерх // Наука і правоохорона. – 2015. – № 4 (30). – – С. 214–221.
4. Каламбет С.В. Генезис та еволюція дослідження проблеми перекладання податків / С.В. Каламбет // Електронне наукове видання «Глобальні та національні проблеми економіки». – 2016. – № 11. – С. 692-697. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція