... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.10.2017 - СЕКЦІЯ №1
Обравши європейський вектор розвитку, Україна стала на шлях неминучих реформ законодавства майже в усіх галузях права. Для приведення правових актів у відповідність до вимог Європейського Союзу необхідно здійснити комплексну роботу, а саме: скасувати або змінити діючі норми, написати нові акти та узгодити усі зміни між собою для уникнення прогалин та колізій в законодавстві. Зміни вимагатимуть від галузевих спеціалістів кропіткої, плідної роботи та використання усього свого професійного потенціалу. 
Окремим етапом у процесі нормотворення та внесення змін до законодавства є підготовка проектів нормативно-правових актів. Роберт Бержерон казав: «Закон – продукт праці людини і її інтелекту, він набуває гідність за умови хорошої підготовки законопроектувальника і страждає дефектами за відсутності у них необхідних знань та навичок» [1]. В умовах європейської інтеграції особливо актуальним є вивчення нормотворчої техніки як інструменту забезпечення системності законодавства. Знання та правильне застосування засобів, правил і прийомів юридичної техніки дозволяє створювати грамотні, якісно оформлені нормативно-правові та індивідуальні акти [2].
У сьогоденному українському законопроектуванні не існує єдиного стандарту підготовки тексту проекту закону, сам процес є складним і водночас формальним, без здійснення попередніх досліджень, чи моделювання ситуацій. Все це обумовлює неефективність законопідготовчої діяльності та породжує неякісні законопроекти, що не здатні регулювати суспільні відносини. Законопроектна робота потребує негайного вдосконалення, неформального підходу та має базуватися на наукових дослідженнях та аналізі найкращого досвіду. 
У вищих навчальних закладах юридичного профілю викладається навчальна дисципліна під назвою «Юридичне нормопроектування». Вона вивчає наукові та практичні основи юридичної техніки, особливості нормотворчої діяльності як інструмента забезпечення системності законодавства, техніку складання нормативно-правових актів. Однак, попри наявність окремої дисципліни, якість підготовки проектів нормативно-правових актів залишається низькою. Для пошуку шляхів вирішення цих проблем автор пропонує звернутися до багатого історичного досвіду нашої держави. В історії України були періоди розквіту державності, невід’ємною складовою яких було успішне правозастосування, глибокий аналіз якого, на думку автора, дозволить знайти відповідь на запитання «Як створити в Україні закони, які справді будуть дієвими в наших реаліях?».
На думку автора ситуацію може покращити погляд на дисципліну «Юридичне нормопроектування» через призму історико-правових дисциплін, зокрема, історичних особливостей українського правотворчого процесу, оскільки навчальна дисципліна «Юридичне нормопроектування» не включає в себе історичні особливості нормотворення. Історико-правові дисципліни допоможуть зорієнтувати майбутніх юристів-нормопроектантів у витоках української та світової практики державо- і правотворення, на ґрунті узагальнення й аналізу досвіду минулого допоможуть збагнути сутність нової системи права в державі, де має утвердитися верховенство закону [3; 4].
Предметом вивчення історико-правових дисциплін є держава та право в його історичному розвитку, зародження державно-правових відносин в суспільстві в окремі періоди історії [4]. Право нерозривно пов'язане з суспільним життям людини, тому історія права має велике значення в наш час, оскільки в ній закамуфльований державно-правовий досвід минулих епох. За допомогою виявлених особливостей та відокремлення позитивного та негативного досвіду правотворення та правозастосування у різні історичні періоди можливо знайти нові підходи до удосконалення законотворчого процесу та впровадження правових норм в сучасній Україні. 
Однак, в Україні історичні особливості нормотворення майже не вивчені. Для вирішення цього завдання автор пропонує дослідити найвизначніше джерело стародавнього українського права XI–XII ст. «Руську Правду» та «Салічну правду». «Руська Правда» становить важливе джерело для пізнання найдавніших норм українського звичаєвого права та має безпосередній вплив на становлення права України. Положення «Руської правди» діяли на території нашої держави більше п’яти століть, і саме на цей період припадає один з найбільш яскравих історичних періодів розвитку та політичної впливовості нашої держави. «Руська правда» безпосередньо вплинула на формування правових систем України, Росії та Білорусії. Автор пропонує порівняти положення «Руської правди» із збірником записів звичаєвого права салічних (приморських) франків, створеного в 507-511 рр. – в останні роки життя і правління першого франкського короля Хлодвіга – «Салічної правди». У ході дослідження автор спробує зробити порівняльний аналіз текстів «Руської правди» та «Салічної правди» з точки зору нормопроектування. На думку автора, таке порівняння допоможе виявити відмінності та схожості джерел європейського права, та дасть можливість кращого розуміння норм, відображених у цих правових документах.
Отримані результати сприятимуть подальшому розвитку наукових досліджень, покращать теоретичні основи підготовки юристів –нормопроектантів та удосконалять практику нормотворення в ході реформування українського законодавства та приведення його у відповідність до європейських стандартів.

Список використаних джерел:
1. Панов М.І. Законодавче врегулювання нормо-творчості: загальна характеристика проекту Закону України «Про нормативно-правові акти» / М.І. Панов Законотворення – основна функція парламенту: Посібн. – К.: Заповіт, 1997. – 176 с.
2. Докторова Ж.П. Вимоги до проектів нормативно-правових актів: порівняльний аналіз України та ЄС / Ж.П. Докторова // Збірник тез лекцій з питань нормопроектування. – К.: Мін-во юстиції України; Центр правової реформи і законопроектних робіт, 2005. – 160 с.
3. Загальнотеоретичні аспекти удосконалення нормативно-правових актів України [Текст]: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / В.М. Косович; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 2015. – 38 с.
4. Історія держави і права України: Навчальний посібник. / І.Я. Терлюк / К.: Атіка, 2011. – 944 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція