... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 22.06.2017 - СЕКЦІЯ №1
Проблеми розвитку сучасної держави актуалізують розгортання просторових досліджень у сфері державознавства. У сучасній науковій літературі є досить багато теорій, присвячених окремим аспектам просторового буття держави, серед яких розробка поняття державної території; особливостей адміністративно-територіального устрою; способів зміни державної території.
У правовій сфері просторові характеристики суспільного життя мають свою специфіку, тому категорія державного простору не може бути повністю віднесена до загальнофілософської категорії простору. У юридичній та філософській літературі частіше використовуються поняття «буття права», «правове середовище», «правове життя», «правова реальність», «правова дійсність», й зокрема «правовий простір» [1, с. 28].
Досліджуючи питання державного простору, варто звернути увагу на сам термін «простір». На думку В.В. Суханова, категорія простору має для юридичної теорії методологічне значення, тому що вона є невід’ємним елементом знання про будь-які сторони права, про будь-яке правове явище. Кожен елемент, що стосується юридичної дисципліни, розвивається на певній території, у часі, в повітряному просторі і навіть у позаземному середовищі [2, с. 4].
Поняття «державний простір» часто згадується у науковій літературі, проте є потреба в детальному дослідженні цього поняття. Тому мета роботи полягає в загальнотеоретичному дослідженні концепції державного простору.
Спроби аналізу понять «державний простір» викладені в працях Ю.М. Оборотова, І.І.Овчинникова, В.В. Суханова, І.В. Долматова, І.В. Жужгова, Є.Г. Зінкова та інших науковців. 
У сучасному державознавстві простір держави найчастіше обмежується характеристикою територіального устрою держави. Сучасне міжнародне право називає територію однією з ознак держави поряд із постійним населенням, урядом і здатністю зав’язувати стосунки з іноземними державами. На міжнародно-правовому рівні стверджується непорушність державних кордонів і проголошується відмова від військових способів вирішення територіальних конфліктів.
У цьому аспекті слід звернути увагу на позицію дослідника І.В. Долматова, який доводить, що сутність держави неможливо розкрити, обмежуючись тільки характеристикою тієї території, на якій вона розташована [3, с. 8]. Насамперед, на думку вченого, державний простір визначається сукупністю подій, що розгортаються у відносинах із прикордонними (суміжними) державами, в яких є спільні економічні, політичні і культурні інтереси [3, с. 6].
Основною ознакою державного простору є суверенітет, що визначає верховенство, єдність та недоторканність державної влади, її рівноправність та незалежність у відносинах з іншими державами. Державу створює народ, який виступає джерелом її влади, тому суверенітет держави єдиний.
У сучасному державознавстві варто звернути увагу на населення як на один з ключових елементів просторового буття держави. Якісною ознакою населення як такого є свобода особистості. При цьому, приналежність до держави є примусовою. У цьому відмінність населення як ознаки держави від різних союзів, об’єднаних за принципом самовизначення. Співвідношення між свободою і примусовістю визначається типом політичного режиму в державі. Населення є керованою системою і виступає як об’єкт державного устрою. Відповідно до цього, держава призначена для управління всіма соціальними процесами у суспільстві.
Державний простір може бути розглянутий і з точки зору регіонознавства, що досліджує просторову організацію системи влади в державі, тобто політико-територіальні та адміністративно-територіальні структури усередині держави. Також державний простір розглядають з точки зору геополітики, як комплексного наукового напрямку, що досліджує просторову взаємодію держав та міждержавних утворень [4, с. 9].
Дослідження проблеми державного простору дозволяє звернути увагу на те, що територія є невід’ємним атрибутом держави, що впливає на всі аспекти суспільного життя в цілому. Територія – це і є певний простір, у межах якого здійснюється державна влада.
Проблема державного простору – це те, як держава функціонує під впливом зовнішнього середовища, внутрішніх змін і управління [5, с. 217].
Отже, на сучасному етапі поняття «державного простору» не є загальновживаним і, безперечно, належить до таких відносно нових понять, які претендують на статус складової філософсько-правового дискурсу та є малодослідженими у юридичній науці, тому потребують подальшої наукової розробки. 
 
Список використаних джерел:
1. Кравчук В.М. Поняття правового простору: філософсько-правова інтерпретація / В.М.Кравчук // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. – Вип. 74. – С. 26-31.
2. Суханов В.В. Правовое пространство и его формы: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец: 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / В.В. Суханов. – М., 2005. – 26 с.
3. Долматов І.В. Просторове буття сучасної держави: автореф. дис… канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / І.В.Долматов. – О.: Одеська національна юридична академія, 2009. – 22 с.
4. Оборотов Ю.М. Державна територія та державний простір: співвідношення понять / Ю.М. Оборотов, І.В. Долматов // Актуальні проблеми держави і права. – 2006. – Вип. 29. – С.7-11. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2006_29_2
5. Петров В.К. Устойчивость государства / В.К. Петров, С.Г. Селиванов. – М.: Экономика, 2005. – 488 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
Травень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція